57.Сортування шкіряного взуття

Шкіряне взуття сортується згідно із ГОСТ 28371. Дефекти взуття визначають у процесі прийомів огляду взуття та при вимірюванні лінійних розмірів.

Раціональні прийоми органолептичного оцінювання взуття:

• визначення стійкості підносків, парність деталей верху за кольором,

розмірами, симетричністю півпар, наявність дефектів тощо;

• правильність розташування, якість строчок, формування п'яткової частини взуття, пружність та стійкість задників;

• парність взуття за висотою берців, задників, задинок, каблуків, наявність дефектів;

• парність за висотою каблуків;

• стан обробки ходової поверхні, чіткість маркування розміру і повноти тощо;

• парність за довжиною і шириною підошов, каблука тощо;

• щільність кріплення підошви, відсутність скуйовдження затяжного пруга вище грані сліду тощо;

• стан взуття зсередини тощо;

• стан підкладки, устілки, якість строчки верхнього канта, чіткість маркування.

Вимірювання лінійних розмірів і перекосів деталей взуття:

1. довжина взуття

2. висота взуття;

3. висота накладних задинок;

4. висота задника;

5. висота каблука;

6. піднесеність носкової частини;

7. довжина союзок;

8. ширина халяви, берців.

Сортність пари (стандартна або нестандартна) визначається за найістотнішим дефектом у гіршій півпарі. Кількість дефектів до уваги не беруться.

Наявність прихованих дефектів дає право на обмін (чи повернення) взуття протягом гарантійних термінів експлуатації взуття.

Початок відповідних сезонів, за якими обчислюються гарантійні терміни експлуатації взуття (постанова Кабінету міністрів України)

Зимовий асортимент, Весняно-осінній асортимент, Літній асортимент. Рекомендації щодо визначення характеру взуття та умов його експлуатації затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства промислової політики України.

Перелік прихованих дефектів взуття виробничого характеру що можуть виявитися протягом гарантійного терміну експлуатації:

Шкіряне взуття: по верху взуття: осипання фарби; наскрізні тріщини; розрив ниткових швів; розрив деталей верху по канту і стібках, що з'єднують деталі; виповзання затяжного пруга; відсічка деталей верху стібками; виступання плям; тріщини лакової плівки натуральних і синтетичних шкір. по низу взуття: перелом, викришення, відрив підошви; відрив ранта; відклей крокуля; перелом, відрив, відставання каблуків (крім механічних пошкоджень); відставання набойки. внутрішні деталі взуття: перелом, короблення, руйнування устілки; зношеність підкладки; відрив або розрив футора або піднаряду; грубі зморшки на підкладці в пучковій, п'ятковій та носковій частинах; перелом геленка (супінатора); осідання та деформація задників та підносків.

Перелік дефектів шкіряного взуття, що виявляються внаслідок порушення умов експлуатації споживачами і не дають право на обмін (чи повернення): механічні пошкодження (опір, порізи, здири, проколи); деформація внаслідок неправильного носіння, сушіння, а також дії хімічних та інших речовин; ремонт, крім заміни набойок та приклейки профілактичних підметок.

Перелік дефектів шкіряного взуття, що можуть бути усунені підприємством-виробником без зниження його споживних властивостей: По верху взуття: відрив деталей верху по строчці; відрив оздоблювальної фурнітури; поломка замків-блискавок; По низу взуття: відрив ранта; відклеювання крокуля; відставання набойки; підклеювання підошви.

Маркування взуття. На підошву (або на устілку, напівустілку, підп'яток) кожної півпари номер взуття, повнота, товарний знак підприємства-виробника. Модельне взуття - маркування наносять гарячим тисненням через фольгу, або золотою або срібною фарбою. На підкладці (або на клапані) - модель, розмір, повнота, сорт (або "СТ") дата випуску, номер нормативного документа.

58. Оцінювання конкурентоспроможності взуття

Розрахунок показників очікуваної конкурентоспроможності. Споживача цікавить товар, який забезпечує найвищу ефективність споживання при найменших витратах. Показники конкурентоспроможності можна визначати як відношення корисного ефекту від споживання до витрат або зворотною величиною. Ефективність спо­живання залежить від рівня якості взуття, що можна характеризувати комплексним показником якості.

Витрати на споживання (В) складаються з ціни (Ц), витрат на догляд (Вд) і на поточний ремонт (Вр).

Витрати на догляд залежать від матеріалу верху. Взуття із штуч­них і синтетичних шкір та текстильних матеріалів для догляду не потребує крему. Основний вид ремонту, який можна враховувати, це заміна набійок у взутті на високому і середньому каблуці.

Кожне взуття має відповідний термін носіння, тому споживача цікавить не лише загальна величина витрат, а й питомі витрати на задоволення потреб протягом конкретного періоду часу, наприклад, місяця. Питомі місячні витрати (Вм) визначаються відношенням за­гальних витрат (В) до загального терміну служби взуття.

Показник конкурентоспроможності визначається як відношення питомих місячних витрат до комплексного показника якості (Вм:Кпя). На підставі показників конкурентоспроможності зразків-конку­рентів для кожного з них визначається індекс конкурентоспромож­ності (Ік), який відображає відносну оцінку кожного зразка. За най­кращий приймається зразок, що має найменшу величину Ксп (грн/міс).

Визначені показники конкурентоспроможності можна розгляда­ти як прогнозійні, імовірні. Реальна конкурентоспроможність залежа­тиме і від інших чинників - насиченості ринку, структури асортимен­ту на ньому, звичок, смаків і компетентності покупців при виборі товару. Знання особливостей контингенту споживачів і ситуації на ринку дозволяють уникати помилок при прогнозуванні конкуренто­спроможності взуття і оптимізувати його асортимент.

59. Вимоги до гумового взуття

Вимоги до споживних властивостей гумового взуття:

1.Естетичні

• Раціональність форми

• Виразність

• Цілісність конструкції

• Відповідність моді

2.Надійність

• Збережуваність

• Міцність деталей скріплення

• Гарантійний термін носіння

3.Ергономічні

• Гігієнічні

• Вологозахисні

• Безпечність

• Гарантійний термін носіння

• Нешкідливість для здоров'я

4.Антропометричні

• Відповідність розміру

• Зручність взування

• Пружність

5.Фізіологічні

• Маса

• Гнучкість

60. ДЕТАЛІ ГУМОВОГО ВЗУТТЯ

Зовнішні - визначають довговічність, водотривкість та зовнішній вигляд.

• передова гума;

• обсоюзка;

• бордюр;

• підошва.

Внутрішні - створюють каркас, підвищують теплозахисні властивості

• підкладка;

• текстильний задник;

• устілка.

Проміжні - Підвищують формостійкість та зносостійкість взуття

• чорна устілка;

• тонкий та твердий задник;

• напівустілка;

• гумова устілка;

• внутрішній і зовнішній ранти (підсилювачі);

• шпора;

• носок.

Найбільша кількість деталей у взутті клейового методу виготовлення.

Деталі клейових калош

1 - підкладка; 2 - текстильний задник; 3 - кольорова устілка;

4 - сіра стрічка; 5 - товстий задник; 6 - тонкий задник; 7 - шпора;

8 - напівустілка; 9 - п'ятка; 10- чорна устілка; 11 - підошва;

12- передова гума.