- •1. Культурологічні категорії :
- •2. Культурологія як галузь наукового знання :
- •3.Культура як фундаментальна категорія культурології:
- •4.Поліфункціональність культури
- •5.Релігія в системі культури
- •6. Релігія в системі культури.
- •7. Мистецтво в системі культури
- •8. Трудова концепція походження культури.
- •9. Психологічна концепція.
- •10. Ігрова концепція.
- •11. Теорії культурних змін.
- •12 Теорії культурних змін.
- •13.Теор культурн змін:
- •14. Філософія культури о. Шпенглера:
- •15. Концепція «круговороту локальнихцивілізацій» а. Тойнбі:
- •16. Типологія культури:
- •17. Типологія культури:
- •18.Первісна ку-ра
- •19.Первісна ку-ра
- •20. Античний тип ку-ри
- •21.Культура середньовіччя
- •22.Культура епохи відродження .
- •24.Культура нового часу
- •25.Культура нового часу
- •26.Культура новітньої епохи
- •27.Культура новітньої епохи.
- •28.Культура новітньої епохи.
- •29.Культура новітньої епохи.
- •30. Культура новітньої епохи.
- •31.Ранні форми релігійних вірувань
- •32. Релігійні уявлення давнього Єгипту.
- •33.Культура давнього Китаю
- •37.Християнство як світова релігія.
- •38. Християнство як світова релігія
- •39. Іслам як світова релігія
- •40.Історія і сучасний стан релігійних вірувань в Україні.
1. Культурологічні категорії :
а) термін « культурологія «1949 р був запропонований американським антропологом Леслі Уайтом. Культурологія – філософська дисципліна, яка вивчає найзагальніші закони буття культури як способу життя людини.Ку-я розкриває закономірності існування та розвитку ку-ри.Культурологічні категорії : ку-ра, цивілізація, культурогенез ( зародження ку-ри), ментальність ( спосіб мислення), культурні типи, ку-ні норми, цінності, символи.
Б)Цінність –загальновизнана в суспільстві норма, сформована у певній культурі, що містить зразки та стандарти поведінки і визначає вибір лиш її можливими альтернативами ( варіантами) .Цінність залежить від ку-ри та точку зору .Цінності грають роль регулятора як на рівні суспільства ( соціальні цінності) так і на рівні особистості.
Грецький філософ Діоген Синопський вважав, що людські страждання обумовленні тим, що люди багато чого бажають, багато чого бояться, багато чому заздрять, багато на що сподіваються, не усвідомлюючи того,що в них самих є усе що їм потрібно.
В) Питирим Сорокін (1889 -1968) , після лютневої революції 1917 р.секретар прем єр- міністра Росії Олександра Керенського. З 1922 р. в еміграції. З 1930 р. – професор Гарвардського уні-ту. В концепції Питрима Сорокіна , дійсною причиною та умовою систематичності суспільного світу є наявність сфери інтегрованих цінностей, «значень»,» чистих культурних систем». Система уявлень цінностей або « істин» виступає як основа детермінанта ( причина, що визначає виникнення явища ) соц.-культурної динаміки. Переважаюча в дану історичну епоху система істин ( цінностей) визначає загальну природу данного мистецтва, філософії, релігії, етики, економічних та політичних відносин.
2. Культурологія як галузь наукового знання :
А) Ку-ія є відносно новою галуззю наукового знання, її формування відбивається на зламі 19-20ст.Згодом людство стало перед необхідністю вирішення глобальних проблем, ускладнення соціального життя, руйнування традиційного життя вимагав адаптації людини до нових умов існування. Це вимагало появу спеціальної галузі культурологічного знання, яке б допомогло людині пристосуватися до нових цінностей та норм культурного буття.Це зумовило появу нової наукової дисципліни- культурологія, яка сприяє формуванню соціокультурних орієнтацій , які забезпечують розвиток та збереження ку-ри.Культурологія, як особлива галузь гуманітарного знання синтезує в собі результати різних наук,як, зокрема , етнографії, яка вивчає ку-ру та побут народів світу.
Б) Предметом ку – ії є дослідження ,як історико –суспільного досвіду людей, що втілюється в специфічних нормах, законах та рисах їхньої діяльності, передається з покоління в покоління у вигляді ціннісних орієнтацій та ідеалів.
В) Ку –ія поділяється на фундаментальну та прикладну. Фундаментальна ку –ія досліджує феномен ( явище) ку-ри з метою теоретичного та історичного пізнання , розпрацьовує категоріальний апарат; на цьому рівні знаходиться філософія ку-ри, що вивчає сутність ку-ри. Прикладна ку-ія вивчає окремі підсистеми- економічну, політичну, релігійну художню –з метою прогнозування та регулювання реальних культурологічних процесів.