- •Проблеми мовознавства у стародавній Індії. Граматика Паніні.
- •Характер давньогрецького мовознавства. Дискусія про природу назв.
- •Мовознавчі питання у спадщині Арістотеля. Александрійська філологічна школа.
- •Лінгвістичні погляди г.-в. Лейбніца, ж.-ж. Руссо, й.-г. Гердера, Дж. Віко.
- •«Універсальна раціональна граматика» а. Арно і к. Лансло, її значення для подальшого розвитку мовознавства.
- •Вітчизняне мовознавство хvі–хvіі ст. Граматики
- •Виникнення порівняльно-історичного мовознавства. Германістика (ф. Бопп, р. Раск, я. Грімм).
- •Виникнення порівняльно-історичного мовознавства. Славістика (й. Добровський, о. Востоков).
- •Лінгвістична концепція а. Шлейхера.
- •Лінгвофілософська концепція в. Гумбольдта.
- •Значення концепції в. Гумбольдта для розвитку лінгвістики хіх-хх ст.
- •Психологічний напрям у мовознавстві хіх ст.
- •Вчення о.О. Потебні про мову і мислення, про слово та його внутрішню форму.
- •Харківська лінгвістична школа у вітчизняному мовознавстві другої половини хіх ст.
- •Молодограматизм, його принципи дослідження мови.
- •Казанська лінгвістична школа. Бодуен де Куртене.
- •Вплив лінгвістичної концепції ф. Де Соссюра на розвиток лінгвістики хх ст.
- •Виникнення і розвиток структуралізму. Основні школи структуралізму (загальна характеристика).
- •Празький лінгвістичний гурток (школа функціональної лінгвістики).
- •Тенденції та напрями розвитку сучасного мовознавства (кінця хх – поч. Ххі ст.).
- •Питання про предмет мовознавства в історії мовозн.
- •Природа і сутність мови (огляд проблеми).
- •Поняття про знак, його структуру. Семіотика як наука, її становлення та розвиток.
- •Знакова теорія мови. Мовні знаки, їх характеристика. Своєрідність мови як знакової системи.
- •Вчення про системність мови в історії мовознавства. Мовна система і мовна структура. Моделювання мовної системи.
- •Мова як система систем…
- •Мова, мислення, свідомість. Основні погляди на співвідношення мови і мислення в історії мовознавства. Гіпотеза лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа.
- •Складний характер взаємозв’язку мови і мислення. Мовні одиниці та логічні форми мислення.
- •Когнітивна лінгвістика, її предмет, теоретичні засади, проблематика.
- •Психолінгвістика як наука.
- •Поняття "мова" і "мовлення" в історії мовознавства. Концепція мовленнєвої діяльності л.В. Щерби.
- •Сучасні уявлення про співвіднош. Мови і мовлення…
- •Мова і культура. Міжкультурна комунікація.
- •Лінгвокраїнознавство: лінгвіст. І методичний аспекти.
- •Соціолінгвістика, її предмет, завдання, методи і проблематика.
- •Соціальна диференціація мови, її основні форми.
- •Контакти мов як соціальний фактор.
- •Мовна ситуація як об'єкт соціолінгв., її структура, види.
- •Форми існування мови.
- •Мовна політика, її принципи. Проблеми національно-мовної політики в сучасному світі та в Україні.
- •Предмет і завдання інтерлінгвістики. Поняття про штучні мови.
- •Інтерлінгвістика, її проблематика. Світові мови.
- •Англійська мова як світова мова.
- •Розвиток мови. Чинники розвитку мови і причини мовних змін. Зовнішні та внутрішні закони розвитку мови.
- •Проблема розвитку мови в історії мовознавства. Лінгвістичні теорії розвитку мови.
- •Порівняльно-історичний метод. Прийоми і принципи етимологічних досліджень. Генеалогічна класифікація мов.
- •54. Типологічний метод. Основні напрями типологічних досліджень. Типологічна х-ка мови і тип. Класифікація мов.
Англійська мова як світова мова.
Світовими мовами назив. деякі найбільш пошир. мови, що викор. представниками різних народів за межами територій, населених людьми, для яких вони рідні. Склад світових мов мінливий. В даний час в нього входять англійська, російська, французька, німецька і ін. Провідне місце належить англ. мові, рідній для 500 млн. чоловік в 12 країнах світу. Ще один мільярд говорить на англ. як другій мові. Таким чином, в світі приблизно півтора мільярди чоловік говорить на англ. мові. Її вивчають майже у всіх країнах — близько 180 млн. чоловік щорічно. Проте ще в XVIII ст. вона не мала престижу французької або португальської (остання у наш час вийшла з складу світових мов) і стала мовою широкого міждержавного вживання лише в XIX в. Статус сучасної англ. мови як світової - результат двох важливих чинників: експансії колоніальної влади Британії, яка була в розквіті до кінця 19-го століття, а також виникнення США, яка стала лідируючою економічною силою у всьому світі.
Англ. мова – мова міжнар. повітряного контролю, медицини і поліції, міжнар. бізнесу і наук. конференцій, міжнар. туризму. Це головна мова поп-музики, реклами, телебачення, персональних комп'ютерів і відеоігор. Велика частина наукової, технологічної і навчальної інформації в світі написана на англ. Більше 80 % інфор. в Інтернеті – також на англ. Це одна з офіційних і робочих мов ООН.
Англ. мова належ. до германських мов індоєвроп. сім'ї мов. У мові переважають аналітичні форми виразу граматичного значення. Порядок слів — в основному строгий. У лексиці близько 70% слів — запозичені. Писемність на основі латинського алфавіту існує з VII століття (в давнину викор. додаткові букви, але всі вони вийшли з вживання). У орфографії значне місце займають традиц. написання.
У англ. мови безліч діалектів. Їх різноманітність у Великобрит. значно більша, ніж в США, де основою літературної норми є середньо-атлантичний (Mid-Atlantic) діалект. Діалекти британської англійської мови: Cockney — лондонське міське просторіччя; Scouse – діалект жителів Ліверпуля; Geordie – діалект жителів Нотумберленда, West Country, East Angli тощо. Діалекти американської англійської: Середньо-атлантичний (Mid-Atlantic - є нормативним), Каліфорнійський, Нью-йоркський, Бостонський, Міссісіпський.
Розвиток мови. Чинники розвитку мови і причини мовних змін. Зовнішні та внутрішні закони розвитку мови.
Мова знаходиться в постійному розвитку. Розвиток являє собою дію закону. Розвиток знаменує собою перехід від одного якісного стану мовних явищ до іншого. Чинники розвитку мови:
Соціальні: наприклад територіальне чи соціальне обмеження використання мови веде до утворення територіальних та соціальних діалектів. Ускладнення соціального життя веде до формування стилів, стильових різновидів. Екстралінгвістичні: розвиток, прогрес суспільства, контакти мов, культурно-історичні чинники, історія суспільства, народу, мовна політика держави.
Причини мовних змін. Внутрішні (постійні): зв'язок з антиноміями; з пристосуванням до мовного механізму до фізіологічних особливостей людського організму (полегшення вимови, до економії мовних засобів); з необхідністю вдосконалення самої мовної системи (усунення дублювання, вживання більш виразних форм мови). Зовнішні причини (історично змінні): соціальні причини – виявляються внаслідок зв'язку мови з історією суспільства.
Закони розвитку мови: Закон – регулярні причинно-наслідкові зв'язки між явищами в мові в її розвитку. Мовні закони дуже специфічні. Диференціація законів пов'язана з розмежуванням внутрішньої та зовнішньої історії мови у Куртене, внутрішньої та зовнішньої лінгвістики у Соссюра, зовнішньої та внутрішньої структури мови у Косеріу.
Зовнішні закони – виявляються внаслідок зв'язку мови з історією суспільства, з людською діяльністю. Мають на увазі екстралінгвістичні чинники.
Внутрішні закони: 1. загальні — охоплюють усі мови і виявляються на різних рівнях мови (для мов характерна: асиметрія мовного знака, у всіх мовах є синонімія, омонімія, багатозначність).
2. окремі – стосуються процесів в окремих мовах (англ. – вжив. артиклів). Маються на увазі регулярні відношення, що виникають у наслідок спонтанних, незалежних від зовнішніх чинників процесів. Внутрішні процеси – свідчення, що мова – самостійна, саморегулююча система. Внутрішніми законами обумовленні внутрішні причини мовних змін