53.Звітність згідно з ifrs/ias/gaap як інформаційна база для прийняття управлінських рішень: зміст, необхідність, користувачі.

General Accepted Accounting Principles, GAAP - загальні принципи рахівництва-система загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку.

В широкому значенні абревіатурою ГААП називають ту чи іншу систему національної бухгалтерської стандартизації( Наприклад, UK-GAAP, а система бухгалтерських стандартів Україна — UA-GAAP. У вузькому - позначається система бухгалтерської стандартизації США.

IFRS — International Financial Reporting Standards — міжнародні стандарти фін.зв. - стандарти. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО, або IAS - International Accounting Standards). Стандартизація МСФЗ не ставить на меті деталізувати всі процедури та механізми фінансового обліку, віддаючи перевагу довірі до професійної самостійності бухгалтерів, які при вирішенні питань мають покладатися професійні судження.В міжнародній практиці IAS регулюють ведення бухгалтерського обліку на щоденній основі, а IFRS - безпосередньо складання фінансової звітності за результатами діяльності підприємства протягом певного періоду.

Необхідність складання звітності за міжнародними стандартами

підприємства, до складу співвласників яких входить іноземний інвестор;

компанії, які планують здійснити первинне розміщення акцій на організованому фондовому ринку;

компанії, які залучають фінансові ресурси, у тому числі на умовах позики, на міжнародних фінансових ринках;

об'єднання підприємств, які мають підрозділи у різних країнах.

публічні акціонерні товариства, які згідно із законодавством України розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку

Починаючи з 2005 року всі компанії, які ведуть свою діяльність на території ЄС і корпоративні права яких мають обіг на фондовому ринку мають складати фінансову звітність згідно з IFRS /IAS

Адресати звітності згідно з IFRS

акціонери (інвестори), які приймають інвестиційні рішення;

фінансові аналітики, консультанти, рейтингові агентства, які визначають прийняття рішень інвесторами;

банки, приймаючи рішення кредитування оцінюють кредитоспроможність позич-в на основі показників, розрах на базі IFRS;

інші стейкхолдери (клієнти, співробітники, постачальники) для оцінки доцільності підтримання комерційних відносин з підприємством;

преса та інші засоби масової інформації у рамках забезпечення політики ефективної фінансової комунікації компанії.

В Україні з 2010 р. запроваджується обов'язкове складення фін звітності та консолідованої фін звітності згідно з міжн стандартами підприємствами-емітентами, цінні папери яких перебувають у лістингу організаторів торгівлі на фондовому ринку, банками і страховиками, за власним рішенням іншими емітентами цінних паперів і фін установами.

54.Завдання контролінгу у процесі трансформації фінансової звітності відповідно до ifrs

Необхідність складання звітності за міжнародними стандартами виникає у таких груп суб’єктів господарювання:

• підприємства, до складу співвласників яких входить іноземний інвестор;

• компанії, які планують здійснити первинне розміщення акцій на організованому фондовому ринку;

• компанії, які залучають фінансові ресурси, у тому числі на умовах позики, на міжнародних фінансових ринках;

• об’єднання підприємств (концерни, холдинги), які мають підрозділи у різних країнах.

• публічні акціонерні товариства, які згідно із законодавством України розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку

Трансформація звітності полягає в представленні окремої її статті за правилами МСФЗ або US GAAP і включає наступні етапи:

І етап. Рекласифікація статтей звітності (reclassifications)

Представлення статтей національної фінансової звітності не завжди співпадає з представленням статті звітності, складеної за міжнародними стандартами. Зокрема, можна виділити наступні типи відмінностей:

• Відмінності в угрупуванні статтей звітності полягають у різних способах їх розташування у фінансових звітах. Наприклад, в українській обліковій практиці і в МСФЗ прийнято групувати статті балансового звіту за принципом зростання ліквідності (від необоротних активів до поточних), а в обліковій практиці US GAAP статті групуються за принципом убування ліквідності (від грошових коштів до необоротних активів). Крім того, деякі статті можуть представлятися в балансі по-різному.

• Відмінності в способах розкриття статтей звітності простежуються при відображенні сум по окремих статтях в звітності. Наприклад, практика обліку по US GAAP відносно багатьох активів і пасивів (дебіторська і кредиторська заборгованість, заборгованість по позиках і т.д.) вимагає розкриття їх довгострокової і короткострокової частини. У вітчизняній звітності такий розподіл проводиться не у всіх випадках

• Відмінності в змісті статтей звітності полягають у наявності деякої нетипової статті національної звітності, відсутньої в звітності, сформованій по US GAAP. У міру зближення облікових систем такі відмінності нівелюються законодавчо, проте дотепер можуть виникати в звітах окремих компаній.

Операції з рекласифікації здійснюються з метою усунення згаданих відмінностей між статтями вітчизняної звітності і звітності, складеної за МСФЗ або US GAAP.

ІІ етап. Коригування оцінки статті звітності (adjustments)

В обліковій практиці МСФЗ і US GAAP використовуються відмінні від вітчизняної практики методи обліку окремих активів і зобов'язань. Наприклад, стаття «Основні засоби» в національному обліку може піддаватися переоцінці, що в US GAAP не допускається. Різними є і норми амортизації вказаних активів. Через ці причини при трансформації звітності підприємства у формати МСФЗ або US GAAP здійснюються проводки коректувань, що нівелюють вказані відмінності. Наприклад, при трансформації статті «Основні засоби» необхідно перерахувати вартість основних засобів за правилами, вживаними в МСФЗ або в US GAAP.

ІІІ етап. Нарахування окремих показників (асcruals)

Для дотримання принципу відповідності і відображення витрат в правильному періоді проводяться додаткові нарахування окремо. Наприклад, в українській практиці не завжди нараховується резерв на відпустки, а також не відображаються витрати, не підтверджені первинними документами. В результаті такі витрати некоректно потрапляють в подальші періоди. Подібні розбіжності усуваються за допомогою нарахувань.

В цілому можна відзначити, що задача трансформації звітності є однією з складних методологічних задач. Вона не тільки трудомістка, але і вимагає від фахівців знання правил відповідних міжнародних стандартів. Крім того, ця задача достатньо складно піддається автоматизації.