- •Опорний конспект лекцій
- •Укладач: м.А.Духніч
- •Тема I. Предмет і значення логіки План лекції:
- •Основні поняття:
- •I. Поняття про мислення. Мислення і мова.
- •II. Логічна форма мислення.
- •III. Істинність і правильність міркування.
- •Міркування – це розумовий процес, у ході якого на основі вже наявних знань отримують нове знання.
- •Правильні міркування
- •IV. Основні етапи розвитку науки логіки.
- •Закони логіки:
- •Ф.Бекон (1561 – 1626) – індуктивний метод.
- •V. Особливості формальної логіки
- •VI.Теоретичне і практичне значення логіки.
- •Тема II. Поняття
- •II.Види понять
- •III. Відношення між поняттями.
- •IV. Узагальнення і обмеження понять.
- •V. Визначення понять.
- •VI. Поділ понять та їх класифікація.
- •Контрольні запитання.
- •Тема III. Судження
- •Іі. Просте судження, види і структура
- •Ііі. Категоричні судження та їх види
- •IV. Розподіленість термінів у категоричних судженнях.
- •V. Відношення між судженнями за значенням істинності (Логічний квадрат)
- •VI. Поняття модального судження
- •VII. Складні судження та їх види
- •VIII. Логічна структура питання. Роль питання у судовому пізнанні.
- •Тема IV. Закони формальної логіки
- •Іі. Закон тотожності
- •Ііі. Закон суперечності
- •IV. Закон виключеного третього
- •V. Закон достатньої підстави.
- •Тема V. Умовиводи
- •Іі. Безпосередні умовиводи
- •Ііі. Простий категоричний силогізм
- •IV. Скорочений категоричний силогізм
- •V. Складні та складноскорочені силогізми.
- •VI. Умовні умовиводи
- •VII. Розділові умовиводи
- •VIII. Індуктивні умовиводи
- •Індуктивні умовиводи
- •IX. Умовиводи за аналогією
- •Контрольні запитання:
- •Тема vі. Гіпотеза
- •Іі. Види гіпотез
- •Ііі. Версія в судовому дослідженні
- •Іv. Висування версій
- •V. Перевірка версій
- •Тема vіі. Доведення і спростування
- •Іі. Види доведення
- •Ііі. Спростування і його види
- •Іv. Правила доведення і спростування
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
Ііі. Простий категоричний силогізм
Лат. Silligismos – виведення наслідку.
Категоричний силогізм – дедуктивний умовивід, в якому з двох категоричних суджень, де S і Р пов’язані середнім терміном, при наслідуванні правилам з необхідністю настає висновок.
Фігури і модуси категоричного силогізму.
Фігури силогізму – це форми силогізму.
І ІІ ІІІ IV
M P P M M P P M
S M S M M S M S
S P S P S P S P
M – означає середній термін.
Особливі правила фігур.
І фігура: Менший засновок має бути стверджувальним. Більший засновок має бути загальним.
ІІ фігура: Один із засновків має бути заперечним. Більший засновок має бути загальним.
ІІІ фігура: Менший засновок має бути стверджувальним. Висновок має бути частковим.
IV фігура: Якщо більший засновок стверджувальний, то менший має бути загальним. Якщо один із засновків заперечний, то більший засновок має бути загальним. Якщо менший засновок стверджувальний, то висновок є частковим.
Правила термінів.
-
Термін, який є нерозподіленим у засновку, не може бути розподіленим у висновку.
-
Середній термін неодмінно має бути розподіленим принаймні в одному із засновків.
-
Кожен силогізм повинен мати три і тільки три терміна.
Правила засновків.
-
З двох заперечних засновків не можна зробити ніякого висновку.
-
З двох часткових засновків не можна зробити ніякого висновку.
-
Якщо один із засновків заперечний, то й висновок (якщо він взагалі можливий) теж є заперечним.
-
Якщо один із засновків частковий, то й висновок (якщо він взагалі можливий) теж є частковим.
-
Якщо обидва засновки стверджувальні , то й висновок (якщо він взагалі можливий) теж є стверджувальним.
Модуси категоричного силогізму.
Модуси – це різновидності силогізму, які відрізняються один від одного якісною і кількісною характеристикою посилань та висновків.
Правильні модуси:
І фігура: ААА, ЕАЕ, АІІ, ЕІО;
ІІ фігура: ЕАЕ, АОО, АЕЕ, ЕІО;
ІІІ фігура: ОАО, ААІ, АІІ, ІАІ, ЕАО, ЕІО;
IV фігура: ЕІО, ААІ, АЕЕ, ЕАО, ІАІ.
Приклад:
А. Всі студенти (М) нашої групи беруть участь (Р) у художній самодіяльності.
А’. Петров (S) – студент нашої групи (М).
А’. Петров (S) бере участь у художній самодіяльності (Р).
І фігура. М+ Р-
S+ М-
S+ Р-
Графічне зображення.
Перевірка.
-
Правило фігури не порушено.
-
Правила термінів не порушені.
-
Правила засновків не порушені.
-
Модус ААА є правильним для першої фігури.
Висновок:
Якщо засновки істинні, то висновок однозначно є істинним.
IV. Скорочений категоричний силогізм
Ентимема – силогізм, в якому пропущено один із засновків або висновок.
Термін “ентимема” в перекладі з грецької мови означає “в думках”, “в умі”. Приклад: “Всі юристи повинні знати Конституцію України, а Петренко – юрист”. Отже, “Петренко повинен знати Конституцію України”.
У залежності від того, що пропущено в логіці, виділяють три види ентимем:
-
Ентимема з пропущеним більшим засновком.
-
Ентимема з пропущеним меншим засновком.
-
Ентимема з пропущеним висновком.