- •1. Стан ринку взуттєвих товарів у світі та в Україні. Раціональні норми споживання взуттєвих товарів.
- •2. Антропометрія стопи. Розміри та форма стопи.
- •Антропометрична відповідність
- •Антропометрична відповідність
- •3. Вимоги до споживних властивостей взуття
- •Соціально-психологічні вимоги
- •4. Види та деталі взуття.
- •5. Види шкіряної сировини
- •6. Будова та топографія шкури
- •8. Хімічний склад шкіряної сировини.
- •9. Консервування та зберігання шкіряної сировини.
- •10. Вплив підготовчих процесів виробництва на формування споживних властивостей натуральних шкір.
- •11.Вплив і сутність дублення на формування властивостей натуральніх шкур.
- •12. Класифікація дублячих речовин
- •13. Характеристика властивостей шкір різних видів дублення.
- •14. Мінеральне дублення
- •15. Дублення органічними сполуками.
- •16. Вплив операцій опорядження шкір різного призначення.
- •17. Особливості опоряджених шкір різного призначення (для деталей низу, юхтових, хромових деталей верху).
- •18. Покривне фарбування, сучасні методи оздоблення лицевої поверхні.
- •19. Номенклатура показників якості натуральних шкір
- •Показники хімічного складу
- •Показники фізичних властивостей
- •20. Хімічний склад натуральних шкір: показники, методи визначення.
- •21. Мікроструктура натуральних шкір, її вплив на властивості
- •22. Фізичні властивості натуральних шкір
- •23. Механічні властивості натуральних шкір:
- •27. Харак-ка асортименту шорно-сідельних та одягово-галантерейних шкір.
- •29. Особливості сортування
- •30. Стан та перспективи розвитку виробництва штучних та синтетичних матеріалів
- •31. Характеристика каучуків, їхній вплив на формування властивостей гум.
- •32. Інгредієнти гумових сумішей, їхній вплив на формування споживних властивостей.
- •33. Асортимент, показники якості взуттєвих гум та деталей низу з пластмас.
- •34. Асортимент, показники якості штучних та синтетичних тканин шкір.
- •35. Текстильні взуттєві матеріали.
- •36. Моделювання та конструювання взуття. Сучасні напрямки моди взуття.
- •37. Взуттєві копили: види, розміри, повноти, фасони
- •38. Вплив технологічних процесів виробництва на формування споживних властивостей взуття
- •39. Операції розкроювання, обробки деталей.
- •40. Складання, декоративне оздоблення та оформлення заготовок
- •41. Кріплення деталей низу
- •42. Опоряджування взуття
- •43. 44. Особливості взуття залежно від методу кріплення підошви
- •45. Класифікаційні ознаки асортименту шкіряного взуття.
- •46. Характеристика асортименту взуття за статево-віковим призначенням та за матеріалом верху.
- •48. Управління розмірно-повнотним асортиментом взуття.
- •50. Номенклатура показників якості
- •51. Методи оцінки якості взуття
- •52. Виявлення та нормативи показників ергономічних властивостей
- •53. Виявлення та нормативи показників надійності взуття
- •54. Визначення естетичних властивостей
- •Контроль якості взуття
- •56. Характеристика дефектів взуття
- •57.Сортування шкіряного взуття
- •61. Характеристика факторів, що впливають на формування споживних властивостей гумового та полімерного взуття.
- •1.Матеріали:
- •62. Матеріали для виготовлення взуття
- •63. Методи виготовлення гумового та полімерного взуття.
- •64. Класифікація та характеристика асортименту гумового та полімерного взуття
- •65. Контроль якості взуття
- •66. Вимоги до споживних властивостей валяного взуття.
- •67. Фактори, що впливають на формування споживних властивостей валяного взуття
- •68. Сировина для валяного взуття
- •69. Технологія виготовлення взуття
- •70. Характеристика асортименту валяного взуття.
- •71. Контроль якості взуття
- •72. Стан ринку хутрової сировини в Україні
- •Хутрова:
- •Хутряна
- •73. Класифікація асортименту хутряної сировини
- •74. Будова і хімічний склад хутрової сировини
- •75. Мінливість волосяного і шкірного покриву
- •76. Первинна обробка шкурок
- •77. Вплив підготовчих процесів на формування властивостей хутряного напівфабрикату
- •78. Вплив операцій вичинювання на формування властивостей хутряного напівфабрикату
- •79. Вплив операцій обробки на формування властивостей хутряного напівфабрикату
- •80. Номенклатура споживних властивостей хутряних напівфабрикатів
- •81. Характеристика властивостей волосяного покриву
- •82. Характеристика властивостей шкірного покриву
- •83.Характеристика властивостей шкурки в цілому
- •84. Класифікація хутрово – хутряного напівфабрикату
- •85. Характеристика асортименту та особливості сортування зимових видів хутрового напівфабрикату.
- •86. Характеристика асортименту та особливості сортування весняних видів хутрового напівфабрикату.
- •87. Характеристика асортименту та особливості сортування зимових видів свійських тварин.
- •88. Характеристика асортименту, особливості сортування каракульського напівфабрикату.
- •89. Дефекти хутрово – хутряного напівфабрикату
- •90. Характеристика асортименту морського напівфабрикату
- •91. Особливості моделювання та конструювання хутряних виробів.
- •92. Формування споживних виробів у кушнірському виробництві
- •93. Пошивне виробництво
- •94. Методи розкрою
- •95. Класифікація та асортимент хутряних та овчинно-шубних виробів
- •96. Характеристика асортименту верхнього хутрового одягу.
- •97. Характеристика асортименту хутряних деталей одягу
- •98. Характеристика асортименту жіночих хутряних уборів.
- •99. Характеристика асортименту хутряних головних уборів.
- •100. Оцінка якісті хутряних виробів
14. Мінеральне дублення
Хромове дублення.
Цей метод використовується понад 100 років. Важливим показником є основність розчину. Основність залежить від рН середовища. При низькій величині рН розчини мають низьку основність і дрібні комплекси, які швидко проникають у голину, але повільно реагують з білками. При підвищенні основності швидкість реакції зростає. Потім для підвищення основності до дубильної ванни (дублячого розчину) додають карбонат натрію і процес дублення завершується.
Дублення проводиться при безперервному обертанні у підвісних барабанах, в яких проводилося пікелювання. Кінець дублення визначають пробою на усадку при кип'ятінні, або визначають температуру зварювання.
Щільніші і міцніші шкіри отримують, коли пікелювання замінюється просочуванням катіонною диціадіамідною смолою. Така обробка скорочує тривалість дублення, підвищує пористість і проникність дерми. Застосовуються й інші методи прискореного дублення.
Двованне дублення проводиться у двох розчинах: хромуючому і відновлюючому. Потім напівфабрикат обробляють розчином гіпосульфіту натрію і соляної кислоти. Такий метод може застосовуватися переважно при переробці козлини. Досягається більший вихід площі,стає гладкішою лицьова поверхня. Шкіри повніші і ніжніші на дотик і розтягуються менше, ніж при однованному методі дублення. Проте двованний метод дублення не забезпечує раціонального використання солей хрому.
Шкіри хромового дублення на поперечному зрізі мають зеленувато-блакитний колір, високу границю міцності, розтяжність, м'якість і еластичність, стійкість до дії високих температур і стирання, мають високі показники гігроскопічності, паро- і повітропроникності. Недоліками цих шкір є: швидке намокання, промокання і повільне висихання, недостатня пластичність.
Цирконійове дублення дає шкіру білого кольору з підвищеними показниками густини, стійкості до стирання, гігротермічної стійкості, стійкості до поту і світла. Задовільно формується об'єм дерми. Температура зварювання 92-96 °С. Водостійкість вища за шкіри хромового дублення. Перед дубленням замість пікелювання голину обробляють формальдегідом або двохромовою кислотою для прискорення дифузії солей цирконію, глибокого їх проникнення і рівномірного розподілу. Солі цирконію застосовуються переважно в комбінації з солями хрому та іншими дубителями.
Титанове дублення застосовується переважно в комбінації з солями хрому і органічними дубителями при виробленні шкір для деталей низу взуття. Шкіри світлі з рівномірним забарвленням, стійкіші до стирання, ніж шкіри хромового дублення, твердіші, менше деформуються, стійкіші до поту, окиснення і пліснявіння, забезпечують вищу міцність кріплення.
Алюмінійове дублення застосовується переважно в комбінації з солями хрому і органічними дубителями. Шкіра має вищі температуру зварювання і показник формування об'єму дерми. Гарні результати дає комбінація з синтетичними дубителями, особливо з аміносмолами. У чистому вигляді алюмінійові комплекси нестійкі до води. Зволожена шкіра роздублюється і стає жорсткою при висиханні. Для виготовлення лайки із шкур овець, диких кіз, собак і лошат застосовують алюмінійові галуни, кухонну сіль, пшеничне борошно і яєчні жовтки. Лайка має білий колір і фарбується лише з лицьового боку, може використовуватися тільки в сухих умовах експлуатації, призначається переважно для виготовлення рукавичок.