88. Характеристика асортименту, особливості сортування каракульського напівфабрикату.

Каракулевий напівфабрикат - отримують від грубововняних овець каракульницької породи.

Чистопорідний каракуль має специфічні ознаки: волосяний покрив шовковисто-блискучий; звивистість вкриває усю площу шкурки; шия (довга) вкрита завитками; голова і передні лапи з муаровим волосяним покривом або вкриті завитками; хвіст широкий, біля основи звужений до кінця, з характерним для каракульських ягняток сухим придатком, вкритий завитками.

Якість шкурок залежить від ступеня розвитку волосяного покриву, густоти, висоти, м'якості і блиску волосяного покриву, типу завитків, товщини, щільності шкірної тканини і розміру шкурки.

Типи завитків, їх форма, розміри визначають цінність шкурок. Основні типи завитків - вальки, боби, гривки, кільця, штопор, равлик, горошок, деформовані.

Одним з основних чинників цінності каракульських шкурок є колір. За кольором шкурки поділяються на чорні, сірі, кольорові.

Чорний (фарбований) каракуль. Чорне забарвлення у каракульських овець є найбільш розповсюдженим (близько 95 %). Однак чорне забарвлення у різних ягняток різне за інтенсивністю, тому у напівфабрикаті їх фарбують.

Вівці каракульницької породи мають сильно виявлену вікову мінливість волосяного покриву. З віком тварин цінність шкурок значно зменшується.

Голяк - шкурки ягняток (викиднів або випортків) утробного розвитку до 4-х місяців. Волосяний покрив дуже низький, блискучий, гладкий або з ледь помітним муаровим малюнком. Шкірна тканина дуже тонка.

Каракульча - шкурки ягняток утробного розвитку від 4 до 4,5 місяців. Волосяний покрив блискучий, низький, з виразним муаровим малюнком, шкірна тканина тонка.

Каракуль-каракульча - шкурки ягняток на останній стадії утробного розвитку. Волосяний покрив блискучий, складається з вузьких вальків і гривок, а також муарового волосяного покриву. Шкірна тканина щільніша і більш груба, ніж у каракульчі.

Каракуль - шкурки новонароджених ягняток у віці 1 -3-х днів. Волосяний покрив блискучий, шовковистий, складається із завитків різних типів. Шкірна тканина різної товщини і щільності.

Яхобаб - шкури перерослих ягнят у віці до 1 місяця. Волосяний покрив складається з перерослих і пухких завитків. Колір волоса в основному чорний. Розмір шкурок досить великий, шкірна тканина товста.

Трясок - шкури ягнят у віці від 1 до 4 місяців. Волосяний покрив високий, м'який, складається з кільцеподібних і штопороподібних завитків.

Овчина каракульська - шкури напівдорослих і дорослих овець. Волосяний покрив довгий, грубий, перелинялий.

У основу сортування шкурок каракулю покладені основні показники завитків: густота, щільність (або пружність), фігурність, шовковистість, блиск.

Залежно від усіх перерахованих вище ознак волосяного покриву і шкірної тканини шкурки чорного чистопорідного каракулю поділяються на 29 сортів.

Усі сорти, залежно від форми завитків можна об'єднати в п'ять груп: жакетну, реберчасту-плескату, кавказьку, малоцінну і назугчу.

Чорний каракуль поділяється за площею на нормальний і недомірки.

Каракуль сірий значно поступається чорному за пружністю завитків, наявністю цінних завитків і чіткістю малюнка. Залежно від кількості чорного і білого волоса шкурки поділяються на сірі (голубі, сріблясті), темно-сірі, чорно-сірі, світло-сірі.

За формою завитків шкурки сірого каракулю і сорту поділяють на групи: напівкруглу, плескату, реберчасту, кавказьку. Шкурки сірого каракулю поділяються на три сорти і за розмірами.

Каракуль кольоровий користується дуже високим попитом за оригінальне забарвлення. Серед великої партії кольорових шкурок важко підібрати дві шкурки з однаковим типом завитка, однаковим його розміром, забарвленням або тоном забарвлення.

За кольором волосяного покриву чистопорідний каракуль поділяють: на сур, однотонний, однотонний інших забарвлень і строкатий.

Сур - волосяний покрив різних відтінків брунатного, димчастого і бурого кольорів з поступовим посвітлішанням кінчиків волоса. При темно-брунатній основі посвітлівші кінчики волоса мають золотистий відтінок, тому такі шкурки мають назву - золотистий сур; якщо ж основа темно-димчаста, то посвітлівший кінчик має світло-попелястий відтінок, і шкурки такого забарвлення мають назву - сріблястий сур. Крім вищеописаних кольорів до цієї групи відносяться: сур бронзовий, бурштиновий, платиновий, стальний, квітка абрикосу.

Однотонний - волосяний покрив брунатного, рожевого і білого кольорів.

Брунатний каракуль має волосяний покрив рівномірного брунатного забарвлення різних відтінків (від темно- до світло-брунатного). Для брунатних шкурок є характерним забарвлення халілі (брунатна із чорними плямами і чорна з брунатними плямами, симетрично розташованими на шкурці), а також облямування країв іншими відмінними від основного кольорами волосом.

Рожевий каракуль (гулігаз) має волосяний покрив від темно- до світло-рожевого, що складається із змішування білого і брунатного волоса.

Білий каракуль має волосяний покрив чисто білого кольору, інколи з чорними плямами на голові і ногах.

Однотонний інших забарвлень - шкурки мають волосяний покрив усіх відтінків сірого і брунатного кольорів однотонного забарвлення, а також з волосом чорного кольору із сивиною("морозом").

Строкатий каракуль має малюнок волосяного покриву із плям іншого кольору порівняно із основним по усій площині шкурок, крім голови, лап, хвоста.

Каракуль помісний (метис) - шкурки ягнят-метисів від схрещування овець різних. грубововняних порід із каракульськими баранами. Він поділяється на каракуль-метис чорний і каракуль-- метис кольоровий.

Залежно від віку ембріонів новонароджених ягняток шкурки поділяють на каракульчу, каракуль-метис, яхобаб і трясок.

Каракуль-метис має грубуватий, малошовковистий, склоподібний або матовий волосяний покрив із завитків різного типу. Шия, голова і ноги мають в основному гладкий або слабозавитий волосяний покрив. Однак трапляються шкурки кращих сортів, що практично не відрізняються від чистопорідних.

Каракуль-метис кольоровий за кольорами поділяють на сірий, темно-сірий, чорно-сірий, сур, брунатний, халілі й ін.

Смушок - шкурки ягняток у віці до 4-х днів від овець смушкових грубововняних порід (чушка, решетилівська, сокольська та ін.). Волосяний покрив склоподібно-блискучий, слабоблискучий або матовий, із завитками різного типу, але порівняно із каракулем менш щільними, пружними. Від метисного каракулю він відрізняється більш тонкою шкірною тканиною, формою хвоста і контуром шкурки. За кольором смушок може бути сірим, темно-сірим, брунатним, чорним.

Шкурки ягнят грубововняних курдючних порід овець отримують від ягнят, у віці до 30 днів. Вони поділяються на російські і степові.