Структура композиції виступу

Композиційні частини	Завдання кожної частини
Вступ	1.  Викликати інтерес до тами майбутньої розмови. 2.  Встановити контакт зі слухачами. 3.  Підготувати слухачів до сприйняття виступу. 4.  Обґрунтувати постановку питання.
Головна частина	1.  Послідовно пояснити висунуті положення. 2.  Довести їх правильність. 3.  Підвести слухачів до потрібних висновків.
Висновки	1.  Підсумувати сказане. 2.  Пожвавити інтерес до предмета виступу. 3.  Підкреслити значення сказаного. 4.  Поставити завдання. 5.  Закликати до безпосередніх дій.

3. Як підготуватися до виступу? Ось поради Д. Карнегі:

1.     Якщо оратор по-справжньому одержимий своєю ідеєю, якщо відчуває необхідність висловитися, то успіх йому майже забезпечений. Добре підготовлений виступ – на дев’ять десятих виступ проголошений.

2.     Що таке підготовка? Механічне переписування фраз? Їх заучування напам’ять? Зовсім ні. Справжня підготовка полягає в тому, щоб покопатися в собі, дібрати і скомпонувати власні ідеї, сформувати і виплекати власні переконання.

3.     Не старайтеся підготуватися до виступу за півгодини. Виступ – не біфштекс, і на замовлення не смажиться. Він повинен визріти. Виберіть тему на початку тижня, обдумайте її на дозвіллі, пам’ятайте про неї і вдень, і вночі. Обговорюйте її з друзями. Ставте собі різноманітні, пов’язані з темою питання. Записуйте на папірцях доречні факти і приклади, які спадають вам на думку, і постійно вишукуйте нові. Світлі ідеї, міркування і приклади можуть з’явитися де завгодно: коли ви приймаєте ванну, їдете в місто чи вечеряєте в ресторані.

4.     Відвідайте бібліотеку і ознайомтеся з літературою зі своєї теми.

5.     Зберіть значно більше матеріалу, ніж маєте намір використати. Зі 100 ідей відкидайте 90.

6.     Мати запас – означає розпоряджатися більшим обсягом інформації, ніж ви у змозі задіяти. Хай ваші знання будуть повними.

Етапи підготовки	Особливості етапів підготовки
1. Визначення цільової настанови виступу.	1. Конкретизація теми та мети. 2. Визначення питань, що потребують висвітлення. 3. Поєднання освітнього, інформаційного й виховного спрямування. 4. З’ясування й урахування підготовки аудиторії до сприймання інформації. 5. Підготовка приблизних відповідей на можливі запитання.
2. Збирання матеріалу.	1. Збирання ґрунтовного матеріалу (фактів, цифр, імен, прикладів, цитат). 2. Використання ілюстрацій, документів, технічних засобів, наочності.
3. Продумування логічної послідовності.	1. Композиція виступу.
4. Підготовча робота.	1. Визначення структури композиції. 2. Добір фактів, цифр, прикладів, доказів, коментарів, що розкривають тему. 3. Складання плану – конспекту або повного тексту виступу. 4. Розподіл часу на висвітлення кожного питання. 5. Шліфування кожної думки. 6. Уміння працювати з книгою, технічними засобами. 7. Робота над формою виступу.
5. Удосконалення культури мовлення.
6. Психологічна підготовка до виступу.	1. Настроювання оратора (перегляд конспекту, зібраного матеріалу, збирання з думками).
7. Добір технічних засобів.

Як у вступі можна зацікавити слухача? Послухайте рекомендації Д. Карнегі.

1.     Початок виступу – дуже складний і відповідальний етап промови. Його потрібно старанно готувати.

2.     Вступ повинен бути коротким – досить і кількох фраз. Часто без нього можна взагалі обійтися.

3.     Починати виступ із вибачень чи кумедних історій не варто. Адже добре розказати анекдот вдається дуже і дуже не багатьом.

4.     Оратор може зразу заволодіти увагою слухачів, якщо: а) чимось зацікавить їх; б) розкаже життєву історію; в) почне з конкретного прикладу; г) продемонструє якийсь предмет, що стосується змісту виступу; ґ) поставить питання; д) почне з яскравої цитати; е) покаже, яким чином ця тема зачіпає життєво важливі інтереси аудиторії; є) розпочне із шокуючої заяви.

5.     Початок виступу не повинен бути надто офіційним. Нехай початок звучить природно, невимушено, спонтанно.

А ось рекомендації щодо того, як належить закінчити виступ.

1.     Фінал – це воістину найважливіший момент виступу. Сказане насамкінець буде пам’ятатися найдовше.

2.     Неприпустимо говорити «Ось усе, що я хотів сказати з цього питання. По-моєму, тут можна поставити крапку». Краще просто закінчити – і крапка.

3.     Продумайте закінчення заздалегідь, як це роблять відомі оратори. Потренуйтеся дослівно промовити його напам’ять. Кінцівка повинна бути плавною, не обривайте виступ на півслові.

4.     Ось сім варіантів завершення виступу: а) узагальнити й коротко викласти розглянуті питання; б) закликати до дії; в) сказати щирий комплімент на адресу слухачів; г) розсмішити публіку; ґ) навести поетичну цитату; д) подати цитату з Біблії; е) використати кульмінацію як фінал.

5.     Придумайте сильний початок і сильний фінал, а потім зведіть до мінімуму проміжок між ними. Завершіть виступ тоді, коли публіка жадає продовження.