Завдання 1

Читати вголос, змінюючи, залежно від змісту речення, темп, силу, висоту голосу. Визначити логічний наголос і паузи.

Раз у вишневому садочку

Лежав осел у холодочку.

Побачив він між рястом Солов’я

І став йому гукати:

— Здоров, співун! Насилу вглядів я,

Який маленький ти, а кажуть, що горлатий.

Ану лишень, утни!

Казали у дворі індики,

Що ніби ти співать мастак великий,

Чи, може, брешуть, вражії сини?

Ану, нехай і я почую,

Яку там пісню ти вдереш —

Веселую чи жалібну якую;

Тут сила не в тому — яку, а як утнеш!..

І соловей почав співати.

Лунає пісенька на ввесь садок;

Лежить і слуха дурень головатий,

Неначе справді знає прок.

А Соловей аж горло надриває

І на всі заставки співає;

Щебече і свистить,

І тьохкає, і торохтить.

На що вже горобці — і ті попритихали

І прислухаться стали.

Замовк співун і на Осла глядить, —

Чи буде, мов, хвалить?

—Ну, молодець! — сказав суддя ухатий. —

Хороший птах:

Хоч невеличкий, та горлатий...

Ти, мабуть, виплодивсь не в наших сторонах.

Коли б ти нашого наслухавсь півня,

Тоді ще краще б заспівав,

Хоч він тобі й не рівня,

А все-таки хоч трохи б перейняв. —

Такої похвали співун не сподівався;

Якби був знав,

То й не співав.

—Прощайте, дякую! — він до Осла озвався.

—Прощай, — сказав Осел. — Навідайсь ще коли,

Бувай здоров, небоже!

Таких суддів, такої похвали

Не дай нам, Боже! (Л.Глібов).

Завдання 2

Визначити логічні наголоси у фразах і встановити закономірності логічного акцентування слів.

1. Весна іде, весна синіє. 2. Не вір мені, бо я збрехать не вмію. 3. Спалахнуло небо, зорями сяйнуло. 4. Ущух вітер. 5. Завітала Надія. 6. Це мені допомогло. 7. Там було порожньо. 8. Вчора сани повиносили, а сьогодні хоч човни спускай на воду. 9. Ні, це не так було. 10. Хоч каменем до голови, а хоч головою до каменя. 11. Не хочеш сьогодні — завтра пізно буде. 12. Все було світле, радісне, сонячне. 13. Там тихо, лагідно, погідно, там серце спокоєм зцілиться. 14. Пробачте мені. 15. Дякую Вам. 16. Я сама впораюсь. 17. Ви ж самі цього хотіли. 18. Це зовсім не важко. 19. Ви вчинили цілком справедливо. 20. Я теж так думаю. 21. Там синє небо, там широкий світ. 22. І чого було б цю маленьку дівчинку вдома не лишити? 23. «І чого ж сердишся, — сказав дід. — Тобі не личить». 24. «Зажди, Лідо, — каже юнак, — маю щось важливе сказати».

Завдання 3

Продемонструйте різні зміни інтонації (радість, захоплення, дивування, розчарування, схвильованість) на таких прикладах.

Вийшли вранці ми.

Дивне місто проти сонця!

Всі взолочені віконця…

Ні, такої ще зими

Не стрічали ми. (П. Тичина)

Приходить дід додому, аж глядь: нічого нема, стоїть та сама стара хата і баба коло неї. Казка про липку й зажерливу бабу. (Українська народна казка)

І діти, мов зграя горобців, знялися з місця і полопотіли вулицею. (М. Коцюбинський)

ІІІ. Блок самоконтролю

1.     Дайте визначення інтонації і поясніть її значення для вираження думки.

2.     Що треба для того, щоб зрозуміти всю складність інтонації?

3.     Поясніть, чому засоби логіко – емоційної виразності читання посідають провідне місце в загальній системі положень виразного читання?

4.     Яке значення мають засоби логіко – емоційної виразності читання для професійної підготовки вчителя і чому?