![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Самостійне заняття №1
- •Хід самостійного заняття
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Самостійне заняття №2
- •Хід самостійного заняття
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Самостійне заняття №3
- •Хід самостійного заняття
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Самостійне заняття №4
- •Хід самостійного заняття
- •2. Основні функції наголосу такі:
- •4. Наголос іменників
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Самостійне заняття №5
- •Хід самостійного заняття
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Самостійне заняття №6
- •Хід самостійного заняття
- •Самостійне заняття №7
- •Хід самостійного заняття
- •Самостійне заняття №8
- •Хід самостійного заняття
- •5) Я, ти, ми, ви, себе;
- •6) Він, вона, воно, вони;
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Самостійне заняття №9
- •Хід самостійного заняття
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Самостійне заняття №10
- •Хід самостійного заняття
- •Самостійне заняття №11
- •Хід самостійного заняття
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Самостійне заняття №12
- •Хід самостійного заняття
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Самостійне заняття №13
- •Хід самостійного заняття
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Самостійне заняття №14
- •Хід самостійного заняття
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Самостійне заняття №15
- •Хід самостійного заняття
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Самостійне заняття №16
- •Хід самостійного заняття
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Самостійне заняття №17
- •Хід самостійного заняття
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Самостійне заняття №18
- •Хід самостійного заняття
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Самостійне заняття №19
- •Хід самостійного заняття
- •3. Підготовчим етапом під час навчання техніці мовлення є:
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Самостійне заняття №20
- •Хід самостійного заняття
- •4. Серед неумовних жестів за характером створення виділяють:
- •5. Ось кілька рекомендацій для піднесення культури мовлення:
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Самостійне заняття №21
- •Хід самостійного заняття
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Самостійне заняття №22
- •Хід самостійного заняття
- •2. Основні ознаки тексту:
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Самостійне заняття №23
- •Хід самостійного заняття
- •5. Основні правила складоподілу в усному мовленні.
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Самостійне заняття №24
- •Хід самостійного заняття
- •3. Ознаками того, що в учителя є контакт з учнями, їхніми батьками в процесі спілкування, є:
- •Завдання 1
- •Самостійне заняття №25
- •Хід самостійного заняття
- •1. Дейл Карнегі пропонує такі чотири види планів виступів:
- •Структура композиції виступу
- •4. Вимоги до оратора (вчителя):
- •Самостійне заняття №26
- •Хід самостійного заняття
Самостійне заняття №7
Тема. Особливості відмінювання числівників в українській мові. Зв’язок числівників з іменниками.
Мета: повторити особливості відмінювання числівників та зв’язок їх з іменниками з метою уникнення інтерференції. Повно, вичерпно осягнути всі питання цієї теми. Самостійно знайти пояснення всіх явищ сучасної української літературної мови. Розвивати творче мислення, увагу, самостійність. Виховувати культуру усного й писемного мовлення.
Методи: практичні, контролю і самоконтролю.
Форми контролю:
Студенти повинні знати:
- як відмінюються числівники;
- як вони правильно пов’язуються з іменниками.
Студенти повинні вміти:
- відмінювати числівники;
- утворювати словоформи числівників;
- правильно навчати дітей писати дату;
- поєднувати числівники з іменниками.
Література: № 1, № 5, № 8, № 14, № 17, № 25, № 29, № 31, № 36, № 37, № 38
Хід самостійного заняття
І. Теоретичний блок
1. Відмінювання числівників.
2. Зв’язок числівників з іменниками.
Кількісні числівники відмінюються за кількома різними зразками.
Числівник один відмінюється як прикметник. Він узгоджується з іменником у роді, числі та відмінку. Числівник однісполучається з іменниками, що мають форму множини.
Числівник два має дві форми роду: два – чоловічий і середній рід, дві – жіночий рід. Числівники два – чотиривідмінюються як два. З цими числівниками іменники вживаються у формі називного відмінка множини (якщо при іменнику є прикметники, то вони можуть мати форму називного або родового відмінка множини: три нові касети та три новихкасети).
Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд відмінюються як іменники (нуль – як дриль, тисяча – як круча, мільйон – як медальйон, мільярд – як кілограм). Іменники з ними вживаються у формі родового відмінка множини.
Числівники п’ять – шість, дев’ять – дев’ятнадцять, двадцять, тридцять відмінюються як п’ять. При цих числівниках іменник стоїть у формі родового відмінка множини.
Числівники сім, вісім відмінюються однаково. Іменник з ними сполучається у формі родового відмінка множини.
У числівників п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюється тільки друга частина. При цих числівниках іменник стоїть у формі родового відмінка множини.
Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, крім називного й знахідного, мають однакове закінчення –а.Іменники з ними вживаються у формі родового відмінка множини.
У складних числівниках від двохсот до дев’ятисот, а також у числівнику кількасот змінюються обидві частини: перша – як числівник два, друга – як іменник місто в множині. Пишуться вони разом. Іменник з ними сполучається у форміродового відмінка множини.
Збірні числівники відмінюються як відповідні кількісні (троє – як три).
Збірні числівники поєднуються:
а) з іменниками чоловічого роду, що означають назви осіб, тварин та птахів: двоє киян, троє школярів, четверо коней, п’ятеро орлів;
б) з іменниками середнього роду: двоє вікон (і два вікна), троє відер (і три відра), четверо лошат, п’ятеро телят, двоє хлоп’ят;
в) з іменниками, що мають лише множину: двоє воріт, троє окулярів (і три пари окулярів), четверо ножиць (і чотири пари ножиць).
Після збірних числівників (крім обидва) іменник стоїть у родовому відмінку множини.
Неозначено – кількісні числівники кілька, декілька відмінюються як два; багато, небагато – як три, чотири;кільканадцять, кількадесят – як п’ять. Іменники з ними вживаються у формі родового відмінка множини.
У дробових числівниках чисельник відмінюється, як відповідний кількісний числівник, а знаменник – як порядковий. Причому після чисельників дві, три, чотири знаменник ставиться у формі називного відмінка множини, а після п’ять та більше – у формі родового відмінка множини: дві треті, чотири десяті, дев’ять десятих. При дробових числівниках іменники мають форму родового відмінка однини, а слово частина опускається: дві третіх площі, чотири і сім десятих літра.
У складених кількісних числівниках змінюються всі частини.
У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово.
Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються. Вони сполучаються з іменниками у родовому відмінкуоднини, а числівник півтораста – у родовому відмінку множини: півтори години, півтораста центнерів.
У датах назви місяців вживаються тільки в родовому відмінку: перше лютого, першому лютого, з першим лютого, з першим вересня.
Багато помилок трапляється у формах непрямих відмінків числівників. Почати хоча б з того, як читається таблиця множення: дважди два, трижди три, п’ятю сім, шістю вісім, сім у сім. А треба: два помножити (помножено) на два чи два на два, п’ять на п’ять...
Ще більше помилок у складених числівниках: Урожай зібрали на двісті п’ятдесят шести гектарах, а правильно: на двохстах п’ятдесяти (п’ятдесятьох) шести (шістьох) гектарах.
У складених порядкових числівників змінюється тільки останнє слово: Ця подія відбулася у тисяча дев’ятсот двадцятому році (не у тисячу).
При дробових числівниках іменник має форму родового відмінка однини: дві цілих і п’ять десятих метра, одна третя кілограма (а не метри, кілограмів).
ІІ. Самостійна робота
Завдання 1
Провідміняти числівники, наводячи всі паралельні форми.
Вісім, двадцять, дев’яносто, двісті, одинадцять, вісімдесят, тисяча дев’ятсот тридцять чотири, п’ятсот шістдесят сьомий.
Завдання 2
Записати, замінивши цифри відповідними словоформами. З виділеними словами побудувати речення.
25-річчя, 40-річчя, 50-річчя, 75-річчя, 85-річчя, 90-річчя, 125-річчя, 150-річчя, 175-річчя, 200-річчя.
Завдання 3
Поєднати з іменниками і ввести у речення такі дробові назви:
0,5; 0,25; 0,75; 100,1; 100,75; ¼; ½; ¾; половина, чверть, третина.
Завдання 4
Пояснити, в яких формах можна відповісти на запитання «Котра година?», якщо годинник показує:
8.15; 22.15; 9.30; 21.30; 6.45; 19.45; 8.35; 11.25.
ІІІ. Запитання для самоконтролю
1. Чому більшості числівників невластиві такі граматичні категорії, як рід і число, тим часом як числівник один має і те, і те?
2. У чому полягає відмінність у відмінюванні назв десятків і назв сотень?
3. Чому після числівника півтора та дробових числівників іменники вживаються в однині, а після всіх інших кількісних (крім один) – у множині?
4. Коли вживання збірних числівників обов’язкове або бажане?