Антропометрична відповідність

Суть антропометричних вимог - забезпечення правильного спів­відношення між ногою і взуттям у просторі. Від цього залежить мож­ливість використання взуття, стан і функціонування ніг, функціональні, естетичні показники і довговічність взуття. Під час носіння взуття, яке не відповідає стопі за розмірами і формою, не забезпечується стабільність положення стопи під час пересування, що викликає підвищену втому, появу потертостей, мозо­лів, деформацію і передчасне зношування взуття.

У геленковій частині взуття повинно трохи стискати стопу в по­перечному напрямі для надійного його закріплення і виключення на­пруження м'язів для утримування взуття на стопі. П'яткова частина взуття, особливо дитячого, повинна відпові­дати формі і розмірам п'ятки, щільно охоплювати стопу (у межах допустимого стискання) і забезпечувати її стійке положення, запобігати деформації. На ділянці кісточок, тильного згину і пальців стопа має дуже тонкий підшкірний жировий шар, тому навіть слабке стискання може викликати травму, що не допускається.

Довжина стопи вимірюється від найбільш виступаючої точки п'ятки до кінця найдовшого пальця.

Периметри обхвату вимірюються в пучках, посередині стопи, через точку згину і п'ятки, над внутрішньою кісточкою. Для конструювання чобіт враховуються також периметри обхвату посередині литки і під коліном. Масовим обміром стоп населення виявлено ряд закономірностей: усі розмірні ознаки розподіляються за законом нормального роз­поділу, тобто найбільшу кількість мають середні розміри, а з віддаленням показників від середньої величини в більший або менший бік кількість випадків зменшується. Така закономірність враховується при формуванні розмірно-повнотного асортименту взуття.

Довжина стопи і виміри здійснюються за висотою пропорційною росту людини. Поперечні розміри пов'язані з довжиною стопи лінійною залежністю, проте при однаковій довжині виділяються типи стоп різної ширини - вузькі, середні та широкі, внаслідок чого виготовляється взуття різних повнот. На розмірні характеристики стоп впливають вік і стать людини. На підставі відмін за зовнішніми ознаками виділяються морфологічні типи стопи.

Загальний тип стопи залежить від співвідношення ширини в пучках і довжини. Розрізняють коротко-широкі, довго-вузькі і середні стопи. Залежно від співвідношення ширини в пучках і ширини п'яткової частики (кута стопи) визначається загальна форма стопи: трикутна, паралелограмна і середня. Залежно від співвідношення довжини пальців стопи мають різний кут пучків (нахил лінії, яка з'єднує пучки), що впливає на ступінь співпадання форми взуття з формою стопи.

Антропометрична відповідність

Суть антропометричних вимог - забезпечення правильного спів­відношення між ногою і взуттям у просторі. Від цього залежить мож­ливість використання взуття, стан і функціонування ніг, функціо­нальні, естетичні показники і довговічність взуття.Під час носіння взуття, яке не відповідає стопі за розмірами і формою, не забезпечується стабільність положення стопи під час пересування, що викликає підвищену втому, появу потертостей, мозо­лів, деформацію і передчасне зношування взуття.

У геленковій частині взуття повинно трохи стискати стопу в по­перечному напрямі для надійного його закріплення і виключення на­пруження м'язів для утримування взуття на стопі. П'яткова частина взуття, особливо дитячого, повинна відпові­дати формі і розмірам п'ятки, щільно охоплювати стопу (у межах до­пустимого стискання) і забезпечувати її стійке положення, запобігати деформації.На ділянці кісточок, тильного згину і пальців стопа має дуже тонкий підшкірний жировий шар, тому навіть слабке стискання може викликати травму, що не допускається.

Основними показниками антропометричних вимог є:

1) відповідність параметрів копилів стопам конкретних стате­во-вікових груп населення за розмірами і формою сліду, формою та висотою носкової і геленкової частин, периметрами обхвату з ураху­ванням використання проміжних засобів захисту - утеплювачів, пан­чіх, шкарпеток, вкладних устілок тощо, а також структури асорти­менту копилів за розмірами, повнотами і фасонами; 2) раціональність конструкції взуття і наявність можливості плавно регулювати периметри обхвату на різних ділянках; 3) стабільність форми і внутрішніх розмірів взуття після зні­мання з копилів, правильність і чіткість маркування розміру і повноти; 4) наявність відповідного асортименту за розмірами, повно-тами і фасонами в роздрібній мережі з врахуванням основних розмір­них та морфологічних типів і підтипів стоп; 5) стабільність розмірів і форми взуття в процесі зберігання і використання, можливість приформування до стопи за рахунок плас­тичності деталей верху.