9. Історична наука і освіта в дзеркалі періодики 1930-х років

...Наші історичні журнали повинні приділяти більше уваги і місця питанням викладання історії у всіх ланках нашої шкільної мережі.

«Борьба классов», 1934, №4.-С. 4.

Завданням «Историка-марксиста», що є центральним, керівним органом істориків в нашій країні, є рішуча перебудова всієї роботи в дусі вказівок товариша Сталіна... Наш ^журнал повинен бути воїнствующилі, ідейно-непримиренним органом.

«Историк-марксист». - № 2. -1937.-С. 39.

1929-й рік був переломним як в житті всієї України, так і в діяль­ності української школи та функціонуванні системи історичної освіти. Почався терор проти інтелігенції. На початку 1930-х років припини­ли існування товариства істориків-марксистів, філософів-марксистів, педагогів-марксистів і т.п. Різко посилився партійно-класовий підхід до освіти, виховання, організації історичної освіти. Москва розпо­чала вирішальний наступ проти залишків самостійності України в

166

шкільній справі. Уніфікація системи народної освіти в рамках СРСР стала першочерговим завданням. Деякі демократичні і прогресивні педагогічні тенденції та концепції 1920-х років і відповідна їм шкільна практика були безжалісно викорінені.

Реформування історичної освіти розпочалось з 1930 р. і розтяг­нулось на ціле десятиріччя. Всі зміни найсуворіше регламентувались постановами ВКП(б) і РНК СРСР, а також відповідними документа­ми КП(б)У та українського уряду, що лише дублювали союзні ди­рективні установи.

Розгорнулась масова пропаганда компартійних документів в пе­ріодиці. Преса, в тім числі освітянська, стала партійним рупором. Тон виступів в газетах і журналах нагадував зведення із фронтів, відзначався безапеляційністю, грубістю і догматизмом. В журналі «Комуністична освіта» - органі Наркомату освіти України в 1931 р. була вміщена передовиця під назвою «Основні засади побудови про­грами та організації педагогічного процесу в семирічній школі», яка окреслювала нові завдання навчання суспільним наукам: 1) дати молоді знання і вміння виробити у себе комуністичні погляди; 2) сформувати вміння правильно осмислювати основні явища су­спільного життя, класової боротьби, міжнародного революційного руху; 3) засвоїти, в чому полягає правильний шлях будівника соціа­лізму в СРСР і в чому значення диктатури пролетаріату; 4) виховати інтернаціоналіста, дати пролетарське розуміння національного пи­тання, озброїти учня на вирішальну боротьбу з націоналізмом; 5) виховати воїнствуючих атеїстів; 6) дати розуміння генеральної лінії партії і необхідності боротьби з ухилами; 7) виховати вміння і кла­сову свідомість до праці». («Комуністична освіта». - 1931. - №9-10.-С. 34-42).

На сторінки компартійної періодики (іншої вже не було) вилилось море пропагандистського і директивного матеріалу щодо творення нового, марксистського покоління підручників, програм, методичних посібників для вчителів, підвищення кваліфікації викладачів історії. Своєрідними і симптоматичними є вже самі назви цих публікацій -Скрипник М.О. Підручник як знаряддя комуністичного виховання («Радянська освіта» - 1931, № 1), Таран В. Що сказала Всеукраїнсь­ка нарада в справі підручників про підручник для першого концент­ру семирічки. (Там само). Панкратова Г. За більшовицьке викладан­ня історії («Борьба классов». - 1935, № 1-2) тощо.

167

Історична періодика 1930-х років стала не тільки знаряддям про­паганди, ідеологічного перевиховання професійних істориків-нау-ковців та вчителів історії, а й засобом політичного терору в осві­тянському середовищі. Нагніталась атмосфера страху, підозрілості, доносительства. Чого тільки варті, наприклад, заголовки-погрози, заголовки-заклики таких публікацій - «Про ідіотську хворобу -недбалість в журналі «Историк-марксист», «Політична сліпота і недбалість - журнал «Историк-Марксист» за 1936 р.» (в газеті «Прав­да» 15 і 20 березня 1937 р.), «Про методи шкідництва в археології і етнографії» («Историк-марксист». - 1937. - № 2).

Документи - фрагменти із періодики 1930-х років, що публікують­ся нижче, при їх сучасному осмисленні дають багатий матеріал щодо стану історичної науки і освіти в Україні цього періоду та допомо­жуть швидше перебороти залишки сталіністської ідеології, що й досі ще присутня і в світогляді окремих груп людей, та й в історичній науці.

Документ №1.

Із передової статті «Историческую науку

на высшую ступень» (журнал «Борьба классов»,