IV. Узагальнення і обмеження понять.

Узагальнення і обмеження понять дає змогу уточнити зміст і обсяг понять, установити відношення між ними, що досить важливо для пізнання.

Обмеження – логічна операція над поняттями, завдяки якій відбувається перехід від поняття з ширшим обсягом (родового) до поняття з вужчим обсягом (видового) через додавання до змісту вихідного поняття ознак, які стосуються лише частини предметів його обсягу.

Узагальнення – логічна операція, в результаті якої відбувається перехід від поняття з вужчим обсягом (видового) до поняття з ширшим обсягом (родового), шляхом збіднення його змісту, тобто вилучення специфічних для вихідного поняття видових ознак.

Обмеження й узагальнення понять.

А Держава А а Евр. держ А а в Україна

V. Визначення понять.

Визначення понять (дефініція) – є логічна операція, котра розкриває зміст поняття або встановлює значення терміну.

Види визначення понять:

• реальні і номінальні визначення;

• явні і неявні визначення.

Реальне визначення – визначення, що розкриває істотні та загальні ознаки визначуваного поняття.

Номінальне визначення – визначення, завдяки якому з’ясовується ім’я, яким позначається відповідне поняття.

Явне визначення – визначення, яке у своїй структурі містить як дефінієндум (визначуване поняття), так і дефінієнс (визначаюче). Його структура: А = Вс.

Види реальних визначень:

1. Визначення через найближчий рід і видову ознаку.

А = Вс, де

А – визначуване поняття,

Вс – визначаюче,

В – найближчий рід,

с – видова ознака.

2. Генетичні визначення.

Неявне визначення – визначення, в якому відсутні чітко окреслені ліва та права частини визначення, які в явних визначеннях перебувають у відношенні тотожності.

Види неявних визначень:

1. Контекстуальне визначення – визначення, в якому контекстом виступає звичайний уривок будь – якого тексту.

2. Аксіоматичне визначення – визначення, в якому контекстом виступає сукупність положень якої – не будь теорії, які не потребують обґрунтування, оскільки достовірність їх вважається само собою зрозумілою і прийнятною (визначення понять точки, прямої лінії в геометрії, тощо).

3. Визначення через перелік предметів або явищ до яких застосоване дане поняття.

Приклад: “Близькі родичі” – батьки, діти, усиновителі, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, а також дружина.

Правила визначення понять:

1. а) широке визначення;

б) вузьке визначення.

2. Визначення не повинно містити в собі кола. Різновидом кола є тавтологія.

3. Визначення має бути ясним за містом.

4. Визначення, як правило, має бути стверджувальним.

VI. Поділ понять та їх класифікація.

Поділ – це логічна операція, завдяки якій обсяг ділимого поняття розподіляється на ряд підкласів за допомогою вибраної основи поділу.

Види поділу:

1. За видотвірною ознакою, згідно з якою утворюються видові поняття; ця ознака є видоутворюючою.

2. Дихотомічний поділ.

Обсяг ділимого поняття має два суперечливих поняття А і не-А.

Наприклад: “Речовини поділяються на органічні і неорганічні”.

Класифікація – це особлива різновидність поділу, де кожен клас має своє постійне, визначене місце.

Класифікація здійснюється за двома ознаками:

1. За істотними – природна.

2. За неістотними – допоміжна.