5. Основні правила складоподілу в усному мовленні.

1.     Один приголосний, що стоїть між голосними, завжди належить до наступного складу: пе-ре-мо-га, зо-ло-то.

2.     Два шумні приголосні (обидва дзвінкі або обидва глухі) належать звичайно до наступного складу: не-спо-кій, ді-жда-ти-ся.

3.     Два шумні приголосні, якщо перший з них дзвінкий, а другий глухий, належать до різних складів: каз-ка, риб-ка, греб-ти.

4.     Три приголосні, якщо два перші з них шумні (обидва дзвінкі або обидва глухі), а третій сонорний, належать до наступного складу: се-стра, за-здро-щі.

5.     Якщо між голосними є два або більше приголосних, то сонорні звуки, що йдуть після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, що стоять після них – до наступного: май-стру-ва-ти, мор-ква.

6.     Якщо другим приголосним є сонорний, то разом з попереднім він належить до наступного складу: ко-бра, по-смі-шка.

7.     Два сусідні сонорні приголосні належать до різних складів: зер-но, cиp-ник, гор-ло.

8.     Подовжені приголосні при складоподілі можуть розриватися: ніч-чю, зіл-ля.

ІІ. Самостійна робота

Завдання 1

Поясніть, за якими законами подані слова поділені на склади Над кожним звуком цифрою позначте ступінь його соборності: голосний – 5, нескладовий приголосний – 4, сонорний – 3, дзвінкий – 2, глухий – 1.

За-здрість, гон-чар-ство, фан-та-сти-чний, ше-фство, шеф-ство, е-ле-ктри-чний, ро-згу-бле-ний, со-сно-вий, ко-паль-ня, на-зу-стріч, ну-дьга, стов-пчик, по-двір-я, по-гу-ляв-ши, no-стріл, О-ле-ксандр, Пе-ре-мишль, Дніпр.

354 15 2354

Зразок: мов-ча-зний

Завдання 2

Подані речення запишіть фонетичною транскрипцією і в кожному з них визначте кількість відкритих та закритих складів. Зробіть відповідний висновок.

1. Бо ти на землі людина, і хочеш того чи ні - усмішка твоя - єдина, мука твоя - єдина, очі твої - одні (В.Симоненко).2. Сміються, плачуть солов’ї і б’ють піснями в груди: цілуй, цілуй, цілуй її - знов молодість не буде (О.Олесь). 3. Чого тільки не насадить наша невгамовна мати (О.Довженко). 4. На квітці метелик мов свічечка (П. Тичина). 5. Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (Л.Костенко). 6. Коли ми йшли удвох з тобою вузькою стежкою по полю. Я гладив золоте колосся (Д.Павличко). 7. Адже давно відомо вже, що сила страждання вимірюється не так гнітом зовнішніх обставин, як глибиною потрясіння (О.Довженко).

Завдання 3

Запишіть слова у дві колонки. У першій поділіть їх на склади, у другій – на морфеми (за будовою).

Зразок: Склади         Морфеми

Вив-ча-ти    ви-вч-а-ти

Молотьба, навчений, зірваний, мудрість, відкликаний, зокрема, братів, печений, високо, затишно, носити, країна, молочний, вищий, ходжу.

ІІІ. Блок самоконтролю

1.     Що таке склад?

2.     Які ви знаєте типи складів в українській мові?

3.     Що таке складоподіл?

4.     Назвіть основні правила складоподілу в усному мовленні.

Самостійне заняття №24

Тема. Культура діалогу вчителя (відповідно до фаху).

Мета: познайомити студентів з компонентами культури мовлення, розглянути питання про значення контакту у педагогічному діалозі. Розкрити його роль у професійній діяльності вчителя. Сприяти виробленню вмінь і навичок високої культури мовлення, усуненню мовних огріхів та недоречностей, мовного чуття.

Методи: практичні, контролю і самоконтролю

Форми контролю: перевірка рефератів.

Студенти повинні знати:

-   про культуру діалогу вчителя;

-   характеристики діалогу вчителя з учнями на уроці.

Студенти повинні вміти:

-   відрізняти професійне педагогічне спілкування від непрофесійного;

-   відрізняти авторитарний тип спілкування від демократичного;

-   будувати з дітьми суб’єктно – суб’єктні відносини;

-   будувати діалоги з учнями та батьками.

Література: № 1, № 3, № 4, № 6, № 11, № 13, № 15, № 16, № 17, № 20, № 25, № 27