27. Харак-ка асортименту шорно-сідельних та одягово-галантерейних шкір.

Одягово-галантерейні шкіри. Залежно від призначення розпо­діляють на шкіри для одягу і головних уборів, галантерейні і ру­кавичні.

Шкіри для одягу і головних уборів виготовляють із шкур овець і свиней хромовим дубленням з аніліновою обробкою, апретовані водостійким покриттям, неапретовані і ворсові. Галантерейні і рукавичні шкіри виготовляють мінеральним і комбінованим дубленням з різної сировини, яка не може бути використана на взуттєві шкіри, різних способів обробки. Рукавичні шкіри виготовляють з дрібної сировини. Залежно від призначення до шкір ставляться різні вимоги. Рукавичні шкіри мають барабанне фарбування і тонке емульсійне покриття, а при доброякісному лицьовому шарі шкіри без покриття полірують щітками (плюшують). Виготовляються також шкіри з ворсовою поверхнею.

Лимарно-сідельні шкіри. Шкіри цього класу використовують для виготовлення сідел, кінського спорядження, а також галан­терейних виробів - сумок, валіз, портфелів, поясних ременів, фут­лярів, гаманців та інших дрібних виробів. Виготовляють шкіри недублені (сириця, пергамент) і комбінованого дублення (жорсткі і юхтові).

Жорсткі шкіри виготовляють комбінованим дубленням.

Шкіри типу П використовуються для путлиць сідел, на яких підвішують стремена.

Шкіри типу К гладкі і нарізні зі шкур ВРХ йдуть на ви­готовлення виробів кінського спорядження (сумок для корму, підков).

28. Хар-ка дефектів натуральних шкір.

Дефекти натуральних шкір поділяють: за походженням: прижиттєві; посмертні; дефекти, які з'явилися під час зберігання консервованої сировини; виробничі дефекти. За ступенем впливу на якість шкір та особливостями вимірювання: не вважаються дефектами; дефекти, що враховують та вимірюють за площею; дефекти лінійні; дефекти, які враховують у відсотках площі шкіри; дефекти, які не допускаються. ДЕФЕКТИ. Прижиттєві: молочні лінії; воротистість; складчастість; різномереїстість; фістула; короста; залозниця; гарропата; парша; віспини; тавро; сідловина; лизуха; покуси; роговни; батаговини; безличковина; шалага; виснаженість. Посмертні: вихвати; підрізи; прорізи; Діри; жилавість; сольові плями; ороговілість. Виробничі: відмикання; віддушистість; пухкість; мокрець; стяжка; садка; непродуб; жорсткість; нальоти мінеральних солей; нальоти жирові; сірість; обсипання; зміна кольору; напливи на лаковій шкірі; провали апретури.

Безличковина – відсутність лицьового шару на окремих ділянках шкури внаслідок бактеріального ураження або механічного походження. Проявляється у вигляді матових плям чи відсутності лицьового шару у пошкоджених місцях.

Шкіроїдина – діри чи глибокі канали на ділянці сухої шкури з міздряного боку від ураження личинками жука-шкуроїда.

Молочні лінії – неглибокі лінії та складки на лицьовій поверхні опойка, бичина. На лицьовій поверхні шкір проявляється у вигляді ліній різної інтенсивності.

Фістула – дефекти у вигляді заглиблень, отворів у шкурі, переважно у чапраковій частині, ВРХ, оленів та кіз внаслідок пошкодження личинками гедзя. Проявляється у вигляді отворів чи заглиблень з боку лицьової поверхні та бахтарми.

Воротистість – дефект у вигляді складок та зморшок на воротку шкури ВРХ. Проявляється у вигляді рельєфно виражених різних, глибоких та поганорозглажуваних складок чи зморшок.

Маклак – дефект у вигляді міщкоподібних опуклостуй, які не розглажуються на шкірі у місцях з”єднання стегнових кісток і тазу старих виснажених тварин. Опуклості не розгладжуються на шкірі.

Віддушистість – дефект у вигляді відставання лицьового шару, що проявляється у вигляді зморшок, які утворюються на лицьовій поверхні при згинанні шкіри лицьовою поверхнею всередину та не зникають після розпрямлення шкіри.

Мокрець – короткі волоски на лицьовій поверхні шкіри, які залишилися при знешерстюванні та чищенні лицьової поверхні.

Садка – тріщини на шкірі з природною лицьовою поверхнею, які виявляються під час випробування. Садка може бути місцева та загальна.

Стяжка – хвилясті стяжки чи зморшки у вигляді сітки, які маскують природною мереєю.

Відминання – дрібні зморшки, які утворюються під час згинання шкіри лицьовою поверхнею всередину та зникають після розпрямлення шкіри.