272. Допит на очній ставці.

Очна ставка — це слідча (судова) дія, яка передбачає одночасний допит раніше допитаних осіб про обставини, відносно яких були дані істотно суперечливі показання.

Очна ставка може бути проведена між двома допитаними раніше свідками, свідком і обвинуваченим або підозрюваним, між двома обвинуваченими чи підозрюваними. Очна ставка проводиться і в суді. Сутність очної ставки полягає в тому, що слідчий по черзі пропонує кожному з допитуваних дати показання про обставини, в яких виявлено істотні суперечності. У процесі очної ставки допи­туваним може бути дозволено ставити запитання один одному, але слідчому треба пильно контролювати їх. Тактика очної ставки має певну специфіку, яка пов'язана з:розширеним складом її учасників;ускладненим інформаційним обміном;сильним психологічним впливом учасників ставки один на одного;зниженням рівня прогнозу слідчого;можливістю зміни показань;підвищеним ступенем тактичного ризику.

273. Допит неповнолітнього.

Допит неповнолітнього віком до чотирнадцяти років, а за розсудом слідчого — віком до шістнадцяти років проводиться в присутності педагога, а при необхідності — лікаря, батьків чи інших законних представників неповнолітнього.

До початку допиту зазначеним особам роз'яснюється їх обов'язок бути присутніми при допиті, а також право викладати свої зауваження і з дозволу слідчого задавати свідкові запитання. Свідкові, який не досяг шістнадцятирічного віку, роз'яснюється його обов'язок говорити тільки правду, але про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за завідомо неправдиві показання він не попереджається.

274. Технічні засоби та тактичні прийоми фіксації допиту.

Звукозапис допиту є додатковим засобом фiксацiї, прослуховування його дозволяє уникнути неточностей при складаннi протоколу допиту слiдчим, а згодом дає можливiсть оцiнити правильнiсть i повноту про-токолу, перевiрити заяви пiдсудного з цього приводу. Однак найдоклад-нiша стенограма, звукозапис не можуть передати всiх змiстових вiдтiнкiв запитань та вiдповiдей, тим бiльше, що безпосереднє спiлкування супроводжується мiмiкою i жестами. Чималi можливостi для адекватної фiксацiї ходу результатiв допиту дає вiдеозапис, кiнозйомка з синхронним записом звуку, однак використання цих технiчних засобiв поки що дуже обмежене через технiчнi i 4iiнансовi труднощi. Застосування технiчних засобiв фiксацiї повинно вiдображатися у протоколi допиту. закон забороняє повторення будь-якої частини допиту спецiально для фiксацiї за допомогою технiчного носiя iнформацiї.

275. Поняття пред’явлення для впізнання, його суть Пред'явлення для впізнання — слідча дія, що полягає в пред'явленні свідкові чи іншій особі об'єктів, які вони спостерігали раніше, з метою встановлення їх тотожності або групової належності. З другого боку ця дія полягає в тому, що певні об'єкти показують в умовах, які дозволяють сприйняти загальні і окремі ознаки. Обєктами впізнання можуть бути: предґявлення особи для впізнання і предявлення предметів для впізнання . Предявлення для впізнання трупів, або їх частин, предявлення для впізнання тварин законом не передбачено. Однак про впізнання трупа в законі мова не йде, хоча тактичні прийоми впізнання цих обєктів відрізняються . Закон повинен передбачити можливість предявлення для впізнання обєктів як в натурі, так і по зображенню на фотознімках, кіноплівці, відеокасетах. Впізнання людини можливе:а) по анатомічних ознаках будови обличчя і тіла та особливих прикметах.,б) по голосу і особливостях мови.,в) по ході. Це дає основу для вірного вирішення питань про відмежування цієї слідчої дії від інших. Однак таке пред'явлення переслідує тільки оперативну мету. Його результати не є доказами в справі і виконують роль орієнтовних відомостей.