7. Психологічна структура сумісної діяльності

Сумісна діяльність від індивідуальної відрізняється, насамперед, наявністю між учасниками діяльності взаємодії, яка перетворює, змінює їх індивідуальну діяльність і спрямована на досягнення спільного результату. Така взаємодія спостерігається у випадках, коли дії однієї особи або групи осіб обумовлюють певні дії інших осіб, а дії останніх здатні вплинути на дії перших.

1. Індивідуальні діяльності є складовими елементами або частинами цілої сумісної діяльності, тому їх співвідношення частин і цілого

2. В абсолютно ізольованому вигляді індивідуальної діяльності не існує, реально вона завжди включена в структуру спільної діяльності.

3. Спільна діяльність не є просто сумою складових її індивідуальних діяльностей, а існує як таке ціле, яке більше суми його частин.

4. Компонентний склад індивідуальної діяльності, включеної у спільну діяльність, зберігається, але змінюється якісно за змістом.

Схема опису компонентів психологічної структури діяльності аналогічна до схеми індивідуальної діяльності. Вона включає:

• мета діяльності: ідеально представлений результат, якого прагне досягти суб’єкт спільної діяльності;

• мотив діяльності: те, що спонукає групу до спільного виконання діяльності. це не значить, що учасники позбавлені індивідуальних мотивів. Співвідношення групових та індивідуальних мотивів у спільній діяльності – це величина непостійна. По мірі розвитку групи знижується доля індивідуальних мотивів і зростає значення загальних.

• дії: спільні дії, необхідні для реалізації задач спільної діяльності. данні дії можуть бути представлені як у вигляді групових засобів, прийомів, так і у вигляді індивідуальних, не підлеглих загальним цілям діяльності.

• результат діяльності, що завершує її структуру: розрізняють об’єктивний результат і його суб’єктивну представленість. Суб’єктивна оцінка результату спільної діяльності – це одночасно і оцінка кожного члена групи, і колективна оцінка.

Найважливішою умовою виконання спільної діяльності є процеси розподілу, об’єднання (інтегрування), погодження (координації) й управління індивідуальними цілями, мотивами, діями і результатами.

Основні ознаки сумісної діяльності:

• відмінності єдиної мети для всіх включених у діяльність учасників;

• спонукання працювати разом, тобто повинна бути сформована також загальна мотивація;

• поділ діяльності на функціонально-пов’язані складові, тобто розподіл функцій між членами групи;

• інтеграція індивідуальних діяльностей, взаємозв’язок і взаємозалежність окремих учасників діяльності;

• погодження й координація функціонально розподілених й інтегрованих індивідуальних діяльностей;

• наявність управління;

• єдиний кінцевий результат;

• єдине просторово-часове функціонування учасників спільної діяльності.

Лекція четверта Психологічні механізми формування діяльності

1. Діяльність як система дій.

2. Формування професійних вмінь і навичок.

3. Психологічні проблеми виробничого навчання.

4. Класифікація виробничих умінь та навичок.

5. Проблема оволодіння швидкісними навиками.

6. Вправи для розвитку і вдосконалення професійно важливих якостей.