33.Проблемні питання використання моделі capm для розрахунку ціни залучення власного капіталу.

Завдання моделі:

Розрахунок ставки вартості власного капіталу

Визначення доцільності інвестицій

Модель характеризує рівень рентабельності власного капіталу, який вимагатиме інвестор, вкладаючи кошти в актив за наявного ризику. Модель характеризує три види ризиків: ризик країни, в якій здійснюється інвестиція, середній рівень ризику на ринку капіталу у відповідній країні та ризик на рівні компанії, яка оцінюється. Враховуючи вищевикладене, ставка вартості власного капіталу за методом САРМ залежить від трьох компонентів:

безризикової ставки на ринку капіталів (і) – мінімальний рівень дохідності, яку може отримати інвестор, вкладаючи кошти в активи з мінімальним ризиком;

середньої доходності ринкового портфеля інвестицій ( ). — середньоринкова ціна ризику за наявності ринкової рівноваги.

коефіцієнта бета - характеризує залежність між середньою дохідністю ринкового портфеля та ціною окремого ринкового інструменту, який входить до його складу..

Проблемним у використання моделі CAPM є визначення безризикової ставки дохідності. В Україні як орієнтир для встановлення без ризикової ставки дохідності здебільшого використовуються:

дохідність за довгостроковими державними єврооблігаціями

ставка рефінансування НБУ

ставка за депозитами Ощадбанку України чи Украексімбанку.

У міжнародній практиці орієнтиром для без ризикової ставки дохідності здебільшого слугує процентна ставка за 10-річними казначейськими облігаціями Уряду США.

До проблемних питань відноситься і визначення середньо ринкової премії за ризик , адже Україна відносить до країн з нерозвиненим фондовим ринком, тому визначити середньо норму доходності є досить складним завданням. До визначальних чинників, які зумовлюють високі ризики інвестування, а отже, і вищу вартість капіталу в Україні можна віднести такі:

нестабільний, малопрогнозований та високий рівень інфляції;

часті зміни в порядку держаного регулювання функціонування ринку капіталів;

високі витрати корупції (пов'язані із входженням та виходом з відповідних ринків);

низка культура договірних відносин між суб'єктами господарювання тощо;

Одним із способів розрахунку MRP, який можна використати для розрахунку вартості капіталу на українських підприємствах є метод модифікованої історичної премії за ризик. Згідно з цим підходом, середньоринкова премія за ризик визначається як сума двох компонентів:

базової премії за ризик для країн з розвиненим фондовим ринком

додаткова премія за ризик вкладень в країни, що розвиваються (ризик країни, CRP) Особливу проблему при використанні моделі CAPM становить розрахунок бета-фактора

Згідно з дослідженнями, проведеними швейцарськими вченими, на практиці лише близько 10 % фінансових аналітиків самостійно розраховують бета-фактор. Решта користується послугами провідних агентств з опрацювання фінансової інформації: Bloomberg, Ваrrа, Sdandard&Poor’s та інші. Особливою складністю характеризується процес розрахунку ставки дисконтування для підприємств, цінні папери яких не мають обігу на фондовому ринку. Для таких підприємств неможливо розрахувати бета-коефіцієнт і, відповідно, ціну залучення власного капіталу на основі аналізу ринкової інформації щодо динаміки доходності їх корпоративних прав. Для вирішення цієї проблеми в теорії і практиці використовують декілька підходів. На думку деяких українських вчених найбільш адекватним для країн з нерозвиненим фондовим ринком (у тому числі для України) є так званий аналоговий підхід.

Згідно з аналоговим підходом, відправною точкою для визначення показника бета для підприємств, цінні папери яких не мають обігу на фондовому ринку є інформація щодо значень бета по підприємствах-аналогах, які представлені на фондовому ринку. Відповідні аналоги мають бути подібні до аналізованого підприємства за видом діяльності, величиною, продуктовою програмою, регіональним представництвом, структурою витрат.