Тема III слайд

Заключний слайд IV слайд

Дійшовши до заключного слайду, не забудьте подякувати всім за увагу і повідомити, що вашу презентацію закінчено. Враховуючи, що, можливо, цей слайд буде на екрані під час відповідей на запитання, на ньому найкраще повторно розмістити контактну інформацію.

Якщо до презентації ви готуєте додаткові матеріали, наприклад, рекламні матеріали в друкованій формі, то під час проведення презентації не забудьте повідомити слухачам про наявність цих додаткових матеріалів, повідомивши, що їх можна буде одержати після закінчення презентації.

Висновки

Презентації на відміну від лекцій спрямовані на надання нових результатів, нової інформації з конкретного, досить вузького, практичного аспекту теми, яка є предметом навчання. Успішна презентація вимагає від того, хто її проводить:

• заздалегідь потренуватися у проведенні презентації, аби виглядати й почувати себе впевнено; заздалегідь організувати всі необхідні умови для проведення презентації (підготувати робоче місце, засоби наочності - плакати, слайди, демонстраційну апаратуру тощо), заздалегідь включити всю техніку, щоб упевнитися в її налагодженій роботі;

• якщо захід проводиться в незнайомому для вас місці, приготувати різні технічні засоби так, щоб вони були під рукою у випадку несподіваних проблем з устаткуванням;

• використовуйте ручку, щоб показувати ключові моменти, причому робіть це на самому проекторі, а не на екрані;

• використовуйте тільки лазерні або світлові вказівки, якщо ви вмієте з ними працювати (немає нічого гірше, ніж неконтрольована лазерна вказівка);

• не читайте вголос те, що написане на слайдах, тому що це дратує деяких людей, присутніх на вашій програмі. Замість цього звертайте пильну увагу на ключові моменти, уникайте використання на слайдах жовтого і рожевого кольорів, тому що вони важко сприймаються візуально. Темно-синій і зелений кольори - ідеальна альтернатива чорному;

• у ході роботи періодично запитуйте аудиторію щодо зрозумілості нової інформації, підтримуючи постійний зворотний зв'язок;

• виявляйте гнучкість, будьте готові до непередбачуваних обставин, адже презентована нова інформація для когось може виявитися такою, що заперечує його усталеним поглядам.

Структурні компоненти презентації

• Експозиція - це встановлення миттєвого контакту з аудиторією, створення атмосфери доброзичливості, утримування уваги та спонукання інтересу до теми презентації. Вона повинна бути короткою, захопливою, оригінальною.

• Вступ, якому відводиться 5-10 % від перебігу всієї презентації, можна умовно переділити на 2 блоки: початок і вступ. Завдання - встановлення (якщо не вдалося під час експозиції) чи закріплення контакту з аудиторією, виклад лаконічних зауважень стосовно теми презентації.

Вступна частина презентації передбачає такі етапи: 1) привітання, вступні зауваження; 2) пояснення мети презентації; 3) огляд основних моментів презентації, використання допоміжних засобів; 4) пропозиція ставити запитання після або під час презентації.

Вступ повинен допомогти аудиторії знайти відповіді на такі запитання, як: Що я почую, побачу?, У якій послідовності я це почую?, Чому це мені буде цікаво?.

• Основна частина - це серцевина виступу, плануючи яку доцільно виокремити ключові положення, переходи-зв'язки. Будь-яке велике повідомлення для того, щоб бути засвоєним, повинно містити один, іноді два і зрідка три пункти (ключових тез). Це дозволяє логічно структурувати матеріал, аби він був зручним для сприймання.

Основна частина становить 70-85 % презентації. Завдання її - схарактеризувати ситуацію, подати можливі засоби для її покращення й оов'язково запропонувати власний варіант її реалізації - кульмінація презентації. При цьому варто спонукати аудиторію до прийняття рішень, вказавши на переваги своєї пропозиції.

Залежно від типу презентації за цільовим критерієм (інформаційна, спонукальна, переконлива), різняться і методи розгортання презентації: іформаційна презентація послуговується хронологічним, географічним і просторовим, індуктивним, причинно-наслідковим, дефініційним викладом; спонукальна та переконлива - методами індукції, дедукції, аналогії, причинно-наслідкового зв'язку чи за певною схемою (теорія практика, обов'язок і вигода, факт і його практичне значення), здебільшого використовують змішаний тип композиції, за якого презентатор комбінує різні методи викладу матеріалу, що дозволяє зробити структуру основної частини більш оригінальною.

Для роботи на цій стадії доповідачеві необхідно уміти аналізувати ситуацію та поведінку аудиторії, пояснювати матеріал і аргументувати викладену думку.

Резюме підсумовує сказане, ущільнює зміст і свідчить про те, що презентація наближається до завершення.

Висновок - вихід з контакту, завершення спілкування. Це не тільки висловлення подяки за увагу, а ще одна фінальна спроба переконати аудиторію, тобто досягти мети презентації. Висновок має бути виразним, коротким й обов'язково оптимістично- мажорним.

Відомо, що промовця слухають більш уважно на початку й наприкінці презентації, це називають «законом краю». Продумуючи експозицію та висновок, важливо виявити почуття міри, бо занадто яскравий, образний початок зобов'язує витримати цю тональність під час усієї презентації.

Способи завершення презентації: неочікуване завершення, резюме, жарт, оптимістичний або спонукальний заклик, заклик до дії, комплімент на прощання, висловлення вдячності.

Презентація закінчується не тоді, коли все викладено, а коли сказали про її завершення.

3.Мовленнєві, стилістичні і комунікативні принципи презентації.

Презентація – це комунікативний процес, тому слід добре подбати про ключові слова і поняття, їх впливовість на аудиторію. Серед таких мовних засобів є:

1. Акронім – слово, утворене з перших букв інших слів: ЗАКОН: 1) З – знати професійні навички та вміння; 2) А – аналізувати стан справ; 3) К – конкретно визначати завдання; 4) О – оптимальне розв’язання задач; 5) Н – наміри перейти до наступної мети.

2. Алітерація – повтор початкового звука слова в групі слів.

3. Повтор – слова чи теми: робота на користь собі, робота на користь іншим, робота на користь суспільства.

4. Скорочення: ГТС – готовність, точність, серйозність; НХЛ – наполегливість, характер, лідерство.

Мова презентатора повинна бути однозначною, позбавленою жаргону, незрозумілих абревіатур. Використання спеціальної термінології має бути обмеженим. Слід подбати про правильність словника, граматики, про лаконічність висловлювань. Говорити треба просто, тобто уміти з ряду синонімів дібрати слова, які легко сприймаються: удосконалити – покращити, маніфестація – показ.

Виразність мови досягається використання образних висловів, що підкреслюють сутність і природу рекламованої речі. Але слід уникати стандартних кліше.

Презентатор повинен наситити мову наказовими мотивами, апелюючи до позитивних емоцій: Ми можемо, ми хочемо…, Якщо ви/ми оберемо…

Доречними будуть у промові образні вислови: Бізнес ніколи не буде здоровим, поки він, як курча, не набігається в пошукаї їжі (Г.Форд)

Велике функціональне навантаження несуть вирази, в яких формулюється те, що є ціннім для людей: Для вас це означає…, Ваша вигода очевидна…

Модуль 2. Професійна комунікація.