Розрахунки векселями.

Правовими засадами вексельного обігу в Україні є Женевські конвенції 1930 року, якими запроваджено Уніфікований закон про переказні й прості векселі, врегульовані деякі колізії вексельних законів, справляння гербового збору та Закон України “Про вексельний обіг в Україні” від 5.04.2001 р. № 2374–ІІІ.

Простий вексель – це просте і нічим не зумовлене зобов'язання векселедавця сплатити певну суму грошей власникові векселя (векселевласника) у визначеному місці у визначений час. Простий вексель повинен мати такі реквізити:

• назву -“простий вексель”;

• безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;

• зазначення строку платежу;

• зазначення місця, в якому повинен здійснюватися платіж;

• найменування того, кому або за наказом кого повинен бути здійснений платіж;

• дата й місце складання векселя;

• підпис векселедавця.

Переказний вексель (тратта) – це письмовий наказ кредитора-векселедавця (трасанта) боржнику-платникові (трасату) про сплату у визначеному місці у визначений час певної суми грошей третій особі (ремітенту) або самому кредиторові. Виписує й підписує тратту кредитор. Боржник повинен у письмовій формі з лицьового боку тратти підтвердити свою згоду сплатити за векселем, тобто акцептувати його. Переказний вексель повинен містити такі реквізити:

• назву - “переказний вексель”;

• простий і нічим необумовлений наказ сплатити визначену суму грошей;

• найменування того, хто повинен платити;

• зазначення строку платежу;

• зазначення місця, в якому повинен здійснюватися платіж;

• найменування того, кому або за наказом кого повинен бути здійснений платіж;

• дата й місце складання векселя;

• підпис векселедавця.

Векселі, в яких не вказано строк платежу вважаються такими, що підлягають оплаті за поданням. При відсутності особливої вказівки місце, позначене поруч із найменуванням трасата (місце складання документа – для простого векселя) розглядається як місце платежу й місцезнаходження платника. Вексель, у якому не зазначено місце складання вважається складеним у місці, позначеному поруч із найменуванням векселедавця. У разі інших варіантів відсутності реквізитів векселя він не має законної сили. Зразки заповнення простого й переказного векселя наведені у додатках № 3 і № 4.

Переказний або простий вексель може бути переданий шляхом індосаменту, тобто простого й нічим не обумовленого передатного напису на звороті векселя чи на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Якщо індосамент не містить найменування особи, на користь якої він учинений, або складається лише з одного підпису особи, яка його зробила (індосанта), він іменується бланковим і передається будь-якому кредиторові. Вексель повністю або в частині його суми може бути забезпечений авалем (поручництвом третьої особи чи однієї з осіб, які поставили свій підпис на векселі). Він виражається словами “вважати за аваль” або іншим рівнозначним формулюванням і підписується тим, хто його надає. Аваліст відповідає так само, як і особа, зобов’язання якої він забезпечив. Усі трасанти, акцептанти, індосанти й авалісти є солідарно зобов’язаними перед 16о асортиментним.

Векселедавцю належить право зазначати у векселі місце платежу, яке відрізняється від місцезнаходження платника. Такий вексель зветься 16о асортиментн. У векселі, який підлягає оплаті відразу після пред’явлення або у визначений строк, може бути обумовлено, що на суму, яка підлягає оплаті, будуть нараховуватися відсотки за вказаною ставкою. У разі дострокового продажу векселя з його номіналу може утримуватися визначена сума (дисконт).

В Україні вексельний обіг має певні особливості, зокрема:

• умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів має обов’язково відображатись у відповідному договорі;

• видавати векселі дозволяється тільки для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги;

• векселі складаються у документарній формі на бланках із відповідним степенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням із Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону;

• вексель із місцем видачі та платежу на території України складається державною мовою, а найменування зобов’язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування їх в установчих документах;

• від імені юридичних осіб вексель підписується власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розкладом) чи уповноваженими ними особами, і підписи скріплюються печаткою;

• на території України платіж за векселем здійснюється тільки в безготівковій формі;

• векселедавець повинен вести реєстр виданих векселів у встановленому порядку;

• використовувати векселі як внесок до статутного фонду господарського товариства забороняється;

• зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його утримувача виключно векселедавцем шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін і відповідними підписами.

17о асортиментним повинен дати згоду на це шляхом написання на звороті векселя слів “відповідно до змін” із підписами й зазначенням дати. У разі зміни строку платежу за переказним векселем утримувач векселя повинен одержати згоду трасата на оплату відповідно до нового строку. Для збереження відповідальності попередніх індосантів треба отримати їхню згоду. У протилежному випадку вони несуть відповідальність таку, як і до внесення змін.