- •Передмова
- •1.1. Предмет і задачі курсу
- •1.2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •1.3. Основні економічні показники національної економіки
- •1.4. Моделі національних економік
- •1.5. Особливості формування та розвитку національної економіки України
- •8. Індекс технологічного розвитку відображає:
- •9. Національне багатство - це:
- •10. Перерахуйте основні макроекономічні показники, що відобража- ють розвиток національної економіки (не менше 5 показників).
- •Розділ II. Характеристика економічного потенціалу національної економіки
- •2.1. Поняття та склад потенціалу національної економіки
- •2.2. Природно-ресурсний потенціал
- •Паливно-енергетичні.
- •2.3. Демографічний та трудовий потенціал
- •2.4. Науково-технічний потенціал
- •2.5. Інформаційний потенціал
- •2.6. Виробничий потенціал
- •2.7. Зовнішньоекономічний потенціал
- •2.8. Екологічний потенціал
- •Розділ III. Господарський комплекс національної економіки і його структура
- •3.1. Основи формування господарського комплексу
- •3.2. Промисловий комплекс
- •3.3. Агропромисловий комплекс
- •Зведені показники розвитку сільського господарства в Україні у 1990-2007
- •3.4. Будівельний комплекс
- •3.5. Транспорт і зв'язок
- •1. Технологічний підхід до виділення міжгалузевих комплексів пе- редбачає:
- •2. У споживанні паливно-енергетичних ресурсів в Україні доміную- ча роль належить:
- •3. Визначальну роль при розміщенні конкретних машинобудівних підприємств відіграють такі чинники:
- •4. Більшість підприємств хімічної промисловості знаходяться в та- ких економічних районах:
- •Розділ IV. Чинники розвитку національної економіки
- •4.1. Економічне зростання як категорія національної економіки
- •4.2. Типи та способи економічного зростання
- •4.3. Фактори економічного зростання
- •8. Найбільш суттєвим фактором економічного зростання у розвину- тих країнах світу сьогодні є:
- •9. На економічне зростання негативно впливають:
- •6.1. Суть державного програмування, види програм. Цільові комплексні програми розвитку національної економіки
- •6.2. Програми економічного й соціального розвитку. Міжнародні програми
- •6. Залежно від того, прогноз заданий одним числом чи інтервалом:
- •6.4. Принципи та методи прогнозування національної економіки
- •Складання проблемної записки для учасників:
- •Складання проблемної записки для учасників:
- •Систематизація висловлених ідей.
- •7.1. Концепція сталого розвитку
- •7.2. Принципи, показники та етапи сталого розвитку
- •7.3. Національні можливості забезпечення сталого розвитку в Україні
- •Розділ VIII. Національна економіка в світовому господарстві
- •8.1. Світове господарство: структура, тенденції розвитку. Показники відкритості економіки
- •Шляхи інтеграції до світового господарства
- •Еволюційний прискорений
- •1. За територіальними ознаками:
- •2. За об'єктами купівлі-продажу:
- •3. За класом споживачів:
- •Основні акценти управління національними економіками провідних країн світу
- •9.1. Сутність економічної безпеки національної економіки
- •9.2. Методологічні аспекти визначення рівня економічної безпеки
- •1. Індикатори макроекономічної безпеки України:
- •2.1. Індикатори бюджетної безпеки:
- •2.2. Індикатори безпеки грошового ринку та інфляційних процесів:
- •2.3. Індикатори валютної безпеки:
- •2.4. Індикатори боргової безпеки:
- •2.5. Індикатори безпеки страхового ринку:
- •2.6. Індикатори безпеки фондового ринку:
- •2.7. Індикатори банківської безпеки:
- •3. Індикатори зовнішньоекономічної безпеки:
- •4. Індикатори науково-технологічної безпеки:
- •5. Індикатори енергетичної безпеки:
- •6. Індикатори соціальної безпеки:
- •8. Індикатори продовольчої безпеки:
- •9. Індикатори виробничої безпеки:
- •9.3. Механізм забезпечення економічної безпеки національної економіки
3.4. Будівельний комплекс
Будівельний комплекс - це сукупність галузей матеріального вироб- ництва і проектно-пошукових робіт, які забезпечують капітальне будів- ництво. До складу будівельного комплексу входять такі галузі матеріаль- ного виробництва: будівництво, промисловість будівельних матеріалів, виробництво будівельних конструкцій і деталей.
Будівництво охоплює всі регіони країни. Потужні будівельні організа- ції створені у великих містах. Нині виробництво будівельних матеріалів більше ніж наполовину зосереджено в межах будівельної індустрії, тобто в системі підрядних будівельних організацій. Таким чином, будівельна індустрія і промисловість будівельних матеріалів дуже тісно взаємодіють між собою, формуючи специфічні індустріально-будівельні територіаль- ні сполучення.
Будівельний комплекс як одна з найбільш капіталоємних і диферен- ційованих виробничих систем справляє вагомий вплив на визначення темпів, масштабів і розміщення виробництва. Тому при розміщенні ка- пітального будівництва враховується наявність будівельної організації в регіоні. В той же час слабкість будівельної бази стримує промислове бу- дівництво, створення великих комбінатів, галузевих і територіально-ви- робничих комплексів, фондоємної важкої промисловості, які потребують великих обсягів робіт з капітального будівництва.
Промисловість будівельних матеріалів. Необхідність постійного здій- снення капітального будівництва визначає велике значення промисловос- ті будівельних матеріалів. Найбільш важливими її підгалузями є: вироб- ництво стінових матеріалів, цементна промисловість, видобуток і первіс- на обробки мінерально-будівельних матеріалів, склоробна промисловість, виробництво облицювальних, оздоблювальних матеріалів, виробництво санітарно-технічних виробів. Для більшості підгалузей загальною сиро- винною базою є нерудні корисні копалини, багато з яких зустрічаються повсюдно. За останній час у виробництві будівельних матеріалів все шир- ше стали використовуватися вторинні ресурси, відходи інших галузей промисловості - доменні шлаки, зола електростанцій та ін. Розміщення промисловості будівельних матеріалів визначається переважно обсягами будівельно-монтажних робіт за економічними районами. І розповсюдже- ність сировинних ресурсів, дешевизна і вантажомісткість сировини і го- тової продукції, масовість і повсюдність їх використання обумовлюють одночасне тяжіння виробництва і до сировини, і до споживача.
Значення сировинного і споживного факторів для різних галузей, ста- дій технологічного процесу і типів підприємств є неоднаковим. З цієї точки зору можна розрізняти:
галузі переважно сировинної орієнтації - перш за все це первинна обробка природних будівельних матеріалів (граніту, мармуру, бутово- го каменю та ін.), а також виробництво цементу, цегли, азбоцементних і шиферних виробів, вогнетривких матеріалів, скла, керамічних труб, гіпсу, вапна та ін.;
галузі з орієнтацією переважно на споживача - виробництво бето- ну, залізобетонних виробів і конструкцій, м'якої покрівлі, санітарно- технічних виробів та ін.
Видобуток будівельних матеріалів, їх транспортування, виробництво будівельних металів і, нарешті, саме будівництво є джерелом забруднен- ня повітря (наприклад, пил і гази при виробництві цементу) і порушення рельєфу землі (відкриті розробки). Тому у великих центрах розміщен- ня галузі (особливо цементної) є потреба у проведенні системи заходів з охорони навколишнього середовища.
Промисловість будівельних матеріалів об'єднує кілька тисяч підпри- ємств, які розташовані в усіх областях України. Найпотужнішими цен- трами промисловості будівельних матеріалів є Київ, Харків, Одеса, Дні- пропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь.
Цементна промисловість. Це матеріаломістка галузь, тому цемент- ні заводи розміщуються в районах видобутку сировини. Найбільші цен- три цементного виробництва України - Амвросіївка, Краматорськ, Єна- кієво (Донецька обл.). Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ (Дніпропетровська обл.), Балаклея (Харківська обл.), Миколаїв (Львів- ська обл.), Здолбунів (Рівненська обл.), Ямниця (Івано-Франківська обл.), Кам'янець-Подільський (Хмельницька обл.), Бахчисарай (Автономна Республіка Крим), Вільшанка (Миколаївська обл.), Одеса.
Виробництво збірного залізобетону і залізобетонних конструкцій. Виробничі потужності галузі тяжіють до великих промислових центрів і вузлів, а також до населених пунктів зі значним обсягом житлового і ци- вільного будівництва.
В країні діє 25 виробничих об'єднань по виготовленню комплектів збірних залізобетонних конструкцій і деталей, основними з яких є Хар- ківське, Львівське, Криворізьке, Луганське, Сумське. Домобудівні комбі- нати розміщені в усіх областях країни (найбільш потужні комбінати зо- середжені в Києві, Донецьку, Луганську, Запоріжжі, Одесі).
Виробництво будівельної цегли. Оскільки сировина для й'виготовлен- майже всюди, розміщення цих виробництв орієнтується на спожива- ча. Великі центри виробництва будівельної цегли - Київ, Харків, Дніпро- пеіровськ, Запоріжжя, Львів, Чернігів, Івано-Франківськ, Слов'янськ, Бахмут. Багато цегельних заводів споруджено в сільській місцевості.
В будівництві використовується продукція склоробної і фарфоро-фа- янсової промисловості. Забезпечує виробництво необхідними матеріала- ми (фарбою, лінолеумом, пластмасою, смолами тощо) хімічна промис- ловість.
Промисловість будівельних матеріалів характеризується дуже низь- ким рівнем механізації та автоматизації технологічних процесів, невели- ким асортиментом продукції, низькою її якістю. Тому підприємства галу- зі потребують модернізації і реконструкції, розширення випуску нових будівельних матеріалів, збірних будівельних конструкцій тощо.
Необхідно нарощувати обсяги виробництва будівельних матеріалів, раціонально розміщувати підприємства, щоб ефективніше забезпечувати потреби будівництва.
У перспективі розвиток галузей промисловості будівельних матеріа- лів пов'язаний з реконструкцією технічної бази, подальшим впроваджен- ням механізації та автоматизації технологічних процесів, розширенням випуску нових будівельних матеріалів, ефективних збірних будівельних елементів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів по- ліпшеної якості. Важливим напрямом є комплексне використання сиро- вини, ширше впровадження матеріалів попутного видобутку, вторинної сировини, неухильне підвищення якості виробів для будівництва. Гео- графія галузі має вдосконалюватися з урахуванням подальшого комплек- сного розвитку економічних районів та областей України, повного забез- печення обсягів будівельно-монтажних робіт.
Особливості розміщення і розвитку будівництва характеризують- ся тривалим виробничим циклом, з нерухомими територіально закріпле- ними об'єктами, які зводяться (промислові будинки, житлові будинки, електростанції, трубопроводи тощо), а також високою залежністю вироб- ництва від географічних умов.
У процесі спеціалізації виділились окремі види будівництва - промис- лове, транспортне, житлове, водогосподарське та ін.
При розміщенні об'єктів капітального будівництва слід враховувати наявність будівельної організації, вирішуючи питання доцільності розмі- щення ще на допроектній стадії. Найважливіші фактори, на основі яких обираються райони і пункти будівництва, - це трудовий, сировинний, па- ливно-енергетичний, водний та ін. Значний вплив на будівництво чинять кліматичні особливості різних регіонів. Вони впливають, перш за все, на сезонність відкритих будівельних робіт. При виборі конкретних майдан- чиків для будівництва промислових підприємств, при спорудженні доріг, транспортних і гідротехнічних об'єктів важливе, а нерідко і вирішальне значення набувають такі географічні умови, як рельєф місцевості, грун ти і ґрунтові води, карстові явища, сейсмічність, які в тій чи іншій мірі впливають на вартість будівництва і його організацію.