Завдання 1

Прочитати «в особах» уривок з казки, пояснити, як лексичне наповнення та синтаксична організація допомагають індивідуалізувати мову дійових осіб і авторський текст.

Де-не-десь, у деякімсь царстві, жив собі цар та цариця, а в них — три сини, як соколи. От дійшли вже ті сини до зросту — такі парубки стали, що ні задумати, ні загадати, хіба в казці сказати! Дійшли літ, час їм женитися.

Цар, порадившись гарненько з царицею, покликав синів та й каже:

—Сини мої, соколи мої! Дійшли ви літ — час уже вам подружжя шукати.

—Час, — кажуть, — таточку, час!

—Забирайте ж, — каже, — діти, сагайдаки срібні, накладайте стрілочки мідяні й пускайте в чужі землі далекі: хто до кого влучить у двір, там тому й молоду брати.

От вони повиходили, понатягали луки та й нум стріляти. (...) Приходиться найменшому стріляти. Іван - царенко — його звали Іваном - царенком — як стрільне — загула стріла ні високо, ні низько — вище хат, та й упала ні далеко, ні близько — коло села в болоті. На купині сиділа жаба і взяла стрілку. Приходить Іван - царенко, просить:

—Верни мою стрілку!

—Не дам я, — каже жаба, — цієї стрілки нікому, тільки віддам тому, хто мене за дружину візьме.

Іван - царенко подумав: «Як-таки зелену жабу та за дружину брати?» Постояв над болотом, пожурився, пішов додому плачучи (Укр. нар. казка).

Завдання 2

На місці пропущених слів записати лексеми, які вважатимете найбільш доречними в даних контекстах. Зіставити ваші варіанти з тими, що запропонують колеги по навчанню, визначити кращу коректуру тексту.

1. Над нами — ... небо, по ньому пливуть ... білі хмари, обганяють одна одну, наче поспішають бути першими на небокраї. 2. Я вибираю ... дорогу, знаю: нелегко по ній пройти, і ... хочу, щоби за мною пішли й ви. 3. Він не йшов — ..., ..., здавалось, під ногами не земля — стрічка .... Душа рвалася з ..., хотіла ... — щастя, якого чекав усе життя, було тут, поряд, біля входу в ... вокзал. 4. Було нам, …, …, хотілося, щоб настав ... кінець, щоб до всіх прийшло .... 5. Коли ми бралися за цю ... справу, здавалося, що вона повинна ... змінити наше життя, ... стосунки, відкрити … перспективу.

ІІІ. Запитання для самоконтролю

1. Що ми вкладаємо у зміст поняття «доречність»?

2. Як використовуються слово і фраза, інтонація і колорит у кожному стилі мовлення?

3. У чому виражається стильова доречність?

4. Як домогтися контекстуальної доречності?

5. Як ситуаційна доречність організує мовлення відповідно до ситуації спілкування?

6. За яких умов можна набути навичок доречного мовлення?

7. З якими іншими комунікативними ознаками культури мовлення пов’язана доречність?

Самостійне заняття №16

Тема. Достатність і ясність мовлення.

Мета: закріпити знання з даної теми. Проводити спостереження над індивідуальною практикою майстрів художнього слова. Збагачувати словник майбутніх вчителів. Вчити свідомо ставитися до слова, шліфувати мовний стиль. Розвивати вміння аналізувати, розмірковувати, робити висновки. Виховувати культуру мови, опиратися на літературну мову як акумулятор людських знань.

Методи: практичні, контролю і самоконтролю.

Форми контролю: співбесіда, перевірка зошитів і конспектів.

Студенти повинні знати:

-   про зв’язок достатності і ясності з точністю і логічністю;

-   визначення достатності і ясності.

Студенти повинні вміти:

-   висловлювати свої міркування;

-   робити висновки;

-   знаходити помилки в тексті та виправляти їх;

-   перевіряти текст на достатність і зрозумілість.

Література: №2; № 3, № 8, № 11, № 13, № 15, № 18, № 20, № 26, № 28, № 32, № 39