9.3. Механізм забезпечення економічної безпеки національної економіки

Державна діяльність із забезпечення економічної безпеки країни передбачає наступні заходи:

• створення інформаційної бази для об'єктивного і всебічного моні- торингу економіки й суспільства та його проведення з метою виявлення і прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз життєво важливим інтер- есам об'єктів економічної безпеки;

• розробка комплексу оперативних і довготривалих заходів щодо по- передження і нейтралізації внутрішніх і зовнішніх загроз, оцінка резуль- татів їх здійснення;

• організація роботи із реалізації комплексу державних заходів щодо забезпечення економічної безпеки.

Здійснення цих функцій вимагає використання системи індикаторів економічної безпеки.

Економічна безпека досягається здійсненням єдиної державної полі- тики, узгодженої, збалансованої, скоординованої системою заходів, адек- ватних внутрішнім та зовнішнім загрозам. Без вироблення єдиної дер- жавної політики забезпечення економічної безпеки неможливо домогти- ся виходу з кризи, стабілізувати економічну ситуацію в Україні, створити ефективні механізми соціального захисту населення.

Політика економічної безпеки буде ефективною за умов визначення стратегії і тактики економічної безпеки.

Стратегія економічної безпеки є відносно постійною складовою по- літики економічної безпеки і передбачає визначення мети і завдань сис- теми забезпечення національної економічної безпеки, напрямів їх вирі- шення, а також форм і способів застосування відповідних сил і засобів, можливість їх перегрупування, створення необхідних резервів для ней- тралізації та локалізації можливих загроз.

Тактика економічної безпеки - це найбільш рухлива частина полі- тики економічної безпеки, яка змінюється залежно від дії внутрішніх і зовнішніх загроз, зміни пріоритетності національних економічних інте- ресів тощо. Складність та мінливість економічної та соціальної ситуації вимагає застосування різноманітних тактичних заходів щодо забезпечен- ня економічної безпеки.

Важливо чітко визначити стратегічні цілі і не плутати їх з тактичними заходами, інколи навіть вимушеними, але необхідними задля досягнення певних стратегічних цілей.

З метою забезпечення ефективності стратегії економічної безпеки має бути сформовано повноцінну систему державного впливу на економіку, котра буде здатна взяти на себе функцію управління і підтримки економі- ки країни на безпечному рівні. При цьому слід чітко визначити кордони і критерії (умови) державного втручання в економіку: зокрема, кордони державного сектора, а також забезпечити розвиток ефективних методів державного управління.

Ряд вказаних елементів діяльності держави із забезпечення еко- номічної безпеки повинен реалізовуватися в державних прогнозах і про- грамах соціально-економічного розвитку України та при розробці дер- жавного бюджету на кожний наступний рік.

Державна стратегія в галузі забезпечення економічної безпеки здій- снюється через систему безпеки, яку утворюють органи законодавчої, виконавчої і судової влади, громадські та інші організації і об'єднання, посадові особи, які беруть участь у забезпеченні безпеки згідно з чинним законодавством, що регламентує відносини в сфері безпеки.

Система забезпечення економічної безпеки повинна відповідати таким основним вимогам:

• функціонування в межах, визначених законом;

• забезпечення надійного захисту національних інтересів;

• прогнозування і своєчасне відвернення загроз економічній безпеці;

• ефективне функціонування як у звичайних, так і в надзвичайних умовах;

• наявність чіткої структури і функціональне розмежування органів законодавчої, виконавчої та судової гілок влад;

• відкритість і гласність у необхідних межах щодо діяльності відпо- відних органів, що входять в зазначену систему.

Забезпечення економічної безпеки особи, суспільства, держави здій- снюється на основі розмежування повноважень між суб'єктами системи, в якій:

Верховна Рада України:

• створює правові заходи функціонування системи національної еко- номічної безпеки;

• визначає бюджетні асигнування на фінансування державних орга- нів, загальнодержавних програм, заходів, спрямованих на забезпечення економічної безпеки;

• заслуховує не рідше одного разу на рік доповідь Президента України про стан забезпечення економічної безпеки України в контексті щорічного Послання про внутрішнє та зовнішнє становище України;

• визначає основи економічної безпеки України, зокрема приймає Концепцію економічної безпеки, законодавчі акти та загальнодержавні програми у цій сфері;

• формує життєво важливі національні економічні інтереси і закрі- плює це законодавчими актами;

• ратифікує міжнародні договори та угоди, що стосуються сфери на- ціональної та міжнародної економічної безпеки;

• здійснює контроль за діяльністю органів державної влади у сфері економічної безпеки.

Президент України:

• виступає гарантом забезпечення економічної безпеки України;

• визначає цілі економічної безпеки і стратегію на ближчу і далеку перспективи;

• видає укази та розпорядження, спрямовані на захист національних економічних інтересів та здійснення системи заходів із забезпечення еко- номічної безпеки особи, сім'ї, суспільства, держави;

• утворює, реорганізує відповідно до чинного законодавства органи ви- конавчої влади, що утворюють систему забезпечення економічної безпеки;

• звертається з доповіддю до Верховної Ради України про стан забез- печення економічної безпеки в контексті щорічного Послання про вну- трішнє та зовнішнє становище України;

• веде переговори та укладає міжнародні договори України у сфері економічної безпеки.

Рада національної безпеки і оборони України:

• забезпечує здійснення єдиної державної політики у сфері економіч- ної безпеки;

• координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері економічної безпеки;

• розробляє стратегію економічної безпеки і організовує підготовку відповідних державних програм;

• здійснює постійний моніторинг національних економічних інтере- сів, комплексну оцінку та прогноз потенційних і реальних загроз еконо- мічній безпеці;

• аналізує стан і тенденції розвитку економічної ситуації в Україні та за її межами, а також визначає на цій основі пріоритетні напрямки забез- печення економічної безпеки;

• планує, організовує і контролює здійснення заходів з метою локалі- зації та нейтралізації загроз економічній безпеці;

• розробляє пропозиції Президенту України щодо вдосконалення системи національної економічної безпеки та забезпечення економічних інтересів особи, сім'ї, суспільства, держави;

• прогнозує наслідки рішень державних органів з питань внутріш- ньої та зовнішньої політики в сфері економічної безпеки;

• розробляє рекомендації щодо запобігання виникненню надзвичай- них ситуацій у соціально-економічній сфері.

Кабінет Міністрів України, міністерства та відомства:

• забезпечують економічну самостійність України та її економічну безпеку;

• забезпечують виконання Конституції України, законів України, ак- тів Президента України у сфері національної та міжнародної економічної безпеки;

• розробляють і виконують в межах своїх повноважень державні програми, спрямовані на забезпечення економічної безпеки та захист на- ціональних економічних інтересів;

• забезпечують здійснення державної політики у сфері економічної безпеки;

• здійснюють аналіз загроз економічній безпеці, розробляють та вжи- вають заходи щодо локалізації та нейтралізації цих загроз.

Конституційний суд України, суди загальної юрисдикції:

• здійснюють правосуддя щодо забезпечення економічної безпеки особи, суспільства, держави;

• забезпечують судовий захист суб'єктів економічної безпеки, чиї права були порушені у зв'язку з діяльністю із забезпечення економічної безпеки.

Органи прокуратури:

• здійснюють нагляд за дотриманням Конституції України та чинно- го законодавства органами, які забезпечують економічну безпеку.

Органи місцевої державної влади, місцевого самоврядування, під- приємства, організації:

• забезпечують виконання державних програм, спрямованих на за- безпечення економічної безпеки;

• розробляють і здійснюють у межах своїх повноважень заходи із за- безпечення економічної безпеки.

Громадяни та об'єднання громадян:

• отримують у відповідності з чинним законодавством інформацію про діяльність державних органів із забезпечення економічної безпеки та беруть безпосередню участь у забезпеченні економічної безпеки;

• привертають увагу суспільства та державних органів до небезпеч- них явищ і процесів у сфері економічної безпеки;

• захищають власні права щодо реалізації особистих економічних інтересів засобами, які передбачені чинним законодавством.

Особливу увагу нині слід звернути на таку вимогу до системи націо- нальної економічної безпеки, як законність її функціонування. Ця закон- ність повинна ґрунтуватись на відповідній нормативно-правовій базі, що забезпечуватиме ефективне функціонування системи.

Нормативно-правова база з забезпечення економічної безпеки на- ціональної економіки повинна виконувати такі основні функції:

• встановлювати та регулювати взаємовідносини між суб'єктами на- ціональної економічної безпеки, визначати їхні права, обов'язки та від- повідальність;

• встановлювати порядок створення та застосування сил і засобів за- безпечення національної економічної безпеки.

Конституційне закріплення терміну «економічна безпека» стало важ- ливим кроком до створення системи економічної безпеки та розробки відповідної законодавчої бази.

Концепція економічної безпеки України - це документ, який виступає стратегічним орієнтиром на 10-20 років та закладає основи економічної безпеки на більш тривалий період. Концепція економічної безпеки ви- значає життєво важливі національні економічні інтереси, індикатори та загрози економічній безпеці, передбачає створення системи національної безпеки, вказує механізми забезпечення економічної безпеки.

На базі Концепції економічної безпеки розроблено Закон України «Про економічну безпеку України». Таким чином, ці два документи ви- ступають підґрунтям для розробки національного законодавства у сфері економічної безпеки. Зазначені концепція і закон покликані стати своє- рідними орієнтирами, за якими звірятимуть свої дії всі, починаючи від вищих посадових осіб держави та вищих органів державної влади до державних службовців, органів місцевої державної влади і місцевого са- моврядування, підприємств, установ і організацій. Підлягатимуть кори- гуванню відповідно до цих основних документів всі раніше прийняті за- кони, укази, постанови, програми тощо.

Надалі видається за доцільне розробити також Концепцію законо- давства у сфері економічної безпеки та відповідну Програму підготовки нормативно-правових актів, пов'язаних із забезпеченням економічної безпеки, що дасть можливість уникнути хаотичності та безсистемності в цій справі.

Доцільно здійснити наукову експертизу всіх раніше виданих норма- тивно-правових актів на предмет відповідності їх вимогам економічної безпеки. У разі виявлення будь-якої невідповідності, а також порушень законності, протиріч слід розробляти пропозиції щодо скасування цих актів чи внесення до них відповідних змін. Також необхідно здійснювати наукову експертизу всіх нормативно-правових актів, що розробляються. Це дасть можливість забезпечити якість, обгрунтованість, узгодженість, своєчасне прийняття, виявлення позитивних і негативних наслідків дії таких актів, визначення їхнього місця в системі чинного законодавства.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. У чому полягає відмінність між національною та економічною безпе- кою?

2. Які основні структурні елементи економічної безпеки?

3. Яка теорія лежить в основні вчення про економічну безпеку?

4. Які основні напрями реалізації економічної безпеки в Україні?

5. В чому полягає основа критеріїв класифікації економічних інтересів?

6. Які основні загрози виділяють для економічної безпеки України?

7. Поясніть значення розрахунку рівня ризику для національної еконо- мічної безпеки.

8. Що таке національні ризики? Які складові включають в себе націо- нальні ризики? Роль країнових ризиків у групі національних.

9. Що таке стратегічні ризики? їхні особливості.

10. Поясніть механізм управління стратегічними ризиками у розрізі на- ціональної безпеки.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Економічна безпека виступає складовою частиною:

a. бюджетної безпеки;

b. енергетичної безпеки;

c. національної безпеки; d. виробничої безпеки; е. міжнародної безпеки.

2. До основних принципів економічної безпеки належать:

a. дотримання законності на всіх етапах забезпечення економічної без- пеки;

b. баланс економічних інтересів особи, сім'ї, суспільства, держави;

с. надання пріоритету мирним заходам у вирішенні як внутрішніх, так і зовнішніх конфліктів економічного характеру;

сі. проведення постійного моніторингу економічної безпеки;

е. переслідування національних інтересів міжнародної економічної без- пеки.

3. Економічна політика - це:

a. державна діяльність органів законодавчої влади і управління, яка визначає цілі й завдання, пріоритети, методи і засоби їх досягнення в економіці;

b. державна діяльність органів виконавчої влади з приводу реалізації економічних інтересів та завдань;

c. діяльність органів законодавчої влади з приводу реалізації визначених завдань та цілей;

сі. діяльність міжнародних організацій з приводу визначення цілей та за- вдань, методів їх досягнення; е. визначення основних напрямів реалізації національних інтересів.

4. До об'єктів економічної безпеки відносять:

a. державу;

b. економічну систему;

c. особистість; сі. суспільство;

е. всі вищезазначені варіанти.

5. До суб'єктів економічної безпеки відносять:

a. центральні органи влади;

b. місцеві органи влади;

c. підприємства;

сі. установи та організації різних форм власності; е. всі вищезазначені варіанти.

6. Під загрозами економічній безпеці розуміють:

a. фактори, що унеможливлюють реалізацію національних економічних інтересів;

b. фактори, які допомагають реалізації національних економічних інте- ресів;

c. фактори, які в перспективі сприяють реалізації національних еконо- мічних інтересів;

сі. фактори, які сприяють створенню перешкод на шляху нормального

розвитку економіки; е. фактори, які сприяють нормальному розвитку економіки.

7. Граничні значення індикаторів економічної безпеки - це:

a. кількісні величини, порушення яких викликає несприятливі тенденції в економіці",

b. кількісні величини, порушення яких викликає загрозливі процеси в економіці;

с. кількісні величини, порушення яких призводить до сприятливих ре- зультатів в економіці;

сі. кількісні величини, порушення яких викликає сприятливі тенденції в економіці;

е. кількісні величини, які визначають рівень потенціалу національної економіки.

8. Стратегія економічної безпеки є:

a. відносно постійною складової національної безпеки;

b. відносно постійною складовою міжнародною економічної безпеки, яка передбачає визначення мети і завдань національної економічної безпеки;

c. відносно постійною складовою політики економічної безпеки і перед- бачає визначення мети і завдань системи забезпечення національної економічної безпеки;

сі. це найбільш рухлива частина політики економічної безпеки, яка змі- нюється залежно від внутрішніх та зовнішніх загроз;

е. це найбільш рухлива частина національної економічної безпеки, що визначає напрям дії економічних інтересів та загроз.

9. Тактика економічної безпеки є:

a. відносно постійною складової національної безпеки;

b. відносно постійною складовою міжнародною економічної безпеки, яка передбачає визначення мети і завдань національної економічної безпеки;

c. відносно постійною складовою політики економічної безпеки і перед- бачає визначення мети і завдань системи забезпечення національної економічної безпеки;

сі. це найбільш рухлива частина політики економічної безпеки, яка змі- нюється залежно від внутрішніх та зовнішніх загроз;

е. це найбільш рухлива частина національної економічної безпеки, що визначає напрям дії економічних інтересів та загроз.

10. Державна діяльність із забезпечення економічної безпеки країни передбачає:

a. створення інформаційної бази для моніторингу економіки;

b. розробку комплексу заходів щодо попередження загроз;

c. організацію роботи щодо забезпечення економічної безпеки;

сі. реалізацію заходів щодо вивчення напрямів дії економічних загроз; е. визначення рівня економічної безпеки національної економіки.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Аналітична записка щодо стану економічної безпеки та загроз еконо- мічній безпеці України. - К.: Міністерство економіки України. Депар- тамент економічної стратегії, 2006. - 45 с.

2. Горбулін В.П., Качинський А.Б. Щодо стратегії національної безпеки // Політика і час. - 2004. - № 9. - С. 40-49.

3. Горбулін В.П., Качинський А.Б. Методологічні засади розробки стра- тегії національної безпеки України // Стратегічна панорама. - 2004. - №3.-С. 15-24.

4. Горбулін В.П., Качинський А.Б. Стратегічні ризики - нова парадиг- ма стратегії національної безпеки України // Стратегічна панорама. - 2005.-№ 1.

5. Губський Б.В. Економічна безпека України: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення. - К., 2001. - 122 с.

6. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення: Мо- нографія / В.Т. Шлемко, І.Ф. Бінько. - К.: НІСД, 1997. - 144 с.

7. Качинський А.Б. Безпека, загрози і ризик: наукові концепції та мате- матичні методи / Інститут проблем національної безпеки; Національ- на академія Служби безпеки України. - К., 2004. - 472 с.

8. Комлик М.І. Економічна безпека підприємницької діяльності: Еконо- міко-правовий аспект: Навч. посібн. - К.: Атіка, 2005. - 432 с.

9. Концепція економічної безпеки України. Кер. пр. В.М. Геєць. - К., 1999.

ІО.Лісовські О.Л. Економічна політика і економічна безпека України: Навч. посібн. - К.: Вид-во НА СБ України, 2003. - 183 с.

П.Малик Я.Й., Гелей С.Д. Лесечко М.Д. та ін. Економічна безпека України: внутрішні та зовнішні чинники. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2002. -256 с.

12.Мунтіян В.І. Економічна безпека України. - К.: КВЩ, 1999. - 462 с.

13.Наказ міністерства економіки України «Про методику розрахунку рівня економічної безпеки України» від 02.03.2007 р. № 60.

14. Олейников Е.А., Филин С.А., Видяпин В.И., Дуженков В.И., Яковлев А.И. Экономическая и национальная безопасность. - М.: Экзамен, 2004. 766 с.

15. Основи економічної безпеки (Держава, регіон, підприємство, особа). / За ред. Є.А. Олійникова. - М.: Бізнес-школа «Інтел-Синтез», 1997. - 288 с.

Іб.Панасюк Б.Я. Прогнозування та регулювання розвитку економіки.-

К.: Поліграф-книга, 1998. - 304 с. П.Пастернак-Таранушенко Г.А. Економічна безпека держави / За ред.

Б.Кравченка. - К.: Ін-т держ. управ, і самовряд. при КМУ, 1994. —

140 с.

18.Пухтаєвич Г.О. Аналіз національної економіки: Навч. посібн. - К.:

КНЕУ, 2005.-254с.

№ з/п	Індикатор, одиниця виміру	Порогове зна- чення (х„т)
/	2	3
І. Бюджетна безпека
1.1	Рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду), %	не більше 30
1.2	Відношення дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП, %	не більше 3
І.З	Покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок зо- внішніх запозичень, %	не більше ЗО
1.4	Відношення дефіциту, профіциту торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі, %	не більше 5
1.5	Обсяг трансфертів з державного бюджету, % до ВВП	не більше Ю-15
1.6	Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України, %	не більше 20-30
2. Безпека грошового ринку та інфляційних процесів
2.1	Відношення обсягу грошового агрегату МЗ до ВВП (рі- вень монетизації), %	не більше 50
2.2	Відношення ВВП до обсягу грошового агрегату М2 (швидкість обігу), кількість обертів	не більше 2
2.3	Обсяг готівки, % до ВВП	не більше 4
2.4	Рівень інфляції (до грудня попереднього року), %	не більше 107
2.5	Питома вага довгострокових кредитів у загальному обсязі кредитів, наданих комерційними банками, %	не менше 30
2.6	Рівень середньої процентної ставки кредитів комерційних банків відносно інфляції, %	не більше 5
3. Валютна безпека
З.І	Темп зміни індексу офіційного курсу гривні до долара СІЛА до показників попереднього періоду, %	не більше 6
3.2	Відношення обсягів депозитів в іноземній валюті до за- гальних обсягів депозитів (рівень доларизації), %	не більше 25
3.3	Валові міжнародні резерви України, місяці імпорту	не менше 3
4. Боргова безпека
4.1	Відношення загального обсягу державного боргу до ВВП, %	не більше 55

Продовження таблиці 2
1	2	' 3
4.2	Відношення загального обсягу зовнішнього боргу до ВВП, %	не більше 25
4.3	Рівень зовнішньої заборгованості на одну особу, дол. США	не більше 200
4.4	Відношення державного зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг, %	не більше 70
4.5	Відношення відсоткових платежів з обслуговування зов- нішнього боргу до річного експорту товарів і послуг, %	не більше 12
4.6	Відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування зовнішнього боргу до доходу державного бюджету, %	не більше 20
4.7	Відношення обсягу внутрішнього боргу до ВВП, %	не більше 30
4.8	Відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування внутрішнього боргу до доходів державного бюджету, %	не більше 25
4.9	Відношення заборгованості уряду за державними цінни- ми паперами до ВВП, %	не більше 30
5. Безпека страхового ринку
5.1	Показник проникнення страхування (страхові премії до ВВП), %	8-12
5.2	Показник "щільності страхування" (страхові премії на одну особу), дол. США	не менше 140
5.3	Частка довгострокового страхування в загальному обсязі зібраних страхових премій, %	не менше 30
5.4	Рівень страхових виплат, %	не менше 30
5.5	Частка премій, що належать перестраховикам-нерезиден- там, %	не більше 25
5.6	Частка сукупного обсягу статутних капіталів страхових ком- паній, що належать нерезидентам у загальному їх обсязі, %	не більше 30
6. Безпека фондового ринку
6.1	Відношення обсягу номінальної капіталізації ринку акцій до ВВП, %	60-90
6.2	Дохідність облігацій внутрішньої'державної позики, %	3-4
6.3	Частка покриття державними цінними паперами внутріш- нього державного боргу, % •	не більше 30
7. Банківська безпека
7.1	Частка іноземного банківського капіталу в загальному об- сязі банківського капіталу, %	не більше 30
7.2	Обсяг кредитування банками реального сектору економі- ки, % до ВВП	не менше 30

Таблиця 4

Індикатори та порогові значення індикаторів стану інвестиційної безпеки України

№ з/п	Індикатор, одиниця виміру	Порогове зна- чення (х0 J.
1	Ступінь зносу основних засобів, %	не більше 35
2	Відношення обсягу інвестицій до вартості основних фон- дів, %	не менше 6
3	Відношення обсягів інвестицій в основний капітал до ВВП, %	не менше 25
4	Відношення чистого приросту прямих іноземних інвести- цій до ВВП, %	5-10
5	Частка прямих іноземних інвестицій у загальному обсязі інвестицій, %	від 20 до 30

1

2

3

4