4. Історія становлення етичних кодексів психолога у світі та в Україні

Як ми вже зазначали, діяльність психолога-професіонала по­в'язана з так званим «людським фактором», тому вона вимагає до­тримуватися певних норм, які регламентують у першу чергу вза­ємостосунки з клієнтами та колегами, своєрідного «кодексу честі» професіонала. Від того, як побудує свою роботу психолог, залежать долі його клієнтів. Тому він особливо відповідальний у виборі мо­ральної позиції, принципів, методів роботи, які їй відповідають.

Спроб розробити «кодекс честі» психолога доволі багато, хо­ча, і ніскільки нам відомо, вони існують лише в «локальних» варіан­тах, прийнятих в окремих асоціаціях.

Джерелами, на основі яких вироблено норми етичного кодексу психолога, є: філософія, релігія, культура, звичаї, традиції, ідеоло­гія, політика, які виступають як сфери чи атрибути людської діяль­ності, що задають базові принципи моралі для створення та функ­ціонування етичного кодексу.

У більшості професійних організацій, які об'єднують психоло­гів, психоконсультантів та ін., кодекси професійної етики схожі перш а все тим, що відображають модель стосунків двох людей: психолога та досліджуваного/клієнта.

виникненню наукових етичних поглядів і теорій. Воно від­носиться до періоду ремеслового розподілу праці в умовах розвит­ку та становлення середньовічних цехів у ХІ-ХІІ ст. Саме у цей пе­ріод з'явилися цехові статути, які містять ряд моральних вимог по підношенню до професії, характеру праці та учасників трудового процесу. Поява етичних кодексів, як писаних, так і неписаних, от­римала щоденну потребу в регулюванні взаємостосунків між людь­ми в тій чи іншій професійній сфері та являла собою прояв мораль­ної свідомості. Конкретні ситуації, в яких опинялися люди, викону­ючи свої професійні завдання, визначали зміст професійної етики.

Професійна етика нерозривно пов'язана з прийнятою у суспі­льстві системою моралі. Суспільні моральні норми конкретизують­ся і коректуються професійною діяльністю. Порушення трудової етики супроводжується руйнуванням загальних моральних устано­вок і правил.

Наукові основи професійної етики спеціалістів системи «людина-людина» закладені деонтологією (від грецьк. сіеопґкоз повинний) - вченням про належну поведінку, вчинки, спосіб дій. Виникнення деонтології пов'язане з ім'ям англійського свя­щеника, філософа І.Бентама (XVIII ст.), який вкладав у це понят­тя релігійно-моральний зміст. У сферу деонтології входить вив­чення моральних якостей спеціалістів, які визначають виконання професійного обов'язку і ставлення до об'єкта діяльності, а та­кож вивчення взаємостосунків усередині колективу, особливос­тей професійного виховання, аналіз тих специфічних моральних норм, які властиві даній професії.

Деонтологія швидко поширилась і вкоренилась у медицині, виражаючи комплекс етичних правил, норм і принципів, якими ке­рується лікар. Цілком очевидно, що уявлення про виняткову важ­ливість моральних, етичних питань у діяльності лікаря склалися за­довго до появи терміну «деонтологія». Про це свідчать висловлю­вання лікарів стародавнього світу, їх заповіти, які дійшли до нашого суспільства

І найбільша міжнародна організація психологів - Міжнародний союз психологічної науки заснований у 1951 р. і на сьогодні об'єднує психологів 54 країн (національних психологічних асоціацій). Міжнародний со­юз організовує всесвітні психологічні конгреси (останній XXVI Міжнародний психологічний конгрес відбувся у 1996р. у Канаді). ()крім національних асоціацій, до Міжнародного союзу входять різноманітні міжнародні об'єднання спеціалізованої спрямованості наприклад, Міжнародна асоціація прикладної психології, Євро­пейська асоціація експериментальних соціальних психологів, Між­народне товариство вивчення розвитку поведінки та ін. Поряд зі всесвітніми психологічними конгресами, Союз організовує і кон­ференції за спеціальними тематиками.

У сусідній Росії у 1994р. створено Російське психологічне то­вариство, до якого входять 54 регіональних відділення. Керівницт­во товариством здійснює Координаційна рада, яка обирається з'їз­дом Товариства, а між з'їздами - Президент і Президія Координа­ційної Ради. Товариство має свій статут. На сьогодні (2007 р.) Пре­зидент Російського психологічного товариства - доктор психологічних наук, академік Російської академії освіти Є.О.Клімов.

Американська психологічна асоціація прийняла у січні 1963 р. етичні стандарти психолога (надруковані в журналі «Американсь­кий психолог», січень, 1963р.), поправки внесені у вересні 1965 р. і грудні 1972 р. [З, с.443-458].

Існують самостійні кодекси психологів різних шкіл або спілок, кожен із них може по-своєму трактувати прийнятну та неприйнят­ну поведінку психолога, і які-небудь спірні чи складні випадки повинні розглядатися крізь призму кодексу тієї" школи чи асоціації, в якій психолог-«винуватець» перебуває.

Етичний кодекс психолога в Україні прийнято на І Установ­чому з'їзді Товариства психологів України 20 грудня 1990 р. у м. Києві.

В Україні існує Комісія з етики, заснована Товариством пси­хологів України. Вона проводить роботу, спрямовану на правильне тлумачення психологами Етичного кодексу, здійснює контроль за його додержанням, забезпечує формування у психологів сприйнят­тя цього Кодексу як зобов'язання перед громадськістю, як одного з важливих актів чинного законодавства.

Окрім Товариства психологів, існує сила-силенна громадсь­ких організацій - професійних співтовариств (наприклад, Ліга практикуючих психологів, Асоціація професійних психологів, Асоціація політичних психологів і т.д.). На жаль, ці організації малопотужні та не досить впливові. Немає в науковому співтова­ристві й людей, які б солідно та ґрунтовно працювали над проб­лемами професійної етики.

Тим часом у США та Західній Європі написано сотні книг, які стосуються цього питання. Суперечливість проблематики змушує періодично змінювати етичні кодекси, вносити доповнення. їх пе­реглядають на кожному з'їзді психологів. Так, Американська асо­ціація психологів, у якій підхід до етичних питань, мабуть, най­більш структурований, протягом останніх тридцяти років тричі ви­правляла кодекс професійної етики.

Подібні кодекси прийняті в кожній країні. Вони різняться ок­ремими положеннями, але всі ґрунтуються на нормах моралі, зага­льнолюдських цінностях і легітимності діяльності психолога.

НЕ 1.2. Особистісно-професійні утворення психолога-практика

План

1. Вимоги до психолога-спеціаліста психологічної служби України.

2. Готовність майбутніх психологів до професійної діяльності.

3. Етичні інваріанти у сучасних теоріях підготовки психолога-практика.

4. Особистіно-акмеологічний підхід як психолого-педагогічний принцип готовності психолога-практика до професійної діяльності.

5. Принципи особистісно-акмеологічного підходу.

Основні терміни та поняття: деонтологія, психологічна деонтологія, мо­раль, моральність, світоглядність, право, головний етичний парадокс психолога, моральна саморегуляція, рефлексія, совість.