- •1. Стан ринку взуттєвих товарів у світі та в Україні. Раціональні норми споживання взуттєвих товарів.
- •2. Антропометрія стопи. Розміри та форма стопи.
- •Антропометрична відповідність
- •Антропометрична відповідність
- •3. Вимоги до споживних властивостей взуття
- •Соціально-психологічні вимоги
- •4. Види та деталі взуття.
- •5. Види шкіряної сировини
- •6. Будова та топографія шкури
- •8. Хімічний склад шкіряної сировини.
- •9. Консервування та зберігання шкіряної сировини.
- •10. Вплив підготовчих процесів виробництва на формування споживних властивостей натуральних шкір.
- •11.Вплив і сутність дублення на формування властивостей натуральніх шкур.
- •12. Класифікація дублячих речовин
- •13. Характеристика властивостей шкір різних видів дублення.
- •14. Мінеральне дублення
- •15. Дублення органічними сполуками.
- •16. Вплив операцій опорядження шкір різного призначення.
- •17. Особливості опоряджених шкір різного призначення (для деталей низу, юхтових, хромових деталей верху).
- •18. Покривне фарбування, сучасні методи оздоблення лицевої поверхні.
- •19. Номенклатура показників якості натуральних шкір
- •Показники хімічного складу
- •Показники фізичних властивостей
- •20. Хімічний склад натуральних шкір: показники, методи визначення.
- •21. Мікроструктура натуральних шкір, її вплив на властивості
- •22. Фізичні властивості натуральних шкір
- •23. Механічні властивості натуральних шкір:
- •27. Харак-ка асортименту шорно-сідельних та одягово-галантерейних шкір.
- •29. Особливості сортування
- •30. Стан та перспективи розвитку виробництва штучних та синтетичних матеріалів
- •31. Характеристика каучуків, їхній вплив на формування властивостей гум.
- •32. Інгредієнти гумових сумішей, їхній вплив на формування споживних властивостей.
- •33. Асортимент, показники якості взуттєвих гум та деталей низу з пластмас.
- •34. Асортимент, показники якості штучних та синтетичних тканин шкір.
- •35. Текстильні взуттєві матеріали.
- •36. Моделювання та конструювання взуття. Сучасні напрямки моди взуття.
- •37. Взуттєві копили: види, розміри, повноти, фасони
- •38. Вплив технологічних процесів виробництва на формування споживних властивостей взуття
- •39. Операції розкроювання, обробки деталей.
- •40. Складання, декоративне оздоблення та оформлення заготовок
- •41. Кріплення деталей низу
- •42. Опоряджування взуття
- •43. 44. Особливості взуття залежно від методу кріплення підошви
- •45. Класифікаційні ознаки асортименту шкіряного взуття.
- •46. Характеристика асортименту взуття за статево-віковим призначенням та за матеріалом верху.
- •48. Управління розмірно-повнотним асортиментом взуття.
- •50. Номенклатура показників якості
- •51. Методи оцінки якості взуття
- •52. Виявлення та нормативи показників ергономічних властивостей
- •53. Виявлення та нормативи показників надійності взуття
- •54. Визначення естетичних властивостей
- •Контроль якості взуття
- •56. Характеристика дефектів взуття
- •57.Сортування шкіряного взуття
- •61. Характеристика факторів, що впливають на формування споживних властивостей гумового та полімерного взуття.
- •1.Матеріали:
- •62. Матеріали для виготовлення взуття
- •63. Методи виготовлення гумового та полімерного взуття.
- •64. Класифікація та характеристика асортименту гумового та полімерного взуття
- •65. Контроль якості взуття
- •66. Вимоги до споживних властивостей валяного взуття.
- •67. Фактори, що впливають на формування споживних властивостей валяного взуття
- •68. Сировина для валяного взуття
- •69. Технологія виготовлення взуття
- •70. Характеристика асортименту валяного взуття.
- •71. Контроль якості взуття
- •72. Стан ринку хутрової сировини в Україні
- •Хутрова:
- •Хутряна
- •73. Класифікація асортименту хутряної сировини
- •74. Будова і хімічний склад хутрової сировини
- •75. Мінливість волосяного і шкірного покриву
- •76. Первинна обробка шкурок
- •77. Вплив підготовчих процесів на формування властивостей хутряного напівфабрикату
- •78. Вплив операцій вичинювання на формування властивостей хутряного напівфабрикату
- •79. Вплив операцій обробки на формування властивостей хутряного напівфабрикату
- •80. Номенклатура споживних властивостей хутряних напівфабрикатів
- •81. Характеристика властивостей волосяного покриву
- •82. Характеристика властивостей шкірного покриву
- •83.Характеристика властивостей шкурки в цілому
- •84. Класифікація хутрово – хутряного напівфабрикату
- •85. Характеристика асортименту та особливості сортування зимових видів хутрового напівфабрикату.
- •86. Характеристика асортименту та особливості сортування весняних видів хутрового напівфабрикату.
- •87. Характеристика асортименту та особливості сортування зимових видів свійських тварин.
- •88. Характеристика асортименту, особливості сортування каракульського напівфабрикату.
- •89. Дефекти хутрово – хутряного напівфабрикату
- •90. Характеристика асортименту морського напівфабрикату
- •91. Особливості моделювання та конструювання хутряних виробів.
- •92. Формування споживних виробів у кушнірському виробництві
- •93. Пошивне виробництво
- •94. Методи розкрою
- •95. Класифікація та асортимент хутряних та овчинно-шубних виробів
- •96. Характеристика асортименту верхнього хутрового одягу.
- •97. Характеристика асортименту хутряних деталей одягу
- •98. Характеристика асортименту жіночих хутряних уборів.
- •99. Характеристика асортименту хутряних головних уборів.
- •100. Оцінка якісті хутряних виробів
15. Дублення органічними сполуками.
Танідне (рослинне). Рослинні дублячі сполуки (таніди) нагромаджуються в різних частинах рослин - корі, деревині, корінні, листках. Вітчизняна промисловість використовує екстракти з кори і деревини дуба, кори вербової лози, ялини, модрини.
За хімічним складом таніди є полі фенолами. Характер зв'язків та їх кількість визначають властивості шкіри. Таніди можуть застосовуватися при дубленні шкір різного типу:
від тонких і м'яких до жорстких підошовних. Таніди досить дорогі. Їх застосовують для отримання наповнених твердих і жорстких шкір, надання їм пластичності, підвищеного коефіцієнту тертя. Шкіри набрякають у воді, мають обмежену водопроникність. Границя міцності у них нижча, ніж у інших методах дублення. Недостатня термостійкість шкір обумовлює їх меншу стійкість до стирання. Використовують таніди в комбінації з іншими дубителями при дубленні шкір для деталей низу взуття, юхти, лимарно-сідельних, галантерейних виробів.
Альдегідне дублення. Для дублення може застосовуватися мурашиний альдегід (формальдегід) і глутаровий.. Шкіра формальдегідного дублення має високу температуру зварювання, стійка до дії лугів, поту, окиснювачів, ферментів. При дубленні утворюються метиленові містки між поліпептидними ланцюгами білка. Наявність вільних метальних груп зумовлює утворення додаткових поперечних зв'язків, тому з часом шкіри стають жорсткими, втрачають міцність. Особливістю шкір є те, що при зварюванні вони різко зсідаються, але не втрачають еластичності, а після охолодження відновлюють попередні розміри. Практично таке дублення застосовують у комбінації з іншими сполуками для надання шкірам термостійкості, стійкості до поту, окиснювачів і лугів (шкіри для устілок, підкладки, рукавичок), а також для здублювання казеїнового покриття шкіри.
Жирове дублення. Найкращі дублячі властивості мають високо-ненасичені жири тюленячої ворвані і тріскової печінки. Для ретельного розпушування дерми голину золять протягом п'яти діб, видаляють лицьовий шар. Прискорення самоокиснення жирів досягається додаванням жирнокислих або нафтеновокислих солей кобальту або марганцю (сикативів). Зволожену голину жирують у барабані, подаючи гаряче повітря для прискорення окиснення. Дублення продовжується чотири доби. Надлишок жиру видаляють промиванням або розчинником. Деякі властивості шкіри, яка називається замшою, подібні до шкір альдегідного дублення, але на відміну від останніх замша дуже м'яка, легка, змочується переважно не водою, а неполярними розчинниками. Після дублення шкіру ретельно шліфують з лицьового або бахтарм'яного боків. Продублена замша має темнобрунатний колір, шовковистий ворс, може фарбуватися в чорний колір. Замшу виготовляють із шкур оленів, овець, лосів, диких кіз, собак. За призначенням вона розподіляється на взуттєву, рукавичну, галантерейну, технічну, протезну. Замша стійка до лугів, тому її можна прати в мильному розчині, має високі показники гігієнічних властивостей. При набряканні у воді стає водонепроникною.
Комбіноване дублення. Дублення одним з розглянутих дубителів не завжди надає шкірі необхідних властивостей. Синтетичні дубителі розподіляються на допоміжні, замінники танідів і спеціального призначення. Допоміжні дубителі розчиняють нерозчинні таніди і прискорюють дублення, підвищують стійкість шкіри до агресивного середовища. Замінники танідів скорочують або повністю виключають застосування танідів
Синтетичні дубителі спеціального призначення, крім дублення, одночасно жирують, фарбують шкіру або надають їй білий колір. "Білі" дубителі - це аміносмоли. Дублячими полімерами є сечовиноформальдегідні, меламіно-формальдегідні, катіонні й аніонні, фенолформальдегідні і епоксидні смоли. При комбінованих методах дублення проводиться послідовна обробка мінеральними, а потім органічними дубителями, що прискорює і здешевлює процес дублення. Хромсинтановотанідне дублення застосовується при виготовленні юхти і шкір для низу взуття, які набувають позитивних рис шкір хромового і танідного дублення. Шкіри хромцирконійсинтанового дублення характеризуються підвищеною зносостійкістю, мають рівномірне світле забарвлення. Хромцирконійтитанове дублення, крім аналогічних властивостей, підвищує еластичність і стійкість до поту. Хромалюмосинтанове дублення порівняно з хромсинтаново-танідним підвищує зносостійкість на 20-25 %, водостійкість, гігротермічну стійкість, стійкість до поту і пліснявіння. Юхта хромалюмоцирконійсинтанового дублення має підвищені показники стійкості до води, зношування, поту, старіння, пліснявіння. Титанцирконійсинтанове дублення забезпечує отримання світлої, еластичної, зносостійкої шкіри для низу взуття.
Шкіри хромового дублення для верху взуття додублюють невеликою кількістю синтетичних дубителів і танідів. Додублювання і наповнення шкір смолами підвищує зносостійкість і зменшує водопроникність і пухлинуватість, підвищує стійкість до агресивних середовищ і мікроорганізмів.