- •1. Стан ринку взуттєвих товарів у світі та в Україні. Раціональні норми споживання взуттєвих товарів.
- •2. Антропометрія стопи. Розміри та форма стопи.
- •Антропометрична відповідність
- •Антропометрична відповідність
- •3. Вимоги до споживних властивостей взуття
- •Соціально-психологічні вимоги
- •4. Види та деталі взуття.
- •5. Види шкіряної сировини
- •6. Будова та топографія шкури
- •8. Хімічний склад шкіряної сировини.
- •9. Консервування та зберігання шкіряної сировини.
- •10. Вплив підготовчих процесів виробництва на формування споживних властивостей натуральних шкір.
- •11.Вплив і сутність дублення на формування властивостей натуральніх шкур.
- •12. Класифікація дублячих речовин
- •13. Характеристика властивостей шкір різних видів дублення.
- •14. Мінеральне дублення
- •15. Дублення органічними сполуками.
- •16. Вплив операцій опорядження шкір різного призначення.
- •17. Особливості опоряджених шкір різного призначення (для деталей низу, юхтових, хромових деталей верху).
- •18. Покривне фарбування, сучасні методи оздоблення лицевої поверхні.
- •19. Номенклатура показників якості натуральних шкір
- •Показники хімічного складу
- •Показники фізичних властивостей
- •20. Хімічний склад натуральних шкір: показники, методи визначення.
- •21. Мікроструктура натуральних шкір, її вплив на властивості
- •22. Фізичні властивості натуральних шкір
- •23. Механічні властивості натуральних шкір:
- •27. Харак-ка асортименту шорно-сідельних та одягово-галантерейних шкір.
- •29. Особливості сортування
- •30. Стан та перспективи розвитку виробництва штучних та синтетичних матеріалів
- •31. Характеристика каучуків, їхній вплив на формування властивостей гум.
- •32. Інгредієнти гумових сумішей, їхній вплив на формування споживних властивостей.
- •33. Асортимент, показники якості взуттєвих гум та деталей низу з пластмас.
- •34. Асортимент, показники якості штучних та синтетичних тканин шкір.
- •35. Текстильні взуттєві матеріали.
- •36. Моделювання та конструювання взуття. Сучасні напрямки моди взуття.
- •37. Взуттєві копили: види, розміри, повноти, фасони
- •38. Вплив технологічних процесів виробництва на формування споживних властивостей взуття
- •39. Операції розкроювання, обробки деталей.
- •40. Складання, декоративне оздоблення та оформлення заготовок
- •41. Кріплення деталей низу
- •42. Опоряджування взуття
- •43. 44. Особливості взуття залежно від методу кріплення підошви
- •45. Класифікаційні ознаки асортименту шкіряного взуття.
- •46. Характеристика асортименту взуття за статево-віковим призначенням та за матеріалом верху.
- •48. Управління розмірно-повнотним асортиментом взуття.
- •50. Номенклатура показників якості
- •51. Методи оцінки якості взуття
- •52. Виявлення та нормативи показників ергономічних властивостей
- •53. Виявлення та нормативи показників надійності взуття
- •54. Визначення естетичних властивостей
- •Контроль якості взуття
- •56. Характеристика дефектів взуття
- •57.Сортування шкіряного взуття
- •61. Характеристика факторів, що впливають на формування споживних властивостей гумового та полімерного взуття.
- •1.Матеріали:
- •62. Матеріали для виготовлення взуття
- •63. Методи виготовлення гумового та полімерного взуття.
- •64. Класифікація та характеристика асортименту гумового та полімерного взуття
- •65. Контроль якості взуття
- •66. Вимоги до споживних властивостей валяного взуття.
- •67. Фактори, що впливають на формування споживних властивостей валяного взуття
- •68. Сировина для валяного взуття
- •69. Технологія виготовлення взуття
- •70. Характеристика асортименту валяного взуття.
- •71. Контроль якості взуття
- •72. Стан ринку хутрової сировини в Україні
- •Хутрова:
- •Хутряна
- •73. Класифікація асортименту хутряної сировини
- •74. Будова і хімічний склад хутрової сировини
- •75. Мінливість волосяного і шкірного покриву
- •76. Первинна обробка шкурок
- •77. Вплив підготовчих процесів на формування властивостей хутряного напівфабрикату
- •78. Вплив операцій вичинювання на формування властивостей хутряного напівфабрикату
- •79. Вплив операцій обробки на формування властивостей хутряного напівфабрикату
- •80. Номенклатура споживних властивостей хутряних напівфабрикатів
- •81. Характеристика властивостей волосяного покриву
- •82. Характеристика властивостей шкірного покриву
- •83.Характеристика властивостей шкурки в цілому
- •84. Класифікація хутрово – хутряного напівфабрикату
- •85. Характеристика асортименту та особливості сортування зимових видів хутрового напівфабрикату.
- •86. Характеристика асортименту та особливості сортування весняних видів хутрового напівфабрикату.
- •87. Характеристика асортименту та особливості сортування зимових видів свійських тварин.
- •88. Характеристика асортименту, особливості сортування каракульського напівфабрикату.
- •89. Дефекти хутрово – хутряного напівфабрикату
- •90. Характеристика асортименту морського напівфабрикату
- •91. Особливості моделювання та конструювання хутряних виробів.
- •92. Формування споживних виробів у кушнірському виробництві
- •93. Пошивне виробництво
- •94. Методи розкрою
- •95. Класифікація та асортимент хутряних та овчинно-шубних виробів
- •96. Характеристика асортименту верхнього хутрового одягу.
- •97. Характеристика асортименту хутряних деталей одягу
- •98. Характеристика асортименту жіночих хутряних уборів.
- •99. Характеристика асортименту хутряних головних уборів.
- •100. Оцінка якісті хутряних виробів
46. Характеристика асортименту взуття за статево-віковим призначенням та за матеріалом верху.
Асортимент взуття для кожної статево-вікової групи розробляється з урахуванням анатомоморфолічних, антропометричних, функціональних та інших особливостей стоп кожної групи споживачів, а також їх психологічних особливостей, виду і місця діяльності тощо. Статево-вікові групи взуття і розміри наведено при розгляді взуттєвих копилів. Пінетки призначено для дітей, які ще не ходять, віком приблизно до одного року. Основними видами взуття є черевики і туфлі, інколи чобітки з тонких м'яких матеріалів (шкіри, текстильних матеріалів із натуральних волокон, фетру), виготовлені вшивним методом кріплення. Це взуття захищає ноги немовлят від охолодження і виконує естетичну функцію, надаючи завершеності комплекту одягу.
Взуття для ясельного віку призначено для дітей 1-2 років, які починають ходити. У цьому віці рухи дітей слабо координовані, хода непевна, витрати енергії значні. Сильно розвинена чутливість шкіри. Для запобігання плоскостопості й підтримання вертикального полоясення п'яткової частини стопи взуття повинно щільно фіксувати її за рахунок наявності задників і геленків, щільного фіксування на стопі, використання формованих еластичних вкладних устілок. Для забезпечення стійкості при пересуванні взуття повинно мати широку опорну поверхню, підняту носкову частину. У цілому взуття повинно бути м'яким, гнучким, гігроскопічним, забезпечувати тепловий комфорт, максимальну еластичність і стійкість, захист пальців від травм. За матеріалами верху виготовляється взуття з шкіри хромового дублення, текстильних матеріалів, фетру. Не допускаються на деталі верху і низу штучні та синтетичні матеріали, а також текстильні матеріали з хімічних волокон, крім матеріалів, дозволених Міністерством охорони здоров'я. Не допускається взуття з відкритою п'ятковою частиною.
Малодитяче взуття призначено для дітей молодшої і середньої груп дитячого садка віком 2,5-4 роки, а дошкільне — для старшої та підготовчої груп дитячого садка віком 4-6 років. Взуття для дівчаток і хлопчиків відрізняється переважно видом крою і оздобленням. У цей період починають швидко рости ноги, стопа видовжується, але носкова частина залишається розширеною, а п'яткова вузькою. Високі вимоги до профілактичної функції (закрита п'яткова частина), гігієнічних властивостей, зручності взуття і захисту пальців від травм, заборона використання штучних і синтетичних матеріалів залишаються такими ж самими, що й для ясельного віку. Для деталей верху використовують шкіри хромового дублення, текстильні матеріали, фетр.
Взуття для школярів використовується учнями молодших класів віком 7-10 років. У цей період чітко виявляється різниця у будові тіла і формі стоп хлопчиків і дівчат, тому форма копилів і конструкції взуття відрізняються. Взуття набуває більш чіткої спортивної форми, переважають темніші кольори порівняно з попередніми групами. Школярі проводять більше часу в приміщенні, тому взуття повинно бути гігроскопічним, легким. Не допускаються синтетичні і штучні матеріали на деталі підкладки. У застосуванні матеріалів верху і оздобленні позначається вплив моди. За матеріалами верху виготовляється взуття з юхти, шкір хромового дублення, текстильних матеріалів, фетру, штучних і синтетичних шкір.
Дівоче взуття призначається для дівчат віком 12-15 років. Значну увагу приділяють комфортності взуття, раціональності форми і конструкції, тому що кістковий апарат стопи ще не сформований. За фасонами і моделями ця група взуття наближається до жіночого, співпадає з ним за розмірами, але відрізняється ширшою носковою частиною і спрощеністю моделей. За матеріалами верху виготовляється взуття із шкір хромового дублення, штучних і синтетичних шкір, текстильних матеріалів. У асортименті відсутнє юхтове і спортивне взуття, тому дівчатами використовується жіноче і хлопчаче взуття, що слід враховувати при формуванні асортименту.
Хлопчаче взуття призначено для підлітків 12-15 років. За формою і конструкцією наближається до чоловічого. Проте воно повинно забезпечити нормальний розвиток і функціонування дитячих стоп, тому його носкова частина ширша, конструкції простіші, а асортимент менш різноманітний. За матеріалами верху представлено всіма групами. Спортивне взуття виготовляється в широкому асортименті.
Жіноче взуття виготовляється в найширшому асортименті за всіма ознаками класифікації - видами взуття, крою, оздобленням, фасонами, моделями, висотою каблука, матеріалами верху тощо. Для верху підбираються тонші шкіри, ніж для чоловічого взуття. Широко використовуються ворсові й лакові шкіри, штучні й синтетичні, текстильні матеріали. Виготовляється взуття повсякденне і модельне.
Чоловіче взуття виготовляється в широкому асортименті з різноманітних матеріалів на деталі верху і низу, повсякденне і модельне. Застосовуються щільніші матеріали обмеженої гами кольорів переважно чорні й брунатні, а для літнього взуття - світлих кольорів, інколи білі.
Взуття для людей літнього віку розробляється з урахуванням анатомофізіологічних змін стоп і естетичних смаків споживачів цієї групи. З віком стопи стають ширшими і чутливішими до механічних впливів, частіше трапляються патологічні відхилення, ослаблюються м'язи, зменшується амортизаційна спроможність стоп через потоншення шару підшкірно-жирової тканини на ходовій поверхні стопи, утруднюється кровообіг і терморегуляція.
Чоловіче та жіноче взуття для людей з нормальними віковими анатомофізіологічними змінами стоп виготовляється повсякденне і модельне з верхом із шкіри, текстильних матеріалів і комбіноване. Конструкції взуття різні - від туфель до чобіт. Взуття повинно виготовлятися на спеціально розроблених або стандартних копилах у середніх і широких повнотах хімічного, рантового, допельного, прошивного, бортового та інших методів кріплення, комбінованих з переліченими. За наявності жорсткого задника допускається виготовлення взуття сандального методу кріплення. Для верху взуття застосовуються легка бичина, бичок, легка і середня яловиця, напівшкурок, виросток, опойок, велюр, нубук, замша, еластичні шкіри, бахтарм'яний спилок, свиняча шкіра для літнього взуття, взуттєві тканини, повсть, фетр. Перелік матеріалів на зовнішні, внутрішні і проміжні деталі верху та низу взуття повсякденного і модельного наведено в стандарті. Прокладка виготовляється з повсті, фетру, ватину, нетканих матеріалів, еластичного пінополіуретану. У зимовому взутті прокладка може замінюватися вкладною устілкою з хутра або повсті. Конструкція заготовки повинна мати мінімальну кількість швів. Не допускаються шви у пучковій частині і потовщення за лінією з'єднання деталей, а також заготовки з ремінців.
Характеристика взуття за матеріалами верху. Матеріал верху є істотною ознакою конструкції взуття, оскільки від нього залежать ступінь приформування до стопи, гігієнічність, водозахисні й теплозахисні властивості, зовнішній вигляд. Залежно від статево-вікового призначення, умов використання, сезону зовнішні деталі верху виготовляються з різних матеріалів - юхти, шкіри хромового дублення, синтетичних і штучних шкір, текстильних матеріалів.
Юхтове взуття має підвищену водо- і зносостійкість, тому використовується у важких умовах експлуатації як виробниче, побутове, спеціальне, військове. Основні види взуття - чоботи, напівчоботи, чобітки, черевики без підкладки або з підкладкою із різних матеріалів. На переди чобіт, союзки напівчобіт і черевиків йде яловича і кінська юхта. Халяви можуть шитися з свинячої юхти, юхтового спилку і штучних шкір. Підошви виготовляються з непористої ґуми цвяхового методу кріплення або пресової вулканізації, пористої гуми з шкіряної підложкою цвяхо-клейового методу кріплення, з поліуретану рідкого формування. Юхтове взуття важке і жорстке. У процесі носіння під дією поту, пилу, бруду, води юхта знежирюється роздублюється. Зменшується міцність і тяглість шкіри, деталі зсідаються і приформовуються до стопи. На деталях з'являються тріщини, подряпини, потерті місця, лицьовий шар здирається. Регулярне очищення від забруднень і жирування деталей з юхти значно підвищує термін носіння взуття, зберігає його форму і зовнішній вигляд. У загальному випуску побутового взуття юхтове займає невелику частку.
Взуття з верхом із шкір хромового дублення є найпоширенішим. Випускається в широкому асортименті для всіх груп споживачів. Воно має добрі гігієнічні властивості, еластичне, гнучке, гарне за зовнішнім виглядом, проте швидко промокає, тому призначене для відносно легких, переважно сухих умов експлуатації.
Крім шкіри, для халяв чобіт і халявок черевиків можуть використовуватися штучні шкіри. Чобітки, напівчобітки і черевики можуть мати вставки і доточки з штучних шкір і текстильних матеріалів. Оновлення і розширення асортименту досягається шляхом сполучення шкір різного кольору і фактури, конструкцій верху, різного крою й оздоблення. Інтенсивніше зношуються союзки і носки: з'являються тріщини покривної плівки і лицьового шару, а потім наскрізні пошкодження, деформація на ділянці пучків; спостерігаються подряпини, відлущування апретури, а через підвищену жорсткість підошви і ненадійне утримання взуття на стопі - деформація і стоптування задників, руйнування підкладки у п'ятковій частині й заднього шва. Взуття з верхом із текстильних матеріалів може становити значну частку в загальному випуску. Воно має високі показники гігієнічних і ергономічних властивостей, призначене для сухих умов експлуатації. На деталі верху використовують тканини, трикотажні й неткані полотна, стрічки, тасьма різного волокнистого складу і будови з різноманітним колористичним оформленням, що дозволяє виготовляти вуличне взуття для різних сезонів і закритих приміщень, а також модельне жіноче взуття з тканин узгоджених зразків. Для підвищення зносостійкості, водостійкості й оздоблення деякі важливі деталі викроюють зі шкіри (носки, обсоюзки, задні зовнішні ремінці, надблочники, підсилювачі, ремінці для застібки). Чобітки можуть виготовлятися з союзками із синтетичних шкір. У текстильному взутті можуть бути різні комбінації матеріалів, але переважають деталі з текстилю. У процесі носіння матеріали швидко забруднюються, важко піддаються очищенню, змінюється колір, втрачається блиск.
Взуття з верхом із фетру має добрі теплозахисні властивості, легко формується, гігієнічне, м'яке, фарбується в яскраві кольори, має дрібноворсову поверхню. Зносостійкість фетру недостатня. З нього може виготовлятися зимове і хатнє взуття: пінетки, для ясельного віку, малодитяче, дошкільне, шкільне. Може мати накладні важливі деталі зі шкіри.
Взуття з верхом із штучних і синтетичних шкір виготовляється для споживачів, починаючи з шкільного віку. Основними видами взуття є чобітки, напівчобітки, черевики, напівчеревики, туфлі, туфлі літні і хатні. Важливі деталі чобітків і напівчобітків (союзки, задинки) можуть викроюватися з натуральної шкіри. Застосовуються також різні комбінації штучних і синтетичних шкір, текстильних матеріалів. Через низьку сорбційну спроможність і недостатню паропроникність цих матеріалів взуття закритих конструкцій не забезпечує стопі необхідних параметрів мікроклімату. У такому взутті необхідна підкладка з текстильних матеріалів або натуральних шкір. Рясне виділення поту руйнує синтетичні шкіри. При зниженні температури зростає коефіцієнт теплопровідності штучних матеріалів і жорсткість, що призводить до зниження теплозахисних властивостей. Особливістю штучних і синтетичних шкір є їх недостатня пластичність, тому після знімання з копилів деталі зсідаються. При носінні взуття практично не приформовується до стопи, що необхідно враховувати при підборі взуття, особливо для дітей, стопи яких ростуть. Враховуючи специфіку властивостей штучних і синтетичних шкір, потрібно більше уваги приділяти проектуванню взуття, підбору матеріалів на внутрішні деталі з урахуванням особливостей споживачів і умов споживання.
47. Характеристика асортименту спортивного взуття
Спортивне взуття посідає в асортименті особливе місце і реалізується в спеціалізбваних магазинах. Для наукового обґрунтування стандартизації спортивного взуття, копилів, методів проектування вивчаються антропометричні, морфологічні і біомеханічні особливості стоп спортсменів і їх рухи, морфофункціональні зміни стоп і їх розмірів у окремих положеннях, умови експлуатації взуття, характерні для даного виду спорту. Спортивне взуття повинно забезпечити можливості досягнення високих спортивних результатів, захистити від несприятливих чинників середовища, запобігати травмам і захворюванням стоп спортсменів, підтримувати нормальний мікроклімат навколо стопи, забезпечувати волого- і теплообмін, відведення статичних електричних зарядів. Вимоги до протиковзних і амортизаційних властивостей, гнучкості чи жорсткості конструкції, маси, водостійкість залежать від виду спорту. Зносостійкість взуття повинне бути високим. Однією з важливих ознак естетичних властивостей спортивного взуття є інформаційна виразність, що досягається застосуванням функціональних елементів - зовнішніх підсилювачів, розташованих по лініях найбільшої дії розтягуючих зусиль у пучковій або геленково-п'ятковій частинах і за кольором відрізняються від основного матеріалу деталей верху. Фірми і підприємства застосовують підсилювачі різної конструкції. Для окремих видів спортивного взуття колір деталей верху визначається загальноприйнятими або міжнародними нормами. Характерним є сполучення контрастних кольорів. Багатобарвність взуття надає йому особливого спортивного стилю і виразності. Залежно від виду спорту стопи спортсменів мають характерні антропометричні і морфологічні особливості. Вимоги до раціональної внутрішньої форми взуття диференціюються, тому копили для спортивного взуття розподіляються на дев'ять груп, а кожна з них ще й на підгрупи. Всього передбачено 43 підгрупи копилів, на яких виготовляється взуття для 65 видів спорту. Особливості конструкції взуття, застосовуваних матеріалів і методів кріплення регламентуються відповідними стандартами і технічними описами моделей. За статево-віковим призначенням виготовляється таке спортивне взуття: малодитяче, дошкільне, шкільне, хлопчаче, жіноче і чоловіче. Малодитяче взуття призначене для фігурного катання на ковзанах, спортивної і художньої гімнастики, акробатики, а дошкільне, крім того, для катання на лижах, ковзанах, швидкісного бігу на ковзанах, туристичних походів. Найширшим є асортимент чоловічого, жіночого і хлопчачого взуття. За технологією виготовлення взуття буває механічного виробництва і для майстрів спорту.
