- •Опорний конспект лекцій
- •Укладач: м.А.Духніч
- •Тема I. Предмет і значення логіки План лекції:
- •Основні поняття:
- •I. Поняття про мислення. Мислення і мова.
- •II. Логічна форма мислення.
- •III. Істинність і правильність міркування.
- •Міркування – це розумовий процес, у ході якого на основі вже наявних знань отримують нове знання.
- •Правильні міркування
- •IV. Основні етапи розвитку науки логіки.
- •Закони логіки:
- •Ф.Бекон (1561 – 1626) – індуктивний метод.
- •V. Особливості формальної логіки
- •VI.Теоретичне і практичне значення логіки.
- •Тема II. Поняття
- •II.Види понять
- •III. Відношення між поняттями.
- •IV. Узагальнення і обмеження понять.
- •V. Визначення понять.
- •VI. Поділ понять та їх класифікація.
- •Контрольні запитання.
- •Тема III. Судження
- •Іі. Просте судження, види і структура
- •Ііі. Категоричні судження та їх види
- •IV. Розподіленість термінів у категоричних судженнях.
- •V. Відношення між судженнями за значенням істинності (Логічний квадрат)
- •VI. Поняття модального судження
- •VII. Складні судження та їх види
- •VIII. Логічна структура питання. Роль питання у судовому пізнанні.
- •Тема IV. Закони формальної логіки
- •Іі. Закон тотожності
- •Ііі. Закон суперечності
- •IV. Закон виключеного третього
- •V. Закон достатньої підстави.
- •Тема V. Умовиводи
- •Іі. Безпосередні умовиводи
- •Ііі. Простий категоричний силогізм
- •IV. Скорочений категоричний силогізм
- •V. Складні та складноскорочені силогізми.
- •VI. Умовні умовиводи
- •VII. Розділові умовиводи
- •VIII. Індуктивні умовиводи
- •Індуктивні умовиводи
- •IX. Умовиводи за аналогією
- •Контрольні запитання:
- •Тема vі. Гіпотеза
- •Іі. Види гіпотез
- •Ііі. Версія в судовому дослідженні
- •Іv. Висування версій
- •V. Перевірка версій
- •Тема vіі. Доведення і спростування
- •Іі. Види доведення
- •Ііі. Спростування і його види
- •Іv. Правила доведення і спростування
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
Тема II. Поняття
План лекцій:
-
Поняття як форма мислення.
-
Види понять.
-
Відношення між поняттями.
-
Узагальнення і обмеження понять.
-
Визначення понять.
-
Поділ понять та їх класифікація.
Основні поняття:
Поняття, ознаки, форма, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, дефініція, реальне визначення, номінальне визначення, круги Ейлера, дихотомія.
I.Поняття як форма мислення.
Поняття – це форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їх істотних ознаках.
Ознаки – це те, у чому предмети схожі між собою або відмінні один від одного.
Ознаки поділяються на: - суттєві – ті, що виражають сутність предмета;
-
несуттєві – ті, що не виражають сутності предмета.
Основні логічні прийоми формування понять:
-
аналіз;
-
синтез;
-
порівняння;
-
абстрагування;
-
узагальнення.
Поняття формується на основі узагальнення суттєвих ознак, властивих однорідним предметам.
Поняття характеризується змістом і обсягом.
Обсяг поняття – це клас предметів, котрий мислиться в понятті.
Зміст поняття – сукупність суттєвих ознак предмета чи класу однорідних предметів, відображених у цьому понятті.
Закон
зворотного відношення між обсягом і
змістом поняття.
Чим ширший є обсяг поняття, тим вужчим є його зміст, і навпаки.
II.Види понять
Поняття класифікуються за обсягом і змістом.
За обсягом поняття поділяються на:
-
одиничні,
-
загальні,
-
пусті (нульові).
За змістом поняття поділяються на:
-
конкретні – такі, в яких відображені одноелементні або багатоелементні класи предметів (наприклад: ”адвокат”, “школа”);
-
абстрактні – такі, в котрих мислиться не предмет, а певна ознака предмета, взята окремо від самого предмета (наприклад: “чесність”, “доброта”).
Відносні – таки, в котрих мисляться предмети, існування одного з них передбачає існування іншого. Наприклад: “діти – батьки”, “учень – учитель”, “начальник – підлеглий”.
Безвідносні – це такі поняття, у яких мисляться предмети, котрі існують самостійно. Наприклад: “олівець”, “місто”, “ріка”.
Позитивні – характеризують в предметі наявність тієї чи іншої властивості або відношення.
Заперечні – вказують на те, що вказана властивість відсутня у предметі. Наприклад: “грамотна людина” – “не грамотна людина”; “грамотна людина” – позитивне, “не грамотна людина” – заперечне.
Збірні – такі, в котрих група однорідних предметів мислиться як єдине ціле. Наприклад: “полк”, “сузір’я”, “банда”.
Незбірні – такі, котрі відносяться до кожного предмета даного класу. Наприклад: “ручка”, “ріка”, “рослина”.
III. Відношення між поняттями.
Поняття
Порівнянні Непорівнянні Сумісні Не сумісні
Знання відношення між поняттями дає змогу не змішувати одні поняття з другими, вбачати у поняттях як спільне так і відмінне, правильно користуватись поняттями у практиці мислення.
В логіці всі поняття розділяють на порівнянні і непорівнянні.
Непорівнянними є такі поняття, котрі відображають настільки віддалені предмети, що в їхньому змісті та обсязі немає нічого спільного.
Порівняні – це поняття у змісті і обсязі яких наявне дещо спільне. Порівнянні поняття бувають сумісні і несумісні.
Сумісні – це поняття обсяг яких цілком або частково збігається.
Несумісні – це поняття обсяг яких не збігається в жодній своїй частині.
Типи сумісності:
Тотожні (рівнозначні) – відмінні за змістом, обсяги співпадають.
Підпорядкування – обсяг одного поняття повністю входить до обсягу другого поняття.
Перехрещування – це поняття, обсяги яких частково співпадають.
Типи несумісності:
Супідрядності – відношення між поняттями, обсяги яких не співпадають, але які однаково входять до одного й того ж роду.
Суперечності – відношення між двома поняттями, одне із яких має певні ознаки, а друге – ці ж ознаки заперечує, не стверджуючи якихось нових.
Протилежності – відношення між двома поняттями, із котрих одне заперечує друге при допомозі утвердження нових ознак, несумісних із ознаками заперечуваного поняття.