Тема 4. Формування і розподіл прибутку

1. Загальні теоретичні відомості

Прибуток – це форма грошових накопичень, економічна категорія, яка характеризує фінансовий результат виробничої та господарської діяльності підприємства.

З проведенням реформування бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні з 2000 р. відповідно до міжнародних стандартів облік і визначення фінансових результатів – прибуток (збиток) – здійснюється за такими видами діяльності підприємства: звичайна діяльність, у тому числі операційна, та інша звичайна діяльність; діяльність, повязана з виникненням надзвичайних подій. У свою чергу операційна діяльність поділяється на основну та іншу операційну діяльність. Формування прибутку підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні показана на схемі 4.1.

Основну питому вагу в складі прибутку підприємства займав прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг).

Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості.

П _р.п. = О _р. – С _пр. , (4.1)

Прибуток (збиток) від надзвичайних подій

Прибуток підприємства

Прибуток (збиток) від

фінансової діяльності

Прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності

- реалізації основних засобів;

- реалізації нематеріальних активів;

- реалізації та ліквідації необоротних активів;

- неопераційних курсових різниць;

- безоплатно отриманих оборотних активів;

- уцінки необоротних активів і фінансових

інвестицій

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування

Прибуток (збиток) від операційної діяльності

Від основної

діяльності

Від іншої операційної

діяльності

- відшкодування збитків від

надзвичайних подій;

- втрати від стихійного лиха, техногенних катастроф і аварій;

- інших надзвичайних доходів та втрат

- інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства;

- одержаних дивідентів;

- спільної діяльності;

- цінних паперів;

- інших доходів від

фінансових операцій

- реалізації

продукції;

робіт;

послуг

-реалізації оборотних активів;

- реалізації іноземної валюти

- операційної оренди;

- операційних курсових різниць;

- одержаних штрафів,

пені ,неустойок;

- списання кредиторської

заборгованості;

- одержаних грантів, субсидій;

- інших доходів від

операційної діяльності

Схема 4.1. Формування прибутку підприємства.

де П _р.п. − прибуток від реалізації;

О _р. – обсяг реалізації продукції;

Спр. – собівартість продукції. Формування прибутку від реалізації продукції показано на схемі 4.2. Виручка від реалізації у відпускних цінах.

Обсяг реалізації в оптових цінах
собівартість	прибуток	акцизний збір	податок на додану вартість

Схема 4.2. Формування прибутку від реалізації продукції.

Собівартість продукції (робіт, послуг) – це виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництво.

Відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартості продукції, яка реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та аднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включають:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- загальновиробничі витрати.

Витрати, повязані з операційною діяльністю, які не включаються до виробничої собівартості реалізованої продукції, поділяються на:

- адміністративні витрати;

- витрати на збут;

- інші операційні витрати.

Відповідно до положень (стандартів) бух. обліку визначення фінансових результатів підприємства в цілому здійснюється за такою схемою:

1. Дохід (виручка) від реалізації продукції ( робіт, послуг);

2. Відрахування з доходу;

3. Податок на додану вартість;

4. Акцизний збір:

а) інші податки та збори з обороту;

б) інші відрахування з доходу.

5. Чистий дохід ( виручка) від реалізації продукції (1-2);

6. Собівартість реалізованої продукції;

7. Валовий прибуток (збиток) (3-4);

8. Інші операційні доходи;

9. Адміністративні витрати;

10. Витрати на збут продукції;

11. Інші операційні витрати;

12. Прибуток (збиток) від операційної діяльності (5+6- 7-8-9);

13. Дохід від участі в капіталі;

14. Інші фінансові доходи;

15. Інші доходи;

16. Фінансові витрати;

17. Витрати від участі в капіталі;

18. Інші витрати;

19. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування (10+11+12+13-14-15-16);

20. Податок на прибуток;

21. Прибуток від звичайної діяльності (17-18);

22. Надзвичайні доходи;

23. Надзвичайні витрати;

24. Надзвичайний прибуток (20-21);

25. Податки з надзвичайного прибутку;

26. Чистий прибуток (19-23).

Визначення суми прибутку від реалізації продукції має певні особливості залежно від сфери діяльності субєктів господарювання: виробничої сфери, торгівлі, сфери послуг.

На підприємстві виробничої сфери можуть бути використані три методи розрахунку прибутку від реалізації продукції: метод прямого розрахунку; за показником витрат на 1 грн продукції; економічний (аналітичний) метод.

Метод прямого розрахунку передбачає розрахунок прибутку за окремими видами продукції:

Пр_і = (Ц_і- С_і) ∙ К_і , (4.2)

де Пр_і – прибуток від реалізації продукції і-ої номенклатури;

Ц_і – ціна одиниці і-ої продукції;

С– собівартість одиниці і-ої продукції.

Розрахунок прибутку за показником витрат на 1 грн продукції являє собою укрупнений метод, який може застосовуватися по підприємству в цілому для визначення прибутку від реалізації всієї продукції. Необхідними даними для цього розрахунку є:

- витрати на 1 грн продукції, що реалізується в звітному періоді (розраховується діленням собівартості продукції на обсяг реалізації) ( З_од.зв.);

- заплановане зниження витрат на 1 грн продукції, що буде реалізована ( З _од.);

- обсяг реалізації продукції у планованому періоді в оптових цінах ( О_р.Пл)

П_р= О_р.Пл. – (З_одн.зв. – З_од.) ∙ О_р.Пл. (4.3)

Наприклад, якщо витрати на 1 грн. продукції у звітному періоді склали 63 коп., і заплановано їх зниження ще на 3 коп. За планового обсягу реалізації 800 тис. грн, то прибуток від реалізації у плановому періоді становитиме:

П_р= 800_{тис.грн.} – ( 0,63 – 0,03)  800 _{тис.грн.}= 320 тис. грн.

За теперішнього часу у звязку з частими змінами умов господарювання, найбільш придатним для планування прибутку є аналітичний (економічний) метод, який, крім того, дозволяє визначити вплив окремих чинників на обсяг прибутку, його зміну.

Розрахунок прибутку за цим методом здійснюється окремо за порівняною (що вироблялася в попередньому періоді) і непорівняною (новою) продукцією.

Сутність аналітичного методу для визначення прибутку від реалізації порівняної продукції може бути представлена у такій послідовності:

1. Визначення базової рентабельності шляхом ділення базового прибутку (різниці між доходом та собівартістю звітного періоду) на дохід від випуску і продажу продукції у звітному періоді (R);

2. Визначення валового доходу порівняної продукції планового періоду за собівартістю звітного періоду (ВД_пл.);

3. Визначення прибутку планового періоду шляхом множення рівня базової рентабельності на дохід планового періоду ( П_пл.);

4. Розрахування зміни окремих чинників (цін, амортизаційних відрахувань, асортименту продукції, витрат на матеріали тощо) планового періоду в порівнянні з базовим;

5. Визначення впливу зміни кожного чинника на прибуток;

6. Розрахування сукупного впливу всіх змін на прибуток шляхом додавання їх до прибутку планового періоду (П);

7. Визначення прибутку в залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду (П_пл.) та на його кінець (П_зкп.);

8. Визначення остаточної суми прибутку від реалізації продукції шляхом додавання до прибутку планового періоду суми змін за всіма чинниками, прибутку в залишках на початок планового періоду та віднімання прибутку в залишках на кінець планового періоду (3+6 7).

П_рп.= R_б ВД_пл. +  П+ П_{пл. п} – П _зкп. (4.4)

Наприклад, якщо фактична собівартість у звітному році склала 1600 тис. грн, а дохід від випуску продукції склав 2000 тис.грн, то базова рентабельність дорівнює (2000 – 1600) : 2000=20 . Якщо валовий дохід наступного року планується у розмірі 2200 тис.грн, то прибуток планового періоду буде:

П_пл. = 22000,2 = 440 тис.грн.

Якщо, наприклад, у плановому році очікується збільшення частки рентабельності продукції на 20 тис. грн, за рахунок зміни цін на сировину – на 40 тис. грн, за рахунок падіння цін на продукцію очікується зниження прибутку на 30 тис. грн), то, враховуючи зміни прибутку в непроданих залишках готової продукції (наприклад, початок планового періоду – 80 тис. грн, на кінець – 60 тис. грн, загальна сума прибутку в плановому періоді складається:

П_пр.= 440+20+40-30+80-60= 490 тис.грн.

Прибуток від реалізованої непорівняної продукції може бути розрахований методом прямого розрахунку, якщо є відповідні вихідні дані. За браком таких – прибуток розраховується для всієї непорівняної продукції з використанням показника середньої рентабельності продукції по підприємству.

Абсолютна сума прибутку не може характеризувати рівень ефективності господарювання. Щоб зробити висновок про ефективність роботи, необхідно отриманий прибуток порівняти зі здійсненими витратами. Це співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує рентабельність.

Види показників рентабельності можна поділити на 4 основні групи:

• рентабельність підприємства;

• рентабельність окремих видів продукції;

• рентабельність виробничих фондів;

• рентабельність капіталу (активів) підприємства;

Рентабельність підприємства визначається:

R_підпр.= , ( 4.5)

де П _о.о.д. – прибуток від основної операційної діяльності;

В _п.(с.) – поточні витрати ( собівартість);

R_підпр.= , (4.6)

де П _о.о.д. − прибуток від основної операційної діяльності;

О _{р.за ц.в}. − обсяг реалізації за цінами виробництва.

Рентабельність окремих видів продукції ( робіт, послуг):

R_прод.= , (4.7)

де П_р. – прибуток від реалізації;

С – собівартість;

або

R_прод.= , (4.8)

де П_р. – прибуток від реалізації;

С_{за м.м.в.} – собівартість за мінусом матеріальних витрат;

або

R_прод.= , (4.9)

де П_р. – прибуток від реалізації;

В_ц...в. – вартість за цінами виробника.

Рентабельність виробничих фондів:

R_ф. = , (4.10)

де П _о.о.д. – прибуток від основної операційної діяльності;

С_{в.о.ф.о.к.} – середньорічна вартість основних фондів оборотних коштів;

або

R_ф. = , ( 4.11)

де П_о.о.д. – прибуток від основної операційної діяльності;

С_в.о.ф. – середньорічна вартість основних фондів;

або

( 3.12 )

R_ф.= , ( 4.12)

де Ч_п.. – чистий прибуток;

С_{в.о.ф.о.к.} – середньорічна вартість основних і оборотних коштів;

або

R_ф.= , (4.13)

де Ч_п.. – чистий прибуток;

С_в.о.ф. - середньорічна вартість основних фондів.