Індуктивні умовиводи

Неповна індукція

Наукова індукція, або методи знаходження причинних зв’язків

Популярна індукція

Повна індукція

IX. Умовиводи за аналогією

Аналогія – це такий не дедуктивний умовивід, в якому на підставі подібності двох предметів в одних ознаках робиться висновок про подібність їх і в інших ознаках.

Схема міркування за аналогією: предмет А має ознаки а b с d

предмет В має ознаки a b c

ймовірно, що предмет В має ознаку d.

Висновок за аналогією має ймовірний характер.

Контрольні запитання:

1. Що таке умовивід? Яка його структура?

2. Які умовиводи називаються дедуктивними?

3. Що таке категоричний силогізм?

4. Назвіть терміни категоричного силогізму.

5. Що таке модус?

6. Чи можна зробити висновок з двох заперечних засновків?

7. Що таке “ентимема”? назвіть приклад ентимеми, в якій пропущено один із засновків.

8. Чим відрізняється сорит і полі силогізм один від одного?

9. Які види умовних умовиводів Ви знаєте?

10. Які ви знаєте модуси умовно – категоричного умовиводу?

11. Що таке дилема, трилема, полілема?

12. Чим індуктивні умовиводи відрізняються від дедуктивних?

13. Яка індукція називається неповною?

14. Яка індукція називається науковою?

15. Яку роль виді грає індукція в процесі пізнання і перетворення дійсності?

16. Що таке аналогія?

17. Чому аналогія дає лише ймовірні висновки?

18. Які види аналогії Ви знаєте?

Рекомендована література:

1. Жеребкін В.Є. Логіка. Розд. V. – Харків, 1999.

2. Тофтул М.Г. Логіка. Розд. V. – Київ, 1999

3. Гетманова А.Д. Логика. – М., 1994.

Тема vі. Гіпотеза

План лекції:

1. Поняття гіпотези та її структура

2. Види гіпотез

3. Версія у судовому дослідженні

4. Висування версій

5. Перевірка версій

Основні поняття:

Гіпотеза, версія, проблема, загальна гіпотеза, часткова гіпотеза, одинична гіпотеза.

І. Поняття гіпотези та її структура

Гіпотеза – форма мислення, що становить собою припущення про існування певного закономірного зв’язку між явищами, причини виникнення яких невідомі.

Гіпотеза створюється для того, щоб дати пояснення ще не поясненим явищам, фактам, подіям.

Структура гіпотези:

• система суджень, понять і умовиводів.

Гіпотеза – процес розвитку думки. Процес мислення в гіпотезі має певні стадії побудови і доведення гіпотези:

1. висування гіпотези;

2. доведення гіпотези

Припущення – головний елемент будь-якої гіпотези. Воно є відповіддю на поставлене запитання про сутність, причину, зв’язки спостережуваного явища.

Іі. Види гіпотез

Гіпотеза може претендувати на пояснення всієї множини досліджуваних явищ, частини цієї множини або окремого явища. З огляду на цю особливість гіпотез їх відповідно поділяють на загальні, часткові й одиничні.

Загальна гіпотеза – припущення про певні закономірності, які стосуються всієї множини явищ відповідної предметної сфери.

Часткова гіпотеза – припущення про певні закономірності, які стосуються тільки деяких елементів множини явищ відповідної предметної сфери.

Одинична гіпотеза – припущення, що стосується характеристики одного єдиного предмета чи явища.

Розрізняють ще описові й пояснювальні гіпотези:

Описова гіпотеза – припущення про притаманні предмету властивості або форми зв’язку між спостережуваними предметами і явищами.

Пояснююча гіпотеза – гіпотеза про причини виникнення досліджуваних явищ.