Прямі податки

Прямі податки – це податки, які стягуються безпосередньо з доходів і майна платників. Основним видом прямих податків, які сплачують підприємства, є податок на прибуток. Порядок його стягнення регламентується Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94–ВР (із наступними змінами й доповненнями). Згідно з цим Законом усі підприємства-резиденти, що здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами, є платниками податку на прибуток. З числа підприємств-нерезидентів платниками податку на прибуток є ті, що отримують доходи з джерелом їх походження з України. Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і амортизаційних відрахувань. Валовим доходом при цьому вважається загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами без сум акцизного збору, ПДВ та інших надходжень, які не входять до складу доходу згідно з вказаним Законом. Валовими витратами вважається сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Сума валових витрат платника податку коректується на приріст (убуток) балансової вартості запасів покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, та цінних паперів), матеріалів, сировини, комплектуючих виробів, напівфабрикатів та малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції на кінець звітного кварталу відносно його початку. Приріст балансової вартості таких запасів включається до складу валових доходів платника податку в такому звітному періоді, а убуток додається до суми валових витрат.

Якщо об’єкт оподаткування за результатами податкового року має від’ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума цього значення включається до валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Це стосується платників податку з числа резидентів.

Дата збільшення валових витрат виробництва (обігу) визначається першою з таких:

а) списання коштів із банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг);

б) оприбуткування платником податку товарів (фактичне отримання результатів, робіт або послуг).

Дата збільшення валового доходу визначається першою з таких подій:

а) зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

б) відвантаження товарів (фактичне надання результатів робіт або послуг) платником податку.

Суми авансових платежів, отримані підприємствами суднобудівної промисловості від замовників суден, включаються до складу валових доходів за датою підписання акту про передачу суден замовнику за умови цільового використання вказаних коштів. На той же податковий період припадають і відповідні витрати, зроблені за рахунок цих коштів.

Прибуток підприємств оподатковується за ставкою 25 відсотків до об’єкта оподаткування. Законом передбачені особливості оподаткування окремих операцій, у тому числі з торгівлі цінними паперами та деривативами, із розрахунками в іноземній валюті, із пов’язаними особами, страхової і спільної діяльності тощо.

Розрахунок суми податку показується в декларації про прибуток підприємства за звітний квартал.

Плата (податок) за землю – це прямий податок, який стягується з власників землі та землекористувачів (крім орендарів). За оренду земельних ділянок орендарі сплачують орендну плату. Порядок обчислення і плати податку на землю регулюється Законом України “Про плату за землю” від 03.07.92 р. № 2535–ХІІ (із наступними змінами та доповненнями). Розмір податку обчислюються виходячи з площі земельної ділянки, ставки земельного податку та грошової оцінки землі. Ставка податку – це законодавчо визначений річний розмір платежу за одиницю площі земельної ділянки. Ставки диференціюються в залежності від категорії землі згідно із земельним кодексом України. За землі населених пунктів ставки земельного податку, як правило, встановлені (за винятком певних земельних ділянок) у розмірі 1% від грошової оцінки землі, що проводиться Держкомітетом України із земельних ресурсів. Грошова оцінка землі щорічно корегується на коефіцієнт індексації, який установлюється в Законі України «Про державний бюджет України» на відповідний рік. Якщо земля не оцінювалася, встановлюються середні ставки земельного податку в залежності від чисельності населення, з урахуванням коефіцієнтів для Києва, Сімферополя, Севастополя та міст обласного підпорядкування. Місцеві ради можуть диференціювати у певних межах ставки земельного податку для населених пунктів.

Податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів – це прямий майновий податок, який обчислюється й сплачується безпосередньо платниками. Стягнення цього податку регулюється Законом України «Про податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.91 р. № 1963 (із наступними змінами та доповненнями). Платниками податку є підприємства-власники транспортних засобів. Об’єктами оподаткування є колісні трактори, автомобілі (крім автомобілів швидкої допомоги і пожежних), мотоцикли, яхти та судна парусні (крім спортивних), човни моторні і катери. Законом передбачені певні пільги для суб’єктів оподаткування. Ставки податку встановлюються у гривнях на рік залежно від виду й призначення транспортних засобів зі 100 куб.см об’єму двигуна, з 1 кВт потужності двигуна або зі 100 см довжини транспортного засобу. Податок вноситься платниками до місцевого бюджету щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Згідно із Законом України “Про систему оподаткування” до прямих загальнодержавних майнових податків, належить і податок на нерухоме майно (нерухомість). Однак, законодавчих актів щодо введення цього податку поки що не прийнято.