- •Передмова
- •1.1. Предмет і задачі курсу
- •1.2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •1.3. Основні економічні показники національної економіки
- •1.4. Моделі національних економік
- •1.5. Особливості формування та розвитку національної економіки України
- •8. Індекс технологічного розвитку відображає:
- •9. Національне багатство - це:
- •10. Перерахуйте основні макроекономічні показники, що відобража- ють розвиток національної економіки (не менше 5 показників).
- •Розділ II. Характеристика економічного потенціалу національної економіки
- •2.1. Поняття та склад потенціалу національної економіки
- •2.2. Природно-ресурсний потенціал
- •Паливно-енергетичні.
- •2.3. Демографічний та трудовий потенціал
- •2.4. Науково-технічний потенціал
- •2.5. Інформаційний потенціал
- •2.6. Виробничий потенціал
- •2.7. Зовнішньоекономічний потенціал
- •2.8. Екологічний потенціал
- •Розділ III. Господарський комплекс національної економіки і його структура
- •3.1. Основи формування господарського комплексу
- •3.2. Промисловий комплекс
- •3.3. Агропромисловий комплекс
- •Зведені показники розвитку сільського господарства в Україні у 1990-2007
- •3.4. Будівельний комплекс
- •3.5. Транспорт і зв'язок
- •1. Технологічний підхід до виділення міжгалузевих комплексів пе- редбачає:
- •2. У споживанні паливно-енергетичних ресурсів в Україні доміную- ча роль належить:
- •3. Визначальну роль при розміщенні конкретних машинобудівних підприємств відіграють такі чинники:
- •4. Більшість підприємств хімічної промисловості знаходяться в та- ких економічних районах:
- •Розділ IV. Чинники розвитку національної економіки
- •4.1. Економічне зростання як категорія національної економіки
- •4.2. Типи та способи економічного зростання
- •4.3. Фактори економічного зростання
- •8. Найбільш суттєвим фактором економічного зростання у розвину- тих країнах світу сьогодні є:
- •9. На економічне зростання негативно впливають:
- •6.1. Суть державного програмування, види програм. Цільові комплексні програми розвитку національної економіки
- •6.2. Програми економічного й соціального розвитку. Міжнародні програми
- •6. Залежно від того, прогноз заданий одним числом чи інтервалом:
- •6.4. Принципи та методи прогнозування національної економіки
- •Складання проблемної записки для учасників:
- •Складання проблемної записки для учасників:
- •Систематизація висловлених ідей.
- •7.1. Концепція сталого розвитку
- •7.2. Принципи, показники та етапи сталого розвитку
- •7.3. Національні можливості забезпечення сталого розвитку в Україні
- •Розділ VIII. Національна економіка в світовому господарстві
- •8.1. Світове господарство: структура, тенденції розвитку. Показники відкритості економіки
- •Шляхи інтеграції до світового господарства
- •Еволюційний прискорений
- •1. За територіальними ознаками:
- •2. За об'єктами купівлі-продажу:
- •3. За класом споживачів:
- •Основні акценти управління національними економіками провідних країн світу
- •9.1. Сутність економічної безпеки національної економіки
- •9.2. Методологічні аспекти визначення рівня економічної безпеки
- •1. Індикатори макроекономічної безпеки України:
- •2.1. Індикатори бюджетної безпеки:
- •2.2. Індикатори безпеки грошового ринку та інфляційних процесів:
- •2.3. Індикатори валютної безпеки:
- •2.4. Індикатори боргової безпеки:
- •2.5. Індикатори безпеки страхового ринку:
- •2.6. Індикатори безпеки фондового ринку:
- •2.7. Індикатори банківської безпеки:
- •3. Індикатори зовнішньоекономічної безпеки:
- •4. Індикатори науково-технологічної безпеки:
- •5. Індикатори енергетичної безпеки:
- •6. Індикатори соціальної безпеки:
- •8. Індикатори продовольчої безпеки:
- •9. Індикатори виробничої безпеки:
- •9.3. Механізм забезпечення економічної безпеки національної економіки
Зведені показники розвитку сільського господарства в Україні у 1990-2007
Рік |
Площа сільсько- госпо- дарських угідь, тис. га |
Індекси сільськогосподарського виробництва, % до попереднього року |
||||||||
усі ка |
тегорії господарств |
у тому числі |
||||||||
валова продук- ція |
з неї |
сільськогосподарські підприємства |
господарства населення |
|||||||
продукція рослин- ництва |
продукція тварин- ництва |
валова продук- ція |
з неї |
валова продук- ція |
з неї |
|
||||
продукція рослин- ництва |
продукція тварин- ництва |
продукція рослин- ництва |
продукція тварин- ництва |
|||||||
1990 |
42030,3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1991 |
41973,4 |
86,8 |
82,9 |
90,1 |
82,5 |
78,3 |
86,6 |
96,5 |
96,5 |
96,5 |
1992 |
41929,5 |
91,7 |
101,4 |
84,3 |
82,6 |
88,0 |
77,9 |
109,5 |
133,9 |
95,0 |
1993 |
41890,4 |
101,5 |
111,5 |
92,1 |
97,6 |
109,2 |
86,1 |
107,1 |
115,3 |
100,3 |
1994 |
41861,6 |
83,5 |
76,5 |
91,3 |
79,3 |
74,2 |
85,7 |
89,1 |
80,0 |
97,8 |
1995 |
41852,9 |
96,4 |
103,5 |
89,7 |
91,0 |
97,8 |
83,6 |
102,8 |
111,5 |
95,9 |
1996 |
41839,7 |
90,5 |
91,2 |
89,8 |
78,8 |
79,4 |
78,2 |
102,9 |
105,9 |
100,1 |
1997 |
41854,3 |
98,2 |
107,1 |
88,5 |
95,3 |
113,4 |
71,8 |
100,7 |
101,2 |
100,1 |
1998 |
41826,5 |
90,4 |
81,9 |
101,6 |
84,1 |
76,1 |
100,5 |
95,1 |
88,0 |
102,1 |
1999 |
41829,5 |
93,1 |
89,5 |
97,1 |
90,8 |
91,5 |
89,7 |
94,7 |
87,8 |
100,7 |
2000 |
41827,0 |
109,8 |
123,2 |
96,4 |
95,0 |
104,4 |
80,1 |
119,3 |
140,7 |
103,5 |
2001 |
41817,0 |
110,2 |
112,6 |
107,0 |
120,4 |
125,0 |
110,9 |
104,9 |
104,1 |
105,7 |
2002 |
41800,4 |
101,2 |
98,0 |
105,3 |
98,3 |
92,7 |
111,2 |
102,9 |
102,5 |
103,2 |
2003 |
41788,5 |
89,0 |
85,4 |
93,5 |
74,8 |
67,5 |
89,0 |
97,1 |
98,9 |
95,3 |
2004 |
41763,8 |
119,7 |
135,4 |
102,0 |
140,4 |
162,5 |
108,1 |
110,7 |
121,4 |
99,8 |
2005 |
41722,2 |
100,1 |
97,0 |
104,7 |
102,7 |
96,0 |
117,5 |
98,6 |
97,7 |
99,7 |
2006 |
41675,9 |
102,5 |
101,7 |
103,6 |
109,5 |
106,8 |
114,4 |
98,5 |
98,3 |
98,6 |
2007 |
41650,0 |
93,5 |
90,5 |
97,7 |
95,8 |
89,0 |
107,1 |
92,1 |
91,6 |
92,7 |
Рентабельність сільськогосподарського виробництва
Рік |
продук- ція сіль- ського госпо- дарства |
про- дукція рослин- ництва |
з неї |
про- дукція тварин- ництва |
з неї |
|
||||||||
зерно |
насіння соняш- нику |
цукрові буряки (фабричні) |
•кар- топля |
овочі від- критого ґрунту |
м'ясо ве- ликої рога- тої худоби1 |
м'ясо сви- ней1 |
м'ясо овець та кіз1 |
м'ясо пти- ці1 |
мо- локо |
яйця |
||||
1990 |
42,6 |
98,3 |
275,1 |
236,5 |
29,5 |
27,2 |
27,6 |
22,2 |
20,6 |
20,7 |
2,3 |
17,0 |
32,2 |
27,3 |
1991 |
56,2 |
114,6 |
166,2 |
307,6 |
59,9 |
150,4 |
60,3 |
33,9 |
43,9 |
36,0 |
29,3 |
2,6 |
21,7 |
47,1 |
1992 |
118,9 |
206,5 |
346,0 |
541,6 |
142,9 |
233,8 |
72,8 |
76,1 |
131,2 |
95,4 |
119,0 |
32,0 |
39,6 |
67,8 |
1993 |
116,2 |
214,6 |
361,1 |
505,6 |
143,5 |
68,6 |
39,4 |
56,7 |
88,0 |
67,0 |
84,7 |
13,4 |
42,0 |
75,1 |
1994 |
57,8 |
123,2 |
214,1 |
224,1 |
66,0 |
112,1 |
106,8 |
15,7 |
29,8 |
31,0 |
28,9 |
-2,3 |
-5,2 |
55,0 |
1995 |
13,6 |
55,5 |
85,6 |
170,9 |
31,2 |
34,3 |
12,8 |
-16,5 |
-19,8 |
-16,7 |
-31,9 |
-18,4 |
-23,2 |
36,5 |
1996 |
-11,7 |
29,7 |
64,6 |
53,0 |
3,8 |
6,4 |
-26,5 |
-39,7 |
-43,1 |
-42,1 |
-51,8 |
-32,8 |
-44,0 |
-2,4 |
1997 |
-24,1 |
14,5 |
37,5 |
19,4 |
-10,4 |
-24,1 |
-37,4 |
-54,3 |
-61,5 |
-57,4 |
-58,8 |
-44,9 |
-53,7 |
-5,5 |
1998 |
-29,5 |
-3,3 |
1,9 |
22,0 |
-12,0 |
-18,6 |
-25,2 |
-49,9 |
-59,3 |
-47,4 |
-59,4 |
-43,4 |
-46,7 |
-1,3 |
1999 |
-22,1 |
8,0 |
12,0 |
54,5 |
-14,8 |
-12,5 |
-12,8 |
-46,6 |
-57,9 |
-51,0 |
-57,0 |
-45,5 |
-36,6 |
-0,7 |
2000 |
-1,0 |
30,8 |
64,8 |
52,2 |
6,1 |
14,0 |
-1,7 |
-33,8 |
-42,3 |
-44,3 |
-46,4 |
-33,2 |
-6,0 |
10,6 |
2001 |
18,3 |
35,8 |
43,3 |
68,7 |
1,5 |
11,4 |
-0,8 |
-6,6 |
-21,4 |
-7,2 |
-24,9 |
-1,7 |
-0,8 |
25,1 |
2002 |
4,9 |
22,3 |
19,3 |
77,9 |
-8,6 |
24,2 |
8,9 |
-19,8 |
-40,5 |
-16,9 |
-26,7 |
-1,1 |
-13,8 |
14,6 |
2003 |
12,6 |
41,7 |
45,8 |
64,3 |
6,2 |
33,5 |
30,9 |
-18,8 |
-44,3 |
-33,0 |
-37,8 |
11,0 |
9,9 |
18,5 |
2004 |
8,1 |
20,3 |
20,1 |
45,2 |
-0,8 |
-0,7 |
-5,0 |
-11,3 |
-33,8 |
-14,4 |
-44,3 |
3,8 |
-0,4 |
15,2 |
2005 |
6,8 |
7,9 |
3,1 |
24,3 |
4,8 |
17,8 |
16,1 |
5,0 |
-25,0 |
14,9 |
-32,1 |
24,9 |
12,2 |
23,5 |
2006 |
2,8 |
11,3 |
7,4 |
20,7 |
11,1 |
56,2 |
14,8 |
-11,0 |
-38,4 |
-9,2 |
-34,3 |
12,1 |
-3,7 |
-6,8 |
2007 |
15,6 |
32,7 |
28,7 |
75,9 * |
-11,1 |
24,7 |
14,1 |
-13,4 |
-41,0 |
-27,6 |
-46,4 |
-19,0 |
13,8 |
9,1 |
Реалізація худоби та птиці на м'ясо без урахування їх передачі на переробку на власних виробничих потужностях.
Загалом слід відзначити, що темпи розвитку сільського господарства в Україні залишаються на досить низькому рівні у порівнянні з аналогіч- ними показниками розвинених країн світу.
Харчова промисловість є провідною переробною ланкою аграрно- промислового виробництва. Із перероблюваної сільськогосподарської продукції 85% як сировина, поступає на підприємства харчової, а 15% - у галузі легкої промисловості. Розміщення окремих галузей цього ви- робництва має свої особливості залежно від ступеня впливу на них сиро- винного чи споживчого фактору. У відповідності з цим виділяються три групи галузей харчової промисловості:
Галузі, які переробляють нетранспортабельну (або мало-транспорта- бельну) сировину при високих нормах її витрат і обмежених строках зберігання і виробляють транспортабельну продукцію, здатну до збе- рігання. Ці галузі орієнтуються на джерела відповідної сировини. До складу цієї групи галузей входять цукрова, спиртова, крохмале-пато- кова, консервна, маслоробна, олійно-жирова промисловість.
Група галузей та виробництв, що переробляють транспортабельну си- ровину і випускають малотранспортабельну продукцію або продук- цію з обмеженими строками її зберігання. Такі галузі розміщуються в районах споживання готової продукції. Це - хлібопекарська, конди- терська, пивоварна, макаронна, молочна промисловість, виробництво безалкогольних та слабоалкогольних напоїв.
Галузі, які можуть бути розміщені як в районах зосередження сирови- ни, так і в районах споживання готової продукції (м'ясна, борошно- мельна). До цієї групи входять і ті галузі, в яких стадії технологічного процесу можуть бути територіальне відокремленими. Зокрема, в ра- йонах виробництва сировини здійснюються первинні стадії перероб- ки сировини, а в районах споживання - стадії, що завершують процес переробки напівфабрикатів (тютюнова, виноробна галузі промисло- вості).
Цукрова промисловість є традиційною галуззю спеціалізації України. Україна дає до 60% цукру країн СНД. Більшість цукрових заводів розмі- щені в Лісостепу. До складу галузі входить 214 підприємств, у тому чис- лі 192 цукропіскові та 7 рафінадних заводів. Найбільшими виробниками цукру є Вінницька, Київська, Хмельницька, Тернопільська, Черкаська, Полтавська області.
Борошномельно-круп'яна промисловість є однією з найдавніших галузей. Значна кількість її підприємств зосереджена як у районах сиро- вини, так і в місцях споживання, зокрема в степових і лісостепових об- ластях. Найбільші центри - Київ, Харків, Дніпропетровськ, Звенигород- ка, Миронівка, Тальне (Черкаська обл). Основне завдання - підвищення якості продукції, виробництво борошна і круп вищих сортів.
Хлібопекарна та кондитерська промисловість. їх об'єднує схожа сировинна база та головний фактор орієнтації - споживач. У великих та найбільших містах - Києві, Харкові, Одесі, Луганську, Львові, Житомирі, Донецьку, Дніпропетровську тощо - працюють найпотужніші хлібоком- бінати і кондитерські фабрики України.
М'ясна промисловість щороку дає до 2,5 млн. тонн м'яса, яке над- ходить у торгівельну мережу в свіжому вигляді, як ковбаси, копченості, м'ясні консерви. Крім цього постачає іншим галузям шкіри, кістки, же- латин тощо. Найбільшими виробниками м'яса є Київська, Дніпропетров- ська, Донецька, Харківська, Вінницька, Чернігівська області та Крим. В структурі виробництва м'яса на першому місці - яловичина та телятина; свинини, м'яса птиці, баранини виробляється менше.
Молокопереробна промисловість охоплює маслоробну, сироварну, молочноконсервну галузі, а також виробництво продуктів з незбираного молока. На сировину орієнтуються маслоробні, сироварні та молочно- консервні заводи. В районах споживання розміщують підприємства, що випускають продукцію з незбираного молока. В Україні працює близько 500 підприємств молокопереробної промисловості та 10 молококонсерв- них заводів, всі вони розміщені в районах зосередження сировини.
Олійно-жирова промисловість виробляє олію та маргарин. Осно- вою для її розвитку в Україні є значні посіви соняшнику. Галузь щороку дає до 1 млн. тонн олії та 200 тис. тонн маргарину. Комбінати галузі тя- жіють до сировини. Найбільшими виробниками продукції є Дніпропе- тровська, Одеська, Запорізька, Донецька, Чернівецька, Кіровоградська області.
Підприємства плодоовочевої промисловості здійснюють усі види пе- реробки плодів і овочів, а також їх зберігання. Найбільші підприємства галузі (консервні та овочесушильні заводи, засолювальні пункти) розмі- щуються в південних та західних областях України (Херсонська, Мико- лаївська, Одеська, Кіровоградська, Черкаська, Полтавська, Закарпатська, Вінницька, Тернопільська області, республіка Крим).
Виноробна промисловість як сировину використовує виноград, фрукти, ягоди. Первинне виноробство розміщене у районах виробництва сировини, а вторинне виноробство та розлив вина розміщені як у райо- нах виробництва сировини, так і у місцях споживання. Найбільшими ви- робниками різних виноградних вин та коньяків є міста Криму, Одеської, Херсонської, Миколаївської та Закарпатської областей. У Донбасі, При- дніпров'ї, деяких обласних центрах лісостепової зони, де багато садків та ягідників, виробляються плодово-ягідні вина.
Спиртова промисловість, як правило, розміщується в невеликих містах, орієнтується на сировинну базу - мелясу, зерно (пшениця, жи- то, ячмінь, кукурудза), картоплю тощо. Виробництво винного спирту та спирту-сирцю сконцентровано в Черкаській, Вінницькій, Київській, Чер- нігівській та інших областях.
Крохмале-патокова промисловість виробляє крохмаль, що викорис- товується в основному в харчовій промисловості. Сировинний фактор є вирішальним в картопле-крохмальному виробництві, оскільки для одер- жання 1 тонни крохмалю необхідно майже 6 тонн картоплі. Найбільшими виробниками картопляного крохмалю є Чернігівська і Житомирська об- ласті. Останнім часом виробляють крохмаль з пшениці, кукурудзи, рису. На переробці кукурудзи спеціалізується Верхньодніпровський комбінат.
Рибна промисловість розміщена у Південному економічному районі та прив'язана до портів Керчі, Бердянська, Маріуполя, Одеси, Севасто- поля, Очакова, Херсона, Вилкова, Ізмаїла, Кілії. Там переробляють і реа- лізують рибу, виловлену у Світовому океані. У деяких містах, віддалених від моря, переробляють рибу місцевих водоймищ.