Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекції з логіки.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
21.11.2018
Размер:
293.38 Кб
Скачать

Тема II. Поняття

План лекцій:

  1. Поняття як форма мислення.

  2. Види понять.

  3. Відношення між поняттями.

  4. Узагальнення і обмеження понять.

  5. Визначення понять.

  6. Поділ понять та їх класифікація.

Основні поняття:

Поняття, ознаки, форма, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, дефініція, реальне визначення, номінальне визначення, круги Ейлера, дихотомія.

I.Поняття як форма мислення.

Поняття – це форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їх істотних ознаках.

Ознаки – це те, у чому предмети схожі між собою або відмінні один від одного.

Ознаки поділяються на: - суттєві – ті, що виражають сутність предмета;

  • несуттєві – ті, що не виражають сутності предмета.

Основні логічні прийоми формування понять:

  • аналіз;

  • синтез;

  • порівняння;

  • абстрагування;

  • узагальнення.

Поняття формується на основі узагальнення суттєвих ознак, властивих однорідним предметам.

Поняття характеризується змістом і обсягом.

Обсяг поняття – це клас предметів, котрий мислиться в понятті.

Зміст поняття – сукупність суттєвих ознак предмета чи класу однорідних предметів, відображених у цьому понятті.

Закон зворотного відношення між обсягом і змістом поняття.

Чим ширший є обсяг поняття, тим вужчим є його зміст, і навпаки.

II.Види понять

Поняття класифікуються за обсягом і змістом.

За обсягом поняття поділяються на:

  • одиничні,

  • загальні,

  • пусті (нульові).

За змістом поняття поділяються на:

  • конкретні – такі, в яких відображені одноелементні або багатоелементні класи предметів (наприклад: ”адвокат”, “школа”);

  • абстрактні – такі, в котрих мислиться не предмет, а певна ознака предмета, взята окремо від самого предмета (наприклад: “чесність”, “доброта”).

Відноснітаки, в котрих мисляться предмети, існування одного з них передбачає існування іншого. Наприклад: “діти – батьки”, “учень – учитель”, “начальник – підлеглий”.

Безвідносні – це такі поняття, у яких мисляться предмети, котрі існують самостійно. Наприклад: “олівець”, “місто”, “ріка”.

Позитивні – характеризують в предметі наявність тієї чи іншої властивості або відношення.

Заперечні – вказують на те, що вказана властивість відсутня у предметі. Наприклад: “грамотна людина” – “не грамотна людина”; “грамотна людина” – позитивне, “не грамотна людина” – заперечне.

Збірні – такі, в котрих група однорідних предметів мислиться як єдине ціле. Наприклад: “полк”, “сузір’я”, “банда”.

Незбірні – такі, котрі відносяться до кожного предмета даного класу. Наприклад: “ручка”, “ріка”, “рослина”.

III. Відношення між поняттями.

Поняття

Порівнянні

Непорівнянні

Сумісні

Не сумісні

Знання відношення між поняттями дає змогу не змішувати одні поняття з другими, вбачати у поняттях як спільне так і відмінне, правильно користуватись поняттями у практиці мислення.

В логіці всі поняття розділяють на порівнянні і непорівнянні.

Непорівнянними є такі поняття, котрі відображають настільки віддалені предмети, що в їхньому змісті та обсязі немає нічого спільного.

Порівняні – це поняття у змісті і обсязі яких наявне дещо спільне. Порівнянні поняття бувають сумісні і несумісні.

Сумісні – це поняття обсяг яких цілком або частково збігається.

Несумісні – це поняття обсяг яких не збігається в жодній своїй частині.

Типи сумісності:

Тотожні (рівнозначні) – відмінні за змістом, обсяги співпадають.

Підпорядкування – обсяг одного поняття повністю входить до обсягу другого поняття.

Перехрещування – це поняття, обсяги яких частково співпадають.

Типи несумісності:

Супідрядності – відношення між поняттями, обсяги яких не співпадають, але які однаково входять до одного й того ж роду.

Суперечності – відношення між двома поняттями, одне із яких має певні ознаки, а друге – ці ж ознаки заперечує, не стверджуючи якихось нових.

Протилежності – відношення між двома поняттями, із котрих одне заперечує друге при допомозі утвердження нових ознак, несумісних із ознаками заперечуваного поняття.