Література:

1. Душков б.А., Смирнов б.А., Королев а.В. Психология труда, профессиональной и организационной деятельности: Словарь / Под ред. Б.А. Душкова. – м.: Академический Проект: Фонд «Мир», 2005.

2. Левитов н.Д. Психология труда. − м.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения рсфср, 1963. – с. 250-339.

3. Психология труда: учеб. Для студентов вузов, обучающихся по специальности 031000 «Педагогика и психология» / под ред. Проф. А.В.Карпова. – м.: Изд-во владос-пресс, 2005. – с. 51-84.

1. Взаємодія ієрархій підструктур особистості та їх властивостей

К.К.Платонов виділяє чотири основних підструктури особистості.

1-а підструктура особистості об’єднує спрямованість і відношення особистості, що проявляються як моральні риси. Елементи (риси) особистості, що входять у цю підструктуру, не мають безпосередніх вроджених задатків, а відображують індивідуально заломлену групову свідомість. Ця підструктура формується шляхом виховання. Вона може бути названа соціально обумовленою підструктурою, або спрямованістю особистості. Спрямованість, узята в якості цілого, в свою чергу, включає в себе такі її форми, як підструктури: потяги, бажання, інтереси, схильності, ідеали, світогляд, переконання. У цих формах спрямованості особистості проявляються і відносини, і моральні якості особистості, і різні форми потреб. Найбільше активність спрямованості проявляється через переконання як упевненість (компонент світогляду), воля до боротьби. Вивчення цієї підструктури вимагає соціально-психологічного рівня.

2-а підструктура особистості об’єднує знання, навики, уміння і звички, що набуті в особистому досвіді шляхом навчання, але з уже помітним впливом і біологічно, і генетично обумовлених властивостей особистості. Цю підструктуру іноді називають індивідуальною культурою, чи підготовленістю, але краще її називати досвідом. Активність досвіду проявляється через вольові навики, а його вивчення вимагає психолого-педагогічного рівня. Однак ці властивості ще не всі є властивостями особистості, оскільки деякі мають форму короткотривалого психічного процесу або стану: короткотривалий процес – властивість – стан.

3-я підструктура особистості об’єднує індивідуальні особливості окремих психічних процесів, або психічних функцій, що розуміються як форми психічного відображення: пам’яті, емоції, відчуття, мислення, сприймання, почуття, волі.

4-а підструктура особистості об’єднує властивості темпераменту (типологічні особливості особистості). Сюди також входять статеві і вікові властивості особистості та її патологічні зміни. Формуються необхідні риси шляхом тренування, якщо ця переробка взагалі можлива. Важливу роль тут відіграє компенсація. Властивості особистості залежать більше від фізіологічних особливостей мозку, а соціальні впливи їх тільки субординують і компенсують. Тому ця підструктура умовно називається біопсихічною. Активність цієї під структури визначається силою нервових процесів, а вивчається на психофізіологічному, а іноді і на нейропсихологічному рівні.

У ці чотири під структури можуть бути «укладені» всі відомі властивості особистості. Причому частина цих властивостей відноситься в основному тільки до однієї підструктури, наприклад, переконаність та зацікавленість – до 1-ї; начитаність та умілість – до 2-ї;. рішучість і кмітливість – до 3-ї; виснаженість та збудливість – до 4-ї. Інші (їх більше) лежать на перехресті підструктур і є результатом взаємозв’язку різних власних підструктур. Прикладом може слугувати морально-вихована воля, як взаємозв’язок 1-ї та 3-ї під структур; музикальність, як взаємозв’язок 3-ї, 4-ї й зазвичай 2-ї під структур.

Не тільки кожна з чотирьох під структур, що розглядається кя ціле, в свою чергу, має свою під структуру, в яку входять більш тонкі зв’язки.