Самостійне заняття №7

Тема. Особливості відмінювання числівників в українській мові. Зв’язок числівників з іменниками.

Мета: повторити особливості відмінювання числівників та зв’язок їх з іменниками з метою уникнення інтерференції. Повно, вичерпно осягнути всі питання цієї теми. Самостійно знайти пояснення всіх явищ сучасної української літературної мови. Розвивати творче мислення, увагу, самостійність. Виховувати культуру усного й писемного мовлення.

Методи: практичні, контролю і самоконтролю.

Форми контролю:

Студенти повинні знати:

-   як відмінюються числівники;

-   як вони правильно пов’язуються з іменниками.

Студенти повинні вміти:

-   відмінювати числівники;

-   утворювати словоформи числівників;

-   правильно навчати дітей писати дату;

-   поєднувати числівники з іменниками.

Література: № 1, № 5, № 8, № 14, № 17, № 25, № 29, № 31, № 36, № 37, № 38

Хід самостійного заняття

І. Теоретичний блок

1.     Відмінювання числівників.

2.     Зв’язок числівників з іменниками.

Кількісні числівники відмінюються за кількома різними зразками.

Числівник один відмінюється як прикметник. Він узгоджується з іменником у роді, числі та відмінку. Числівник однісполучається з іменниками, що мають форму множини.

Числівник два має дві форми роду: два – чоловічий і середній рід, дві – жіночий рід. Числівники два – чотиривідмінюються як два. З цими числівниками іменники вживаються у формі називного відмінка множини (якщо при іменнику є прикметники, то вони можуть мати форму називного або родового відмінка множини: три нові касети та три новихкасети).

Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд відмінюються як іменники (нуль – як дриль, тисяча – як круча, мільйон – як медальйон, мільярд – як кілограм). Іменники з ними вживаються у формі родового відмінка множини.

Числівники п’ять – шість, дев’ять – дев’ятнадцять, двадцять, тридцять відмінюються як п’ять. При цих числівниках іменник стоїть у формі родового відмінка множини.

Числівники сім, вісім відмінюються однаково. Іменник з ними сполучається у формі родового відмінка множини.

У числівників п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюється тільки друга частина. При цих числівниках іменник стоїть у формі родового відмінка множини.

Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, крім називного й знахідного, мають однакове закінчення –а.Іменники з ними вживаються у формі родового відмінка множини.

У складних числівниках від двохсот до дев’ятисот, а також у числівнику кількасот змінюються обидві частини: перша – як числівник два, друга – як іменник місто в множині. Пишуться вони разом. Іменник з ними сполучається у форміродового відмінка множини.

Збірні числівники відмінюються як відповідні кількісні (троє – як три).

Збірні числівники поєднуються:

а) з іменниками чоловічого роду, що означають назви осіб, тварин та птахів: двоє киян, троє школярів, четверо коней, п’ятеро орлів;

б) з іменниками середнього роду: двоє вікон (і два вікна), троє відер (і три відра), четверо лошат, п’ятеро телят, двоє хлоп’ят;

в) з іменниками, що мають лише множину: двоє воріт, троє окулярів (і три пари окулярів), четверо ножиць (і чотири пари ножиць).

Після збірних числівників (крім обидва) іменник стоїть у родовому відмінку множини.

Неозначено – кількісні числівники кілька, декілька відмінюються як два; багато, небагато – як три, чотири;кільканадцять, кількадесят – як п’ять. Іменники з ними вживаються у формі родового відмінка множини.

У дробових числівниках чисельник відмінюється, як відповідний кількісний числівник, а знаменник – як порядковий. Причому після чисельників дві, три, чотири знаменник ставиться у формі називного відмінка множини, а після п’ять та більше – у формі родового відмінка множини: дві треті, чотири десяті, дев’ять десятих. При дробових числівниках іменники мають форму родового відмінка однини, а слово частина опускається: дві третіх площі, чотири і сім десятих літра.

У складених кількісних числівниках змінюються всі частини.

У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово.

Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються. Вони сполучаються з іменниками у родовому відмінкуоднини, а числівник півтораста – у родовому відмінку множини: півтори години, півтораста центнерів.

У датах назви місяців вживаються тільки в родовому відмінку: перше лютого, першому лютого, з першим лютого, з першим вересня.

Багато помилок трапляється у формах непрямих відмінків числівників. Почати хоча б з того, як читається таблиця множення: дважди два, трижди три, п’ятю сім, шістю вісім, сім у сім. А треба: два помножити (помножено) на два чи два на два, п’ять на п’ять...

Ще більше помилок у складених числівниках: Урожай зібрали на двісті п’ятдесят шести гектарах, а правильно: на двохстах п’ятдесяти (п’ятдесятьох) шести (шістьох) гектарах.

У складених порядкових числівників змінюється тільки останнє слово: Ця подія відбулася у тисяча дев’ятсот двадцятому році (не у тисячу).

При дробових числівниках іменник має форму родового відмінка однини: дві цілих і п’ять десятих метра, одна третя кілограма (а не метри, кілограмів).

ІІ. Самостійна робота

Завдання 1

Провідміняти числівники, наводячи всі паралельні форми.

Вісім, двадцять, дев’яносто, двісті, одинадцять, вісімдесят, тисяча дев’ятсот тридцять чотири, п’ятсот шістдесят сьомий.

Завдання 2

Записати, замінивши цифри відповідними словоформами. З виділеними словами побудувати речення.

25-річчя, 40-річчя, 50-річчя, 75-річчя, 85-річчя, 90-річчя, 125-річчя, 150-річчя, 175-річчя, 200-річчя.

Завдання 3

Поєднати з іменниками і ввести у речення такі дробові назви:

0,5;  0,25;  0,75;  100,1;  100,75;  ¼;  ½;  ¾; половина, чверть, третина.

Завдання 4

Пояснити, в яких формах можна відповісти на запитання «Котра година?», якщо годинник показує:

8.15;  22.15;  9.30;  21.30;  6.45;  19.45;  8.35;  11.25.

ІІІ. Запитання для самоконтролю

1.     Чому більшості числівників невластиві такі граматичні категорії, як рід і число, тим часом як числівник один має і те, і те?

2.     У чому полягає відмінність у відмінюванні назв десятків і назв сотень?

3.     Чому після числівника півтора та дробових числівників іменники вживаються в однині, а після всіх інших кількісних (крім один) – у множині?

4.     Коли вживання збірних числівників обов’язкове або бажане?