- •1. Стан ринку взуттєвих товарів у світі та в Україні. Раціональні норми споживання взуттєвих товарів.
- •2. Антропометрія стопи. Розміри та форма стопи.
- •Антропометрична відповідність
- •Антропометрична відповідність
- •3. Вимоги до споживних властивостей взуття
- •Соціально-психологічні вимоги
- •4. Види та деталі взуття.
- •5. Види шкіряної сировини
- •6. Будова та топографія шкури
- •8. Хімічний склад шкіряної сировини.
- •9. Консервування та зберігання шкіряної сировини.
- •10. Вплив підготовчих процесів виробництва на формування споживних властивостей натуральних шкір.
- •11.Вплив і сутність дублення на формування властивостей натуральніх шкур.
- •12. Класифікація дублячих речовин
- •13. Характеристика властивостей шкір різних видів дублення.
- •14. Мінеральне дублення
- •15. Дублення органічними сполуками.
- •16. Вплив операцій опорядження шкір різного призначення.
- •17. Особливості опоряджених шкір різного призначення (для деталей низу, юхтових, хромових деталей верху).
- •18. Покривне фарбування, сучасні методи оздоблення лицевої поверхні.
- •19. Номенклатура показників якості натуральних шкір
- •Показники хімічного складу
- •Показники фізичних властивостей
- •20. Хімічний склад натуральних шкір: показники, методи визначення.
- •21. Мікроструктура натуральних шкір, її вплив на властивості
- •22. Фізичні властивості натуральних шкір
- •23. Механічні властивості натуральних шкір:
- •27. Харак-ка асортименту шорно-сідельних та одягово-галантерейних шкір.
- •29. Особливості сортування
- •30. Стан та перспективи розвитку виробництва штучних та синтетичних матеріалів
- •31. Характеристика каучуків, їхній вплив на формування властивостей гум.
- •32. Інгредієнти гумових сумішей, їхній вплив на формування споживних властивостей.
- •33. Асортимент, показники якості взуттєвих гум та деталей низу з пластмас.
- •34. Асортимент, показники якості штучних та синтетичних тканин шкір.
- •35. Текстильні взуттєві матеріали.
- •36. Моделювання та конструювання взуття. Сучасні напрямки моди взуття.
- •37. Взуттєві копили: види, розміри, повноти, фасони
- •38. Вплив технологічних процесів виробництва на формування споживних властивостей взуття
- •39. Операції розкроювання, обробки деталей.
- •40. Складання, декоративне оздоблення та оформлення заготовок
- •41. Кріплення деталей низу
- •42. Опоряджування взуття
- •43. 44. Особливості взуття залежно від методу кріплення підошви
- •45. Класифікаційні ознаки асортименту шкіряного взуття.
- •46. Характеристика асортименту взуття за статево-віковим призначенням та за матеріалом верху.
- •48. Управління розмірно-повнотним асортиментом взуття.
- •50. Номенклатура показників якості
- •51. Методи оцінки якості взуття
- •52. Виявлення та нормативи показників ергономічних властивостей
- •53. Виявлення та нормативи показників надійності взуття
- •54. Визначення естетичних властивостей
- •Контроль якості взуття
- •56. Характеристика дефектів взуття
- •57.Сортування шкіряного взуття
- •61. Характеристика факторів, що впливають на формування споживних властивостей гумового та полімерного взуття.
- •1.Матеріали:
- •62. Матеріали для виготовлення взуття
- •63. Методи виготовлення гумового та полімерного взуття.
- •64. Класифікація та характеристика асортименту гумового та полімерного взуття
- •65. Контроль якості взуття
- •66. Вимоги до споживних властивостей валяного взуття.
- •67. Фактори, що впливають на формування споживних властивостей валяного взуття
- •68. Сировина для валяного взуття
- •69. Технологія виготовлення взуття
- •70. Характеристика асортименту валяного взуття.
- •71. Контроль якості взуття
- •72. Стан ринку хутрової сировини в Україні
- •Хутрова:
- •Хутряна
- •73. Класифікація асортименту хутряної сировини
- •74. Будова і хімічний склад хутрової сировини
- •75. Мінливість волосяного і шкірного покриву
- •76. Первинна обробка шкурок
- •77. Вплив підготовчих процесів на формування властивостей хутряного напівфабрикату
- •78. Вплив операцій вичинювання на формування властивостей хутряного напівфабрикату
- •79. Вплив операцій обробки на формування властивостей хутряного напівфабрикату
- •80. Номенклатура споживних властивостей хутряних напівфабрикатів
- •81. Характеристика властивостей волосяного покриву
- •82. Характеристика властивостей шкірного покриву
- •83.Характеристика властивостей шкурки в цілому
- •84. Класифікація хутрово – хутряного напівфабрикату
- •85. Характеристика асортименту та особливості сортування зимових видів хутрового напівфабрикату.
- •86. Характеристика асортименту та особливості сортування весняних видів хутрового напівфабрикату.
- •87. Характеристика асортименту та особливості сортування зимових видів свійських тварин.
- •88. Характеристика асортименту, особливості сортування каракульського напівфабрикату.
- •89. Дефекти хутрово – хутряного напівфабрикату
- •90. Характеристика асортименту морського напівфабрикату
- •91. Особливості моделювання та конструювання хутряних виробів.
- •92. Формування споживних виробів у кушнірському виробництві
- •93. Пошивне виробництво
- •94. Методи розкрою
- •95. Класифікація та асортимент хутряних та овчинно-шубних виробів
- •96. Характеристика асортименту верхнього хутрового одягу.
- •97. Характеристика асортименту хутряних деталей одягу
- •98. Характеристика асортименту жіночих хутряних уборів.
- •99. Характеристика асортименту хутряних головних уборів.
- •100. Оцінка якісті хутряних виробів
50. Номенклатура показників якості
Результативність оцінювання конкурентоспроможності значною мірою залежить від обґрунтованості класифікації взуття - об'єднання в одне угрупування видів, конструкцій і моделей взуття ідентичного призначення і умов використання, що є альтернативними об'єктами вибору конкретними типами споживачів. Кожна з підібраних груп взуття буде характеризуватися відповідними домінуючими властивостями (теплозахисними, водозахисними, естетичними), показники яких повинні відповідати певному рівню для віднесення взуття саме до цієї групи. За рештою показників проводиться порівняльна оцінка зразків. Перелік оціннюваних показників. Антропометричні властивості: забезпечення стабільності форми і розмірів (формостійкість деталей верху); відповідність форми сліду стопам споживачів даного регіону; можливість і плавність регулювання периметрів обхвату деталей верху; можливість приформування верху до стопи; повнота і структура розмірно-повнотного асортименту. Функціональні властивості: профілактичні - пружність геленкової частини, жорсткість задника; амортизаційні; вологопровідні; водозахисні; протиковзні. Ергономічні властивості: гнучкість; розпірна жорсткість деталей верху; маса; зручність взування і роззування; ефективність пристосувань для утримання взуття на нозі; психофізіологічні властивості. Естетичні властивості: 1) інформаційна виразність: сучасність і виразність зовнішнього оформлення; відповідність моді і смакам споживачів;
оригінальність; наявність і виразність графічних зображень -товарного знака, маркування тощо. 2) раціональність і досконалість форми: антропометрична, функціональна, ергономічна. 3) цілісність і гармонійність композиції. 4) досконалість виробничого виконання.
Показники властивостей оцінюються органолептичним методом з урахуванням особливостей конструкції взуття - застосованих матеріалів, фурнітури, методів кріплення, фасонів копилів і каблуків тощо. Доцільно застосовувати 10-балову систему: 1-2 бали - найнижча оцінка; 3-4 бали - нижчесередня і середня оцінка; 5-6 балів - вищесередня і добра оцінка; 7-8 балів - добра оцінка; 9-10 - відмінна оцінка. Відносні показники, що оцінюються відповідно до норм, можуть бути виражені у відсотках або частках одиниці. Незалежно від застосованої шкали (1, 10 чи 100) показники оцінюються згідно з наведеною 10-баловою шкалою, а оцінка записується в частках одиниці. Для кожної групи властивостей розробляється окрема таблиця. Усі показники в групі і всі групи властивостей приймаються як рівнозначущі, хоча в окремих випадках для показників і їх груп можуть застосовуватися обґрунтовані коефіцієнти вагомості. Тоді комплексний показник якості буде розраховуватися як середня зважена величина. Порівняльна оцінка деяких властивостей взуття. Вологообмінні властивості. Проникність пари і повітря через деталі верху обумовлюється найменш проникним шаром. При поєднанні гідрофільних і гідрофобних матеріалів вологопроникність системи залежить від матеріалу, який перебуває у безпосередньому дотику з водяною парою. Кращі результати дає підкладка, обернена до стопи бахтарм'яним боком. Застосування міжпідкладки підвищує комплексний показник гігієнічності (КПГ). Найдосконалішою є оцінка системи матеріалів верху: взуття з верхом і підкладкою з натуральної шкіри - 100 %, з підкладкою із бавовняних тканин - 90, синтетичні шкіри з підкладкою із натуральної -70, штучні шкіри з підкладкою із натуральної - 40, синтетичні з підкладкою із репсу - 50, штучні з підкладкою із репсу - 27 %. Наведені КПГ досягаються за відсутності приклеювання підкладки.
Згідно з ДСТУ 3485 - 96 "Взуття. Номенклатура показників якості" при оцінці рівня якості взуття визначають: товщину деталей; лінійні розміри, мм; міцність кріплення деталей заготовки верху взуття, Н/см; міцність кріплення деталей низу взуття, Н/см; міцність кріплення каблука, Н; загальна та остаточна деформація підноска та задника, мм; маса,г; гнучкість, Н; комфортність, бал; водопроникність взуття в динамічних умовах, л; водопромокальність взуття в динамічних умовах, хв; намокальність взуття в динамічних умовах, мг; гарантійні терміни експлуатації, днях; ремонтопридатність, %.