Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЇ З ПСИХОЛОГІЇ ПРАЦІ ДЛЯ 2 КУРСУ 2009.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
06.05.2019
Размер:
733.18 Кб
Скачать

5. Вплив умов фізичного середовища на психічний стан людини під час роботи

До фізичного середовища відносять передовсім приміщення, де працює людина. Це середовище буває відкрите та закрите. Якщо правильно організувати роботу, то середовище не матиме негативного впливу на психічний стан працівника. Проте не завжди можна повністю виключити негативний вплив середовища, приміром, температури.

Існують роботи, фізичні умови яких такі, що не кожна людина може їх перенести. Тому умови фізичного середовища треба вивчати (інженери, лікарі, гігієністи). Середовище вивчають в залежності від того, як вони позначаються на психічному стані працівника.

Багато уваги має приділятися освітленню приміщення. Сила світлі повинна бути достатньою, щоб запобігти зайвій напрузі для зорової орієнтації і диференціації, особливо в роботі з дрібними деталями. Короткозорим потрібне посилене освітлення віддалених предметів, а для далекозорих – близьких.

Також підвищити зорову чутливість можна застосуванням контрасту (біле на чорному, червоне на білому).

Погано діє на психічний стан працівника нерівномірність освітлення (блиску, яскравих плям). Шкідливо поєднувати штучне освітлення з природним.

Впливають на стан людини такі атмосферні умови: температура, вологість, тиск, рух повітря, його фізико-хімічні властивості (нестача кисню – гіпоксія, наявність парів, пилу, диму). Тому варто забезпечити вентиляцію приміщення.

Також негативно впливають сторонні звуки. Вони відволікають, викликають зовнішнє гальмування кори головного мозку.

Лекція одинадцята Закономірності активації психічних функцій у процесі праці

  1. Оптимізація емоційного стану та психологічного клімату.

  2. Загально-організаційні заходи.

  3. Відпочинок та виконання робочого циклу.

  4. Фізична підготовка працівника.

  5. Раціональний режим праці та відпочинку в період виконання робочого циклу.

Література:

  1. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология. – СПб.: Питер, 2001. – С. 187-212.

  2. Душков Б.А., Смирнов Б.А., Королев А.В. Психология труда, профессиональной и организационной деятельности: Словарь / Под ред. Б.А. Душкова. – М.: Академический Проект: Фонд «Мир», 2005. – 848 с.

  3. Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. – 200-225.

  4. Левитов н.Д. Психология труда. − м.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения рсфср, 1963. – с. 104-134.

  5. Психология труда: учеб. Для студентов вузов, обучающихся по специальности 031000 «Педагогика и психология» / под ред. Проф. А.В.Карпова. – м.: Изд-во владос-пресс, 2005. – с. 98-111, 196-211.

1. Оптимізація емоційного стану та психологічного клімату

Оптимізація професійної діяльності досягається в першу чергу вихованням у кожного члена колективу високих моральних і психологічних якостей, дисциплінованості й ініціативності, що включає:

  • всебічний розвиток сукупності вольових якостей (цілеспрямованості, активності, ініціативності, самовладання, наполегливості);

  • формування особливих якостей психофізіологічної надійності (стійкості до тривалого напруження організму, до небезпеки ризику, готовність до негайних дій);

  • розвиток здатності до оптимальної мобілізації особистих можливостей та самоконтролю організму;

  • набуття досвіду подолання перешкод при роботі в екстремальних умовах;

  • всебічний розвиток якостей професійного мислення в аварійних ситуаціях;

  • розвиток стійкості до монотонії в звичайних умовах.

Зміни в організми менш виражені, якщо спеціаліст тренований, професійно досвідчений, фізично загартований й підготовлений до подолання перешкод.

У колективі варто створити ділову атмосферу, взаємну підтримку, справедливу вимогливість. Особлива увага приділяється нормалізації взаємовідносин, попередженню й виключенню конфліктних ситуацій та емоційних зривів.

Ефективним засобом профілактики астенічних емоційних станів є проведення загально організаційних заходів, які підвищують емоційну стійкість організму до несприятливих факторів діяльності спеціалістів (раціональний режим праці та відпочинку, систематичні заняття фізпідготовкою, повноцінний сон).

Для оптимізації емоційного стану суттєве значення мають доповнення кольорової гами, правильний вибір фарб житлових приміщень, «живі» куточки, режим освітлення.

Зменшенню виявлення емоційних реакцій на екстремальні подразники сприяє аутотренінг, завдяки чому досягається довільна концентрація уваги на функціональних обов’язках, переключення з одного виду діяльності на інший, свідомий виклик протилежного емоційного стану.

Позитивний вплив на емоційний стан чинять мотиви діяльності, котрі можуть змінюватись, особливо в другій половині циклу діяльності. Підтримка й підвищення мотивації, стимулювання інтересуй потреби до якісного виконання професійних обов’язків – один з головних напрямів в роботі керівного складу колективу. Важливе місце в оптимізації емоційного стану займають постійний контроль за їхньою роботою, підведення підсумків за етапами виконання елементів учбового завдання та інструкторські націлювання на вивчення особливостей наступної роботи, допустимих параметрів функціонування техніки, аналіз допущених помилкових дій на попередніх етапах.