2. Методологічні й теоретичні аспекти психології праці

1. Проблема психологічного професіографування. Це психологічне вивчення професій як шлях до побудови „психологічної картини” світу праці, вивчення закономірностей становлення динамічної рівноваги системи „суб’єкт праці – професійне середовище”.

2. Проблеми дослідження людини як суб’єкта праці. Вивчення структури та динаміки професійно значимих властивостей індивіда й особистості. Психологічні регулятори праці. Самосвідомість професіонала, її структура, умови формування, роль самоорганізації трудової діяльності у професійному становленні особистості. Мотиви та стимули праці, їхня класифікація.

3. Проблеми вивчення структури умінь і навичок, які забезпечують вирішення професійних завдань в оптимальних і екстремальних умовах. Проблема професійного навчання та виховання, активних методів навчання, навиків саморегуляції. Проблема активних методів навчання, навиків саморегуляції, можливостей формування системи професійних цінностей, інтересів, спрямованості особистості, розроблення методів діагностики і корекції „важких” підлітків, розроблення принципів і методів оцінки рівня професійної кваліфікації, професійних досягнень.

4. Проблема індивідуальних відмінностей у психології праці. Рівні дослідження індивідуальності. Принципи і методи професійної діагностики індивідуальних відмінностей на різних етапах інтегральної індивідуальності. Шляхи і способи встановлення відповідності людини вимогам професії.

5. Психологічні проблеми вивчення й оптимізації структури психологічних станів у праці та закономірності динаміки цих станів. Фактори, які впливають на їхнє виникнення.

6. Проблема професійної консультації.

7. Проблема психологічних аспектів відбору прийому на роботу, атестації і розстановки кадрів. Кваліфіковане і всебічне обстеження кандидата, його індивідуальних здібностей, можливостей, ставлення до праці, мотивація та прагнення. Визначення особистісних характеристик, які вимагаються для посад керівників.

8. Соціально-психологічні проблеми взаємовідношень у трудовому колективі. Дослідження конфлікту, його структури, причин виникнення. Розроблення методів дослідження оптимізації соціально-психологічного клімату в трудовому колективі.

3. Зв’язок психології праці з іншими науками

Зв’язок з непсихологічними науками:

1. Науки, які безпосередньо пов’язані з психологією праці: економіка праці, соціологія праці, фізіологія праці та частина медицини, яка пов’язана з аналізом професійних захворювань, з питаннями експертизи працездатності, професійна педагогіка. Їхні межі не є чіткими.

2. Науки посередньо пов’язані з психологією праці: галузі технічного знання, предметом яких є оснащення знаряддями трудових процесів, – теорія, розрахунок і конструювання машин, приладів. Психологія праці має враховувати тенденції технічного прогресу, орієнтуватися у світі технічних засобів праці, використовуючи інформацію, яку застосовують технічні науки.

3. Науки посередньо пов’язані з психологією праці: об’єктивні системи, які є галуззю об’єктів людської діяльності. психологія черпає інформацію для правильного розуміння трудової діяльності відповідних професіоналів, для складання професіограм.

Зв’язок з психологічними науками.

Психологія праці тісно пов’язана з педагогічною психологією у питаннях виховання особистості, політехнічного і професійного навчання; у розроблені проблем здібностей; в уточненні загальних законів і конкретних прийомів формування навиків. Також пов’язана з дитячою психологією, психологією мистецтва, психологією спорту, військовою психологією, медичною психологією (проблеми експертизи), юридичною психологією (проблема помилкових дій).