Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Навчально-науковий інститут педагогіки

ЛОГІКА

Опорний конспект лекцій

для студентів денної та заочної форми навчання

всіх напрямів підготовки

Укладач: м.А.Духніч

м. Житомир

ПЕРЕДМОВА

На сучасному етапі для людей, зайнятих правознавчою діяльністю, бізнесом, торгівлею, підприємництвом, особливого значення набуває оволодіння системою знань з логіки.

Знання основ логіки є важливою умовою у пізнавальній і практичній діяльності кожної освіченої людини.

Запропонована форма викладання матеріалу, тобто опорні конспекти, має стати базою для засвоєння і систематизації знань.

Тема I. Предмет і значення логіки План лекції:

1. Поняття про мислення. Мислення і мова.

2. Логічна форма мислення.

3. Істинність і правильність міркування.

4. Основні етапи розвитку науки логіки.

5. Особливості формальної логіки.

6. Теоретичне і практичне значення логіки.

Основні поняття:

Логіка, поняття, судження, умовивід, формальна логіка, діалектична логіка, математична логіка, абстрактне мислення.

I. Поняття про мислення. Мислення і мова.

Мислення – це активний процес діяльності людського мозку.

Свідомість – це процес ідеального відображення дійсності. Свідомість об’єднує мислення, знання, емоції, інтуїцію, пам’ять, волю. Тому кожна людина має своє бачення світу, властиву лише їй свідомість.

Абстрактне мислення – це один із ступенів процесу пізнання, якому передує чуттєвий ступінь пізнання.

Форми абстрактного мислення: поняття, судження, умовиводи.

Особливості абстрактного мислення:

• узагальненість;

• опосередкованість;

• творчий характер;

• нерозривний зв’язок з мовою.

Мова – це безпосередня реальність думки; це система знаків, що служить засобом людського спілкування і мислення.

II. Логічна форма мислення.

Логіка – наука про закони і форми мислення, спрямовані на пізнання об’єктивної реальності.

Мислення людини відбувається у певних логічних формах і підлягає певним законом логіки.

Форма мислення – це спосіб відображення предметів і явищ об’єктивної реальності.

Основними формами мислення є поняття, судження, умовиводи.

Поняття –це форма мислення, яка відображає предмети та явища через сукупність суттєвих ознак.

Поняття різні за змістом мають однакову форму побудови. У них різні предмети фіксуються єдиним способом, а саме як взаємозв’язок їхніх суттєвих ознак.

А = а + b + c + d …

Судження – це форма мислення, яка відображає зв’язок між предметами та його ознакою.

Структура простого судження: S – P;

Умовивід – це форма мислення, завдяки якій із одного або кількох відомих суджень ми одержуємо нове судження.

Всі метали (М) електропровідні (Р),

Мідь (S) – метал (М) .

Мідь (S) – електропровідна (Р).

Структура цього умовиводу: М – Р

S – М

S – P

Загальне у побудові різних за конкретним змістом суджень, умовиводів і створює їхню структуру.

Формальна логіка досліджує форми мислення, відхиляється від конкретного змісту думки. Порівнюючи різні думки вона виявляє лише загальне у них, їхню структуру. В цьому полягає одна із специфічних особливостей формальної логіки.

Формалізація – це відображення змісту знань у знаковій формі, або формалізованій мові.