- •Предмет й основні завдання психології праці.
- •2. Методологічні й теоретичні аспекти психології праці
- •3. Зв’язок психології праці з іншими науками
- •Лекція друга Методи психології праці
- •Література:
- •1. Неекспериментальні методи
- •1.1. Спостереження: безпосереднє та самоспостереження
- •1.2. Опитувальні методи: бесіда, анкетування, метод експертних оцінок, метод узагальнення незалежних характеристик, метод критичних інцидентів, метод анамнезу
- •2. Експериментальні методи
- •2.1. Природний експеримент
- •2.2. Тестовий метод
- •Лекція третя психологічна структура професійної діяльності
- •Література:
- •Душков б.А., Смирнов б.А., Королев а.В. Психология труда, профессиональной и организационной деятельности: Словарь / Под ред. Б.А. Душкова. – м.: Академический Проект: Фонд «Мир», 2005.
- •Левитов н.Д. Психология труда. − м.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения рсфср, 1963. – с. 250-339.
- •Психология труда: учеб. Для студентов вузов, обучающихся по специальности 031000 «Педагогика и психология» / под ред. Проф. А.В.Карпова. – м.: Изд-во владос-пресс, 2005. – с. 51-84.
- •1. Взаємодія ієрархій підструктур особистості та їх властивостей
- •2. Взаємодія структур особистості і діяльності
- •3. Поняття професійної діяльності. Предмет праці, засоби праці, умови праці
- •Структура професійної діяльності
- •5. Основні компоненти діяльності
- •6. Основні типи і види діяльності
- •7. Психологічна структура сумісної діяльності
- •Лекція четверта Психологічні механізми формування діяльності
- •Література:
- •1. Діяльність як система дій
- •2. Формування професійних вмінь і навичок
- •3. Психологічні проблеми виробничого навчання
- •4. Класифікація виробничих умінь та навичок
- •5. Проблема оволодіння швидкісними навиками
- •6. Вправи для розвитку і вдосконалення професійно важливих якостей
- •Лекція п’ята Психологія професій
- •Література:
- •Баклицький і.О. Психологія праці. Посібник. – Львів: Видавничий центр лну імені Івана Франка, 2004. – с. 141-161.
- •Баклицький і.О. Психологія праці: Підручник. – к.: Знання, 2008. – с. 186-199.
- •Левитов н.Д. Психология труда. − м.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения рсфср, 1963. – с. 134-161.
- •Попереднє ознайомлення з професією
- •2. План психологічного вивчення професій
- •3. Методи вивчення професій
- •4. Психологічна характеристика і психограма професій
- •5. Психологічна систематика професій
- •6. Класифікація професій
- •Лекція шоста Психологія професійної придатності
- •Література:
- •Левитов н.Д. Психология труда. − м.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения рсфср, 1963. – с. 161-182.
- •Поняття професійної придатності
- •2. Індивідуально-психологічні фактори придатності до професії
- •3. Методи визначення професійної придатності
- •4. Динаміка професійної придатності
- •Лекція сьома Психофізіологічні основи профорієнтації та профвідбору
- •Література:
- •Баклицький і.О. Психологія праці. Посібник. – Львів: Видавничий центр лну імені Івана Франка, 2004. – с. 196-270.
- •Баклицький і.О. Психологія праці: Підручник. – к.: Знання, 2008. – с. 167-185.
- •Левитов н.Д. Психология труда. − м.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения рсфср, 1963. – с. 134-161, 182-204.
- •1. Психологічні поняття та критерії професійної діяльності
- •2. Загальна схема профвідбору
- •3. Рівні аналізу трудової діяльності
- •4. «Формула професії»
- •5. Прогнозування успішності діяльності працівника
- •6. Диференційно-психофізіологічні аспекти становлення професіонала
- •Лекція восьма Центральна нервова регуляція трудової діяльності
- •Література:
- •Левитов н.Д. Психология труда. − м.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения рсфср, 1963. – с. 18-20.
- •Психология труда: учеб. Для студентов вузов, обучающихся по специальности 031000 «Педагогика и психология» / под ред. Проф. А.В.Карпова. – м.: Изд-во владос-пресс, 2005. – с. 98-111.
- •Вчення про вищу нервову діяльність як природно-наукова основа психології праці
- •2. Принципи та закони вищої нервової діяльності. Аналітико-синтетичний принцип вищої нервової діяльності
- •3. Поняття про динамічний стереотип
- •4. Аферентний синтез та зворотна аферентація
- •5. Бадьорість та увага
- •Лекція дев’ята Працездатність людини та закономірності її динаміки
- •Література:
- •Душков б.А., Смирнов б.А., Королев а.В. Психология труда, профессиональной и организационной деятельности: Словарь / Под ред. Б.А. Душкова. – м.: Академический Проект: Фонд «Мир», 2005.
- •Левитов н.Д. Психология труда. − м.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения рсфср, 1963. – с. 104-134.
- •Психология труда: учеб. Для студентов вузов, обучающихся по специальности 031000 «Педагогика и психология» / под ред. Проф. А.В.Карпова. – м.: Изд-во владос-пресс, 2005. – с. 98-111, 196-211.
- •1. Оцінка і динаміка працездатності спеціалістів
- •2. Критерії оцінки працездатності
- •3. Психологічні стани, які зумовлюють працездатність
- •4. Фактори і закономірності зміни працездатності
- •5. Організація контролю та прогноз працездатності спеціалістів
- •Лекція десята Фізіологічні реакції організму людини на трудові навантаження та умови праці
- •Література:
- •Левитов н.Д. Психология труда. − м.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения рсфср, 1963. – с. 104-134.
- •Психология труда: учеб. Для студентов вузов, обучающихся по специальности 031000 «Педагогика и психология» / под ред. Проф. А.В.Карпова. – м.: Изд-во владос-пресс, 2005. – с. 98-111, 196-211.
- •1. Стомлення та перевтомлення
- •2. Нервово-психічна напруга
- •3. Гіподинамія та гіпокінезія
- •4. Депривація та монотонія
- •5. Вплив умов фізичного середовища на психічний стан людини під час роботи
- •Лекція одинадцята Закономірності активації психічних функцій у процесі праці
- •Література:
- •Левитов н.Д. Психология труда. − м.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения рсфср, 1963. – с. 104-134.
- •Психология труда: учеб. Для студентов вузов, обучающихся по специальности 031000 «Педагогика и психология» / под ред. Проф. А.В.Карпова. – м.: Изд-во владос-пресс, 2005. – с. 98-111, 196-211.
- •1. Оптимізація емоційного стану та психологічного клімату
- •2. Загально-організаційні заходи
- •3. Відпочинок та виконання робочого циклу
- •4. Фізична підготовка працівника
- •5. Раціональний режим праці та відпочинку в період виконання робочого циклу
- •Лекція дванадцята Розвиток суб’єкта праці
- •Література:
- •1. Основні етапи розвитку суб’єкта праці
- •2. Регулятивні процеси в структурі професійної діяльності
- •Лекція тринадцята Психічні особливості особистості, їх розвиток і прояви в трудовій діяльності
- •Література:
- •1. Особистісні особливості передумови професійної компетентності
- •2. Суб’єктивна установка, продуктивність праці й задоволеність працею
- •3. Проблема формування індивідуального стилю трудової діяльності
- •4. Проблема розвитку професійної самосвідомості
- •5. Проблема суб’єктивної значимості, задоволеності працею і трудової мотивації
- •6. Кризи професійного становлення
- •7. Проблеми професійних деструкцій і психічного вигорання
- •8. Акмеологічний підхід у дослідженні розвитку професіонала
Структура професійної діяльності
Системність організації діяльності найбільш повно і явно проявляється в особливостях її структури. Структура – побудова, внутрішня організація об’єкта, процесу, явища. Визначення структури – це розкриття основних компонентів і вивчення зв’язків між ними.
Структурно-морфологічна парадигма психологічного аналізу діяльності. Основним компонентом діяльності є дія, а організація діяльності в цілому трактується як ієрархія систем дій різного рівня складності.
Функціонально-динамічна парадигма психологічного аналізу діяльності. більш сучасний і довершений. Діяльність не може базуватися на якомусь одному компоненті. Ця парадигма передбачає необхідність кількох якісно різнорідних психологічних компонентів – власних одиниць. Вони закономірно взаємопов’язані між собою і утворюють цілісну психологічну структуру діяльності. ця структура динамічна, а її функціонування і є процес діяльності.
Ці дві парадигми не взаємо виключають одна одну, а взаємодоповнюють.
Якщо в якості одиниці діяльності береться дія, її психологічна структура приймає рівневу структуру. Вона найбільш детально розкрита в психологічній теорії діяльності О.М.Леонтьєва: діяльність побудована на основі структурно-рівневого принципу, який конкретизується у двох положеннях: 1) загальна структура діяльності утворена якісно різними рівнями, формами активності людини; 2) ці рівні ієрархічно співпідпорядковані і утворюють цілісну систему. Розрізняють три основних рівня організації діяльності: операції, дій та автономної діяльності. другий з цих рівнів – дії, займають середнє, центральне місце у загальній структурі діяльності.
Дії – основна одиниця структури діяльності, що являє собою довільно-цільову активність, яка спрямована на досягнення усвідомленої цілі. Володіє двома атрибутивними характеристиками:
будь-яка дія має не тільки ціль як таку, але й ціль, яка обов’язково не співпадає з загальними цілями всієї діяльності (феномен розходження цілей дій і діяльності, що лежить в основі структури діяльності). конкретні форми і способи активності суб’єкта визначаються не безпосередньо цілями всієї діяльності, не потребами і мотивами її суб’єкта, а цілями окремих дій і умов, в яких вони реалізуються.
дії мають усвідомлений, довільний характер. Активність суб’єкта починає будуватися як складно-опосередкована і, відповідно, такою, що вимагає усвідомленого контролю.
5. Основні компоненти діяльності
Л.С.Виготський розрізняв способи аналізу діяльності на компонентний та елементний. Компонент – це та найдрібніша частина цілого, яка ще має властивість самого цілого; елемент – це та частина, з якої складаються компоненти, а відповідно, і саме ціле, але у якого відсутні властивості цілого. Наприклад, для води компонентами буде молекула, а елементами – атоми кисню і водню. Тому психологічним аналізом діяльності повинен бути саме компонентний, а не елементний; лише тоді він буде достатньо деталізований й одночасно змістовно наповненим, що відтворює у своїх результатах усе багатство вихідного аналізованого цілого.
С.Л.Рубінштейн вважав дію «справжньою одиницею», «клітинкою» людської діяльності, в якій найбільш явно проявляються всі основні психологічні особливості не тільки діяльності, а й усієї особистості. Він доводив, що у дії представлені зачатки всіх сторін психіки, які є взаємопов’язані.
Операції співвідносяться не з усвідомленими цілями, а з умовами їх досягнення. При цьому варто розрізняти зовнішні і внутрішні умови. Зовнішні умови – система об’єктивних параметрів середовища, в якому реалізується мета. Внутрішні умови – це сукупність тих ресурсів (знань, умінь, компенсаторності тощо), якими володіє суб’єкт. Якщо сукупність зовнішніх і внутрішніх умов така, що вона необхідна і достатня для реалізації дії, то вона має тенденцію до автоматизації і переводиться на неусвідомлюваний (фоновий) рівень регуляції. Дія, представлена без усвідомлюваності, переведена на автоматичний рівень регуляції, – це і є психологічна операція. І навпаки, якщо умови (зовнішні чи внутрішні) ускладнюються , то у вже сформованій операції не тільки може, а й повинна дезавтоматизовуватися, переводиться на усвідомлюваний рівень, тобто трансформується у дію.
Вищий рівень – власне діяльність – виділяється О.М.Леонтьєвим на основі того, що даний рівень співвідноситься не з цілями і не з умовами їх досягнення, а безпосередньо з мотивами особистості, з системою її домінуючих потреб. Діяльність як така якраз і виділяється на основі критерію наявності у ній самостійного, специфічного мотиву. Мотив і діяльність взаємообумовлені поняття; немотивованої і безпредметної діяльності бути не може.
Будучи вищим у загальній структурі діяльності, цей рівень одночасно інтегрований у ще більш складну систему – систему особистості. Особистість – це своєрідна система її діяльностей – того, що вона може і в чому вона проявляє себе іншим людям.
Згідно функціонально-динамічній парадигмі, психологічну структуру діяльності утворює стійкий, постійний набір її основних компонентів. Всі вони об’єктивно необхідно для реалізації діяльності, а їх сукупність означається поняттям інваріантною психологічною структурою діяльності.
Основними компонентами інваріантною структури діяльності є: мотивація, доцільність, інформаційна основа діяльності, антиципація (прогнозування) її результатів, прийняття рішення, планування, програмування, контроль, корекція, а також оперативний образ об’єкта діяльності, система індивідуальних якостей суб’єкта і сукупність виконавських дій. Ці компоненти є основними „цеглинками”. Але взяті в динаміці – функціонуванні – вони є основними регулятивними процесами реалізації діяльності.
Найважливішим – вихідним і базовим – компонентом діяльності є мотивація. Вона реалізується по відношенню до діяльності як власне стимулюючі, так і регулятивні функції, динамізують й організують всю систему діяльності. сукупність мотивів об’єднуються у понятті мотиваційної сфери особистості, а в ролі мотиваційної діяльності можуть виступати найрізноманітніші психологічні утворення – потреби, інтереси, установки, прагнення, соціальні ролі, цінності, особистісні диспозиції.
Мотивація завжди представлена у діяльності не абстрактно, а конкретно, у відповідності з цілями діяльності. в результаті співвіднесення мотивів діяльності з її цілями формується найважливіше психологічне утворення – її особистісний смисл.
Наступний базовий компонент – прийняття рішення – займає в структурі діяльності центральне, ієрархічно головне положення. Основна функція прийняття рішення – зняття (або зменшення) прагматичної невизначеності і визначення способів дій у конкретній ситуації. Процеси прийняття рішення здійснюють найбільш сильне, визначальний вплив як на результативні параметри діяльності, так і на її процесуальні особливості.
Процес прийняття рішення диференціюється на ряд етапів:
орієнтування в ситуації невизначеності, визначення її виду і типу, а також системи вимог до рішення;
інформаційна підготовка рішення, пов’язана з пошуком і аналізом можливих шляхів вихідної невизначеності, а також оцінка можливих результатів і наслідків прийняття тих чи інших альтернатив;
власне прийняття рішення, на якому здійснюється вибір однієї з альтернатив;
реалізація вибору (виконання);
корекція і/або компенсація прийнятого рішення.
Процес планування спрямований на конкретизацію вироблених суб’єктом рішень і визначення програми діяльності. розрізняють три основних види (рівня складності) планування: робота за орієнтирами, робота за зразками і планування з урахуванням можливих змін умов.
Два наступних функціональних компоненти психологічної системи діяльності – контроль та корекція – взаємообумовлені і взаємопов’язані. Сутність контролю полягає у співставленні ідеальної форми антиципованих результатів діяльності з реально досягнутим результатом. При цьому в ході діяльності складається система суб’єктивних еталонів, що слугують для оцінки реальних результатів. Корекція розгортається на сонові отримання зворотного зв’язку про досягнуті результаті, а міра її представленості визначається ступенем розходження між антиципованими та реальними результатами. Завдяки процесам контролю, самоконтролю та корекції загальна структура діяльності набуває не лінійного, а замкненого – кільцеподібного характеру, що забезпечує її адаптивність, гнучкість, здатність до перебудови при зміні зовнішніх і внутрішніх умов.