Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практичны Техныка.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
14.08.2019
Размер:
299.53 Кб
Скачать

Завдання 1

Серед основних елементів, які характеризують добрий текст, в тому числі й усний, насамперед публічний, німецький професор Гайнц Леммерман називає й такі: об’єктивність, ясність, образність, цілеспрямованість, підтримування уваги, повторення, несподіваність, різноманітне змістове наповнення, лаконізм і – як каже дослідник – не останнє місце займає гумор і його різновиди – гостре слово та іронія (Леммерман X. Учебник риторики. - М., 1997. - С.77-91).

У тексті (виступ Ліни Костенко перед студентами Києво-Могилянської Академії) виявіть наявні в ньому перелічені елементи. Поясніть доцільність їх використання.

Завдання 2

У практикумі з риторики (див.: Бабич Н. Основи риторики. - Чернівці, 1999. - С.57) автор виділяє такі характерні риси промови (доповіді): 1) простоту, 2) конкретність, 3) доступність, 4) дохідливість, 5) доцільність, 6) доказовість, 7) інформативність, 8) оригінальність, 9) самобутність, 10) цікавість, 11) емоційність, 12) майстерність, 13) ефективність, 14) наступальність, 15) історичність. З’ясовуючи зміст кожної риси, поясніть, які з них постійні й обов’язкові, а які тематично зумовлені.

Які з перелічених вище рис характерні для промови вчителя?

ІІІ. Запитання для самоперевірки

1.     Що таке текст? Назвіть основні елементи тексту.

2.     Назвіть ознаки тексту.

3.     У якому аспекті вивчається тема «Текст» у початкових класах?

4.     Що таке дискурс? Чим відрізняється дискурс від діалогу?

5.     Дайте визначення висловлюванню.

Самостійне заняття №23

Тема. Склад і складоподіл.

Мета: вдосконалити техніку мовлення, почерпнути потрібну інформацію. Надати змогу студентам перевірити свої знання за допомогою вправ. Виробляти звичку контролювати своє мовлення, вимову, дикцію, інтонаційну виразність, правильність слововживання, логічність. Плекати естетичну довершеність, вишуканість мовленнєвого ряду.

Методи: контролю і самоконтролю, практичні.

Форми контролю: робота з картками на індивідуальному занятті.

Студенти повинні знати:

-   що таке склад і типи складів;

-   правила складоподілу.

Студенти повинні вміти:

-   ділити слова на склади і для переносу;

-   подавати слова фонетичною транскрипцією;

-   правильно визначати кількість складів;

-   застосовувати знання на практиці.

Література: №1, № 5, № 8, № 11, № 13, № 18, № 25, № 27, № 28, № 29, № 36, № 37

Хід самостійного заняття

І. Теоретичний блок

1.     Поділ звуків згідно з принципом наростання звучності.

2.     Поняття «склад». Склад як явище фонетичне, історичне.

3.     Типии складів. Склади відкриті й закриті, прикриті та неприкриті, їх місце в українській мові.

4.     Складоподіл у сполуках з одним, двома та більше приголосними.

5.     Складоподіл і морфемна будова слова.

1. З голосними фонемами в усному мовленні пов’язаний поділ слова на склади, у писемному – допустимі переноси частин слова з рядка в рядок.

У слові стільки складів, скільки є голосних звуків.

2. Склад - найменша одиниця членування мовлення, що характеризується максимальною артикуляційною і акустичною єдністю звуків, які розташовуються в порядку зростання м’язової напруженості й акустичної інтенсивності, має єдину вершину звучності (вона представлена переважно голосним звуком). Розрізняють склади відкриті (закінчуються на голосний: лі-си) й закриті (закінчується на приголосний: під-пис), прикриті (які починаються на приголосний: сон) йнеприкритий (які починаються на голосний: ось).

4. Складоподіл - доведений до автоматизму в усному мовленні поділ слів на склади, відповідно до закону сонорності. Одним із виявів цього закону є наростання звучності, що особливо виразно простежується у внутрішніх складах.Звучність умовно можна позначити цифрами:

5 – звучність голосних,

4 – звучність нескладових приголосних,

3 – звучність сонорних - [р], [р'], [л], [л'], [м], [н], [н'], [в], [й]),

2 – звучність дзвінких: [з], [з'], [д], [д'], [ж], [дж], [дз], [г], [ґ],

1 – ступінь сонорності глухих [т], [п], [с], [с'], [ш], [ч], [к], [ф], [х], [ц], [ц'].

Наприклад:

пі-шла,  клад-ка,   ті-сто,   ві-тру,    по-ї-зди

15-135,  1352-15,  15-115,  35-134,  15-35-225.