51. Методи оцінки якості взуття

1.Лабораторні – одиничні показники властивостей. 2. Експертні - оцінка групових показників; визначення вагомості показників. 3. Розрахункові - визначення рівня якості. 4. Органолептичні - зовнішній вигляд; естетичні властивості; маса; гнучкість; відповідність якості взуття вимогам стандарту (дефекти). 5. Соціологічні - оцінка відповідності асортименту, якості та вимогам споживача.

52. Виявлення та нормативи показників ергономічних властивостей

Маса - визначають при зважуванні напівпар взуття у т.ч. Маса взуття: чоловіче 100-990 г., жіноче 95-700 г., дитяче 70-440 г. На масу впливають: вид взуття; метод кріплення підошви; матеріал підошви; розмір.

Гнучкість - визначають на розривній машині при згинанні взуття на кут 25 градусів. Гнучкість залежить: від матеріалу низу; його товщини; методу кріплення підошви; наявності внутрішніх та проміжних деталей взуття. Гнучкість коливається від 3,0 Н/см (туфлі домашні, гусарики) до 37 н/см² (взуття цвяхового методу кріплення з шкіряною підкладкою на шкіряній підошві). У процесі носіння через 500 - 1000 вигинів гнучкість підвищується на 20 - 30%.

53. Виявлення та нормативи показників надійності взуття

Надійність: довговічність; формостійкість; механічне зношування; зносостійкість деталей та скріплення; міцність скріплення деталей верху і низу; ремонтопридатність; моральне зношування. У стандартах показники нормуються: 1) за міцністю ниткових швів заготовки. Міцність ниткових швів залежить від матеріалу верху, кількості строчок. 2) за міцністю кріплення підошви. На міцність кріплення підошви впливають: метод кріплення (клейовий, гаряча вулканізація, литтєвий, гвинтовий, цвяховий, цвяхо-клейовий, цвяхо-клейовий для юхтового взуття); матеріал підошви (шкіра, шкірволон, гума пориста, гума монолітна, пластикат ПВХ, гума). 3) за міцністю кріплення каблука.На міцність кріплення каблука впливають: метод кріплення; висота каблука (низький – набойка, низький середній, високий, особливо високий, шкіряний, гумовий); матеріал низу; статево-вікове призначення взуття (дитяче, малодитяче, дівчаче, жіноче, хлопчаче, чоловіче); призначення взуття (повсякденне, юхтове, модельне).

54. Визначення естетичних властивостей

Інформаційна виразність: 1. Сучасність образного вирішення оформлення знакових систем. Характерні особливості тради­цій, звичаїв, статі, віку споживачів, цільового призначення, сезону тощо. 2. Відповідність фомти і декоративного оформлення естетичним ідеалам стилю, моді, індивідуальним смакам. 3. Оригінальність художнього задуму. 4. Наочність, виразність засобів графічної інформації і символіки, відповідність особливостям споживача. Раціональні форми: 1. Відповідність антропометричним особливостям стопи. 2. Функціональна досконалість (конструкція, матеріали, спосіб виготовлення, оздоблення). 3. Ергономічна досконалість (зручність взування, знімання, користування). Цілісність композиції: силует, форма, конструктивні та декоративні лінії, колір, фактура. У стандартах естетичні властивості оцінюються в балах: 15 - Силует взуття (модна конструкція, модний фасон носково-пучкової частини, фасон каблука, конструкція заготовки, підошви, сучасний характер фурнітури). 17 - зовнішній вигляд, оздоблення взуття (якість, колір матеріалів верху, якість виконання, чіткість маркування підошви). 8 – внутрішній вигляд взуття (якість зборки підкладки, відповідність кольору верху, якість маркування тощо).