- •Опорний конспект лекцій
- •Укладач: м.А.Духніч
- •Тема I. Предмет і значення логіки План лекції:
- •Основні поняття:
- •I. Поняття про мислення. Мислення і мова.
- •II. Логічна форма мислення.
- •III. Істинність і правильність міркування.
- •Міркування – це розумовий процес, у ході якого на основі вже наявних знань отримують нове знання.
- •Правильні міркування
- •IV. Основні етапи розвитку науки логіки.
- •Закони логіки:
- •Ф.Бекон (1561 – 1626) – індуктивний метод.
- •V. Особливості формальної логіки
- •VI.Теоретичне і практичне значення логіки.
- •Тема II. Поняття
- •II.Види понять
- •III. Відношення між поняттями.
- •IV. Узагальнення і обмеження понять.
- •V. Визначення понять.
- •VI. Поділ понять та їх класифікація.
- •Контрольні запитання.
- •Тема III. Судження
- •Іі. Просте судження, види і структура
- •Ііі. Категоричні судження та їх види
- •IV. Розподіленість термінів у категоричних судженнях.
- •V. Відношення між судженнями за значенням істинності (Логічний квадрат)
- •VI. Поняття модального судження
- •VII. Складні судження та їх види
- •VIII. Логічна структура питання. Роль питання у судовому пізнанні.
- •Тема IV. Закони формальної логіки
- •Іі. Закон тотожності
- •Ііі. Закон суперечності
- •IV. Закон виключеного третього
- •V. Закон достатньої підстави.
- •Тема V. Умовиводи
- •Іі. Безпосередні умовиводи
- •Ііі. Простий категоричний силогізм
- •IV. Скорочений категоричний силогізм
- •V. Складні та складноскорочені силогізми.
- •VI. Умовні умовиводи
- •VII. Розділові умовиводи
- •VIII. Індуктивні умовиводи
- •Індуктивні умовиводи
- •IX. Умовиводи за аналогією
- •Контрольні запитання:
- •Тема vі. Гіпотеза
- •Іі. Види гіпотез
- •Ііі. Версія в судовому дослідженні
- •Іv. Висування версій
- •V. Перевірка версій
- •Тема vіі. Доведення і спростування
- •Іі. Види доведення
- •Ііі. Спростування і його види
- •Іv. Правила доведення і спростування
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
IV. Розподіленість термінів у категоричних судженнях.
Розподілений термін – термін, який мислиться в повному обсязі.
Нерозподілений термін – термін, який мислиться не в повному обсязі (частково).
Розподіл термінів в категоричних судженнях дає можливість перевірити, чи правильно побудований умовивід.
Розподіленість термінів
Вид судження |
Розподіленність термінів |
Відношення між S і Р в кругах Ейлера |
||
S |
P |
Як правило |
Буває |
|
А |
+ |
-(+) |
S+ |
S+ P+ |
Е |
+ |
+ |
S+ P+ |
|
І |
- |
-(+) |
S- P- |
S- P+ |
О |
- |
+ |
S- P+ |
S- P+ |
V. Відношення між судженнями за значенням істинності (Логічний квадрат)
Судження поділяються на порівнянні (мають спільний суб’єкт або предикат) і непорівнянні.
Порівнянні судження поділяються на сумісні і несумісні.
Прості сумісні
судження виражають одну і ту ж думку
повністю або лише в деякій частині.
Відношення сумісності:
-
еквівалентність,
-
логічна підлеглість,
-
часткове спів падання (підконтрарність).
Відношення між судженнями за істинністю зображується у вигляді “Логічного квадрата”.
“Логічний квадрат” – штучна наочна схема, яка полегшує запам’ятовування характеру відношень між судженнями типу А. Е. І. О., в яких йдеться про одне і те саме, у той же час і в тому ж відношенні.
Протилежність (контрарність)
П П
І І
Д Д
Л Л
Е Е
Г Г
Л Л
І І
С С
Т Т
Ь Ь
Підконтрарність
Знати відношення між переліченими судженнями – означає бути здатним визначити логічне значення (істинність чи хибність) одного судження стосовно інших.
Залежність істинного значення суджень типу А, І, Е, О в яких йдеться про одне і те саме, можна передати за допомогою такої схеми:
Дано: |
А |
Е |
І |
О |
Аі |
- |
х |
і |
х |
Ах |
- |
н |
н |
і |
Еі |
х |
- |
х |
і |
Ех |
н |
- |
і |
н |
Іі |
н |
х |
- |
н |
Іх |
х |
і |
- |
і |
Оі |
х |
н |
н |
- |
Ох |
і |
х |
і |
- |
VI. Поняття модального судження
Модальність – це виражена в судженні у явному або неявному виді додаткова інформація про характер обґрунтованості судження або спосіб залежності між суб’єктом і предикатом.
Структура модального судження:
М (S – Р)
Приклад: на Марсі ”можливо” існує життя.
За об’єктивною модальністю судження поділяються на судження необхідності, дійсності та можливості.
Приклади: “Після весни настане літо” – судження необхідності,
“С.П.Корольов народився в м. Житомирі” – судження дійсності,
“У XXI столітті людина здійснить посадку на Марсі” – судження можливості.
За логічною модальністю, тобто далеко від ступеня їх доведеності, судження поділяються на проблематичні (ймовірні) і достовірні.
Проблематичні судження – судження, в якому щось стверджується чи заперечується з певним ступенем припущення. Приклад: “тут ймовірно був підпал”.
Достовірне судження – судження, що містить знання, обґрунтовані, перевірені практикою. Приклад: “молекули складних роговин завжди побудовані з різних атомів”.