IV. Розподіленість термінів у категоричних судженнях.

Розподілений термін – термін, який мислиться в повному обсязі.

Нерозподілений термін – термін, який мислиться не в повному обсязі (частково).

Розподіл термінів в категоричних судженнях дає можливість перевірити, чи правильно побудований умовивід.

Розподіленість термінів

Вид судження	Розподіленність термінів		Відношення між S і Р в кругах Ейлера
	S	P	Як правило	Буває
А	+	-(+)	S+	S+ P+
Е	+	+	S+ P+
І	-	-(+)	S- P-	S- P+
О	-	+	S- P+	S- P+

V. Відношення між судженнями за значенням істинності (Логічний квадрат)

Судження поділяються на порівнянні (мають спільний суб’єкт або предикат) і непорівнянні.

Порівнянні судження поділяються на сумісні і несумісні.

Прості сумісні судження виражають одну і ту ж думку повністю або лише в деякій частині.

Відношення сумісності:

• еквівалентність,

• логічна підлеглість,

• часткове спів падання (підконтрарність).

Відношення між судженнями за істинністю зображується у вигляді “Логічного квадрата”.

“Логічний квадрат” – штучна наочна схема, яка полегшує запам’ятовування характеру відношень між судженнями типу А. Е. І. О., в яких йдеться про одне і те саме, у той же час і в тому ж відношенні.

Протилежність (контрарність)

П П

І І

Д Д

Л Л

Е Е

Г Г

Л Л

І І

С С

Т Т

Ь Ь

Підконтрарність

Знати відношення між переліченими судженнями – означає бути здатним визначити логічне значення (істинність чи хибність) одного судження стосовно інших.

Залежність істинного значення суджень типу А, І, Е, О в яких йдеться про одне і те саме, можна передати за допомогою такої схеми:

Дано:	А	Е	І	О
Аі	-	х	і	х
Ах	-	н	н	і
Еі	х	-	х	і
Ех	н	-	і	н
Іі	н	х	-	н
Іх	х	і	-	і
Оі	х	н	н	-
Ох	і	х	і	-

VI. Поняття модального судження

Модальність – це виражена в судженні у явному або неявному виді додаткова інформація про характер обґрунтованості судження або спосіб залежності між суб’єктом і предикатом.

Структура модального судження:

М (S – Р)

Приклад: на Марсі ”можливо” існує життя.

За об’єктивною модальністю судження поділяються на судження необхідності, дійсності та можливості.

Приклади: “Після весни настане літо” – судження необхідності,

“С.П.Корольов народився в м. Житомирі” – судження дійсності,

“У XXI столітті людина здійснить посадку на Марсі” – судження можливості.

За логічною модальністю, тобто далеко від ступеня їх доведеності, судження поділяються на проблематичні (ймовірні) і достовірні.

Проблематичні судження – судження, в якому щось стверджується чи заперечується з певним ступенем припущення. Приклад: “тут ймовірно був підпал”.

Достовірне судження – судження, що містить знання, обґрунтовані, перевірені практикою. Приклад: “молекули складних роговин завжди побудовані з різних атомів”.