21. Прогнозування та бюджетування cash-flow.

Необхідність прогнозу руху грошових кош-тів (Cash-flow) зумовлена тим, що менеджмент підприємства повинен мати інформацію не лише про зміни в складі майна підприємства і джерелах його формування, доходах і витратах, а й про грошові надходження та виплати, які очікуються протягом планового періоду. План руху грошових коштів (Cаsh-flow) може мати як коро-ткостроковий (місяць, квартал), так і довгостроковий характер (на кілька років). Базові прогнозні розрахунки руху грошових коштів у короткостроковому періоді можна легко розширити на кілька періодів, використавши при цьому цільові орієнтири, що містяться у стратегічних довгострокових планах, і таким чином трансформувати короткострокове планування у довгострокове. Прогноз руху грошових потоків будується на двох складових:

• розрахунок планового обсягу Cash-flow від усіх видів діяльності (операційної, інвестиційної та фінансової), який очікується в плановому періоді;

• прогноз основних напрямів використання Cash-flow (інвестування, погашення кредитів, розподіл прибутку тощо).

Показник cash-flow включає в себе операційний, інвестиційний та фінансовий cash-flow. Опер+інцест=Free cash-flow. Прогнозування величини FCF у розрізі окремих періодів здійснюється з використанням експертних та статистичних методів прогнозування фін пока-ків. FCF формується з двох основних складових опер CF та інвестиційного. Інформація про надходження та видатки грошових коштів підприємства міститься у звіті про рух грошових коштів. Ві є вітчизняним еквівалентом звіту про CF, який склад підприємства відповідно до вимог IAS-7 i GAAP. Опер CF характеризує величину чистих грошових потоків, які утворюються у результаті операційної діяльності. Це частина виручки від реалізації, яка залиш після здійснення всіх видатків операційного характеру. Наявність опер CF показує здатність під-ва фінансувати інвестиції за рах внутр. Фін джерел, погашати фін заборгованість, виплачувати дивіденди. При склад звітності, аналізі інвестиційних проектів, оцінці вартості під-ва може використовуватися прямий та непрямий метод розрахунку операційного CF.

Показник FCF розрахований для цілей оцінки інвестиційних проектів чи вартості майна може не співпадати із сумою опер та інцест CF. FCF хар-зує здатність підприємства забезпечити опер діяльність та планові інцест за рах внутр. Фін джерел

22. Бюджетний контроль і оцінка виконання бюджету.

Бюджетний контроль — це порівняння фактичних показників фінансово-господарської діяльності з плановими (бюджетними) на предмет перевірки їх узгодженості за величиною і термінами, а також аналіз причин відхилень з метою вироблення пропозицій щодо коригування бюджетів чи фінансово-господарської діяльності підприємства.

Для здійснення контролю за виконанням бюджетів, як правило, використовують дворівневу систему контролю. Децентралізований рівень — це контроль за виконанням часткових (функціональних) бюджетів структурних підрозділів підприємства, безпосередньо здійснюваний економічними службами цих підрозділів; при цьому контролюються як окремі показники зведеного бюджету, так і його складових, тобто функціональних бюджетів. Централізований рівень — контроль за виконанням бюджетів усіх структурних підрозділів, центрів відповідальності та зведених бюджетів по підприємству в цілому, здійснюваний безпосередньо службами контролінгу. До основних елементів системи контролю належать:

• об’єкти контролю — бюджети структурних підрозділів, часткові (функціональні) та зведені бюджети;

• предмети контролю — окремі показники витрат і доходів, надходжень і видатків (дотримання бюджету ліквідності, оплати праці, витрат сировини і матеріалів тощо);

• суб’єкти контролю — служби контролінгу, що здійснюють контроль за дотриманням бюджетів та підрозділи чи окремі працівники, що відповідальні за виконання бюджетів;

• інструменти контролю бюджетів — методи, процедури, які використовуються в процесі бюджетного контролю (аналіз відхилень, SWОТ-аналіз тощо).

Діяльність контролера в галузі бюджетного контролю передбачає такі заходи:

• ідентифікація фактичних даних;

• розрахунок відхилень;

• визначення причин і факторів відхилень;

• розробка (підбір) каталогу заходів щодо коригування планів і діяльності в цілому;

• оцінка запропонованих заходів;

• ініціювання рішень щодо коригування планів;

• контроль виконання скоригованих планів.

Виявлені в процесі контролю відхилення сигналізують про необхідність корекції планів чи фінансово-господарської діяльності.

Конкретні рекомендації щодо коригування планів повинні формуватися лише після ретельного факторного аналізу причин відхилень та їх інтерпретації, що є найскладнішим елементом бюджетного контролю.

Аналіз відхилень здійснюють за такими основними напрямами:

• факт — план аналізованого підприємства;

• звітний — попередній період;

• факт звітного періоду — факт аналогічного звітного періоду попереднього року;

• оцінні — бюджетні показники наступного періоду;

• порівняно із середньогалузевими показниками та показниками підприємств, що є найкращими в галузі.