34. Середньо ринкова премія за ризик (mrp) та ризик країни (crp).

Однією з найбільш популярних у світі концепцій, на підставі якої розроблено і функціонує більшість КІС є концепція Requirements/resource planning (планування потреб/ресурсів).

За деякими оцінками, впровадження подібних систем здатне привести до скорочення запасів на 30%, росту продуктивності праці на 25%, збільшення числа замовлень, виконаних в час, – на 20%.

Удосконалення системи планування потреби в матеріалах привело до трансформації системи MRP І із замкнутим циклом в розширену модифікацію, яку з часом назвали MRP II (Систему виробничого планування ресурсів). Системи MRP II являють собою по суті інформаційно-управлінські системи для промислових підприємств, в яких об’єднані виробниче, фінансове планування та логістичні операції.

Інтегровані системи стандарта MRP II дозволяють:

• отримувати оперативну інформацію про поточні результати діяльності підприємства в цілому і з повною деталізацією по окремим замовленням, видам ресурсів, ходу виконання планів;

• в довгостроковому, оперативному та деталізованому режимі планувати діяльність підприємства, коректувати планові дані на основі оперативної інформації;

• розв’язувати задачі оптимізації виробничих та матеріальних потоків;

• реально скорочувати запаси МР, НВ, ГП на складах;

• планувати й контролювати весь цикл виробництва, впливати на нього в цілях досягнення оптимальної ефективності використання виробничих потужностей, усіх видів ресурсів і задоволення потреб замовників;

• автоматизувати роботу з відділом договорів, встановити повний контроль над платежами, відвантаженням продукції та термінами виконання договірних зобов’язань;

• відобразити фінансову діяльність підприємства в цілому;

• поетапно впровадити систему з урахуванням інвестиційної політики конкретного підприємства.

Недоліки MRP II:

• орієнтація системи управління підприємством виключно на наявні замовлення, що ускладнює прийняття рішень на довгострокову, середньострокову, і навіть короткострокову перспективу;

• слабка інтеграція з системами проектування і конструювання продукції, що особливо важливо для підприємств, які виробляють складну продукцію;

• слабка інтеграція з системами проектування технологічних процесів і автоматизації виробництва;

• недостатня насиченість системи функціями управління витратами;

• відсутність інтеграції з процесами управління фінансами і кадрами.

На початку 1990-х років системи планування класу MRP II в інтеграції з модулем фінансового планування FRP (Finance Resource Planning – Планування фінансових ресурсів) отримали назву систем бізнес-планування (інтегрованого планування ресурсів) підприємства ERP (Enterpise Resource Planning). Вони дозволяють ефективно планувати усю комерційну діяльність сучасного підприємства, в тому числі фінансові витрати на оновлення обладнання та інвестиції у виробництво нового асортименту виробів.

Премія за ризик країни (CRP) показує на скільки відсотків слід збільшити премію за ризик, щоб компенсувати додаткові (порівняно з ризиками в країнах з розвиненим фондовим ринком), специфічні для конкретної країни ризики інвестування. Методи визначення CRP:на основі аналізу волатильності фондового ринку (Equity Market Volatilities) Ринкова премія за ризик інвестування коштів у конкретній країні визначається шляхом множення відносної волатильності фондового ринку на історичну ринкову премію за ризик інвестування у США.;на основі розрахунку спреду ризику дефолту (country default spread) Величина премії за ризик країни залежить від кредитного рейтингу країни, а також від спредів дефолтів (Default Spread) за державними запозиченнями.;модифікований метод кредитного рейтингу (Default Spreads + RelativeStandard Deviations), який враховує спред ризику дефолту та волатильність фондового ринку у відношенні до волатильності державних зобов.язань. Премія за ризик країни (CRP) розраховується шляхом множення спреду дефолту на показник відношення волатильності фондового ринку до волатильності державних облігацій, що використовуються для визначення спреду дефолту.