Тема. Типи уроків української мови, їх структура і методика проведення

Зміст:

1. Завдання сучасного уроку української мови в загальноосвітній школі.

2. Зміст і вимоги до сучасного уроку української мови.

3. Проблема типології уроків української мови.

4. Структура і структурні варіанти уроків української мови.

5. Нетрадиційні форми проведення уроків української мови.

Мета: знайомити студентів з поняттям «сучасний урок української мови», з типами, структурою та методикою проведення уроків української мови, сприяти усвідомленню значення уроків української мови у формуванні мовної, мовленнєвої, соціокультурної компетенції учнів і засвоєнню наукових засад побудови уроку з української мови.

Основні поняття і терміни: урок, сучасний урок, аспектні уроки, уроки розвитку зв’язного мовлення, технологія уроку, нетрадиційні уроки, лекція, семінар, факультативний курс.

Основна література

1. Біляєв О.М. Концепція інтенсивного навчання // Дивослово. – 1991. - №6. – С. 5-12.

2. Біляєв О.М. Сучасний урок української мови. – К., 1981. – С. 5-46.

3. Біляєв О.М. Урок української мови у школі з російською мовою навчання // Дивослово. – 1990. - №9.

4. Донченко Т.К. Організація навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови. - К., 1995.- С. 22-43, 65-86.

5. Забашта Л.І. Узагальнення і систематизація знань з української мови. 10 клас: Посібник для вчителя. – К., 1991.

6. Караман С.О. Методика навчання української мови в гімназії – К.: 2000. - С.78-99.

7. Концепція позакласної виховної роботи загальноосвітньої школи // Рад. школа. – 1991. - №6. – С. 48-55.

8. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах / За ред. М.І. Пентилюк. - К., 2000.- С.59-66.

9. Олійник І.С., Іваненко В.К., Рожило Л.П., Скорик О.С. Методика викладання української мови в середній школі. – К., 1989. – С. 89-96.

10. Онищук В.О. Типи, структура і методика уроку в школі. – К., 1973.

11. Плиско К.М. Принципи, методи і форми навчання української мови - X., 1995.- С. 204-239.

12. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.: метод. посібн. / Пометун О.І., Пироженко Л.В. За ред. О.І. Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

13. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. К., 2002. -135 с.

Додаткова література

1. Білоусенко П.І. Мовознавчі студії в школі. – Запоріжжя, 2000. – 39 с.

2. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотний зв’язок. Ідеальність: посібник для вчителів. – Луганськ: Навчальна книга. Янтар, 2004. – 84 с.

3. Глуховцева К.Д., Горошкіна О.М., Ніколаєнко І.О. та ін. Матеріали для учнівської олімпіади з української мови. – Луганськ, 2001.

4. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – Київ: Либідь, 1997. – 376с.

5. Потапенко О.І. Гурткова робота з української мови в 4-8 класах. К.: Рад. школа, 1989.

6. Симоненко Т. Нові форми проведення уроків з мови // Дивослово. – 1998. - №5. – С.23-28.

Урок – основна ділянка навчально-виховного процесу,

на якій учитель щоденно здійснює освіту,

виховання і всебічний розвиток учнів.

Василь Сухомлинський

Проблемні питання

1. Чому урок української мови вважається основою навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі?

2. Чому урок – основна (але не єдина) форма організації навчання?

3. Які основні вимоги ставляться до сучасного уроку ?

1. Завдання сучасного уроку української мови в загальноосвітній школі

Основною формою організації навчального процесу у всіх типах шкіл був і залишається урок. Учені-методисти і вчителі-практики шукають від­повідь на питання: яким має бути сучасний урок рідної мови? Які його крите­рії? Досвід свідчить, що сучасний урок рідної мови — надзвичайно багато­гранний процес педагогічної діяльності. Найголовніше в уроці — єдність форми і змісту, реалізація цілей і завдань. Кожен урок несе певний обсяг інформації, однак від учителя залежить, скільки її зможуть сприйняти і засвоїти учні, якими навчальними методами і прийомами при цьому треба скористатися. Якість уроку залежить від особистісного підходу до навчаль­ного процесу, взаємодії учителя і учнів, педагогіки співробітництва на уроці та інших чинників, що стимулюють навчальну діяльність.

Урок складає цілісну систему, у якій усе взаємопов’язано: мотиви, цілі, добір змісту навчання, добір завдань, виконувана учнями сукупність навчальних дій, використовувані вчителем методи і способи організації навчальної діяльності учнів, структурна побудова уроку, результати учіння, здійснення розвивального навчання (Донченко Т.).

Сучасним уроком вважаємо такий урок, який чи своїми цілями (освітньою, розвиваль­ною, виховною), змістом, структурою і методами проведення відповідає найновішим вимогам теорії й практики навчання у школі і є високоефективним. На такому уроці школярі оволодівають оптимальним обсягом знань, вчаться творчо застосовувати їх, набувають необхідних умінь і навичок. За М. Махмутовим, в умовах проблемно-розвивального навчання урок повинен розглядатись як цілісна система, елементи якої відображають основні положення дидактики й спрямовані на виховання учнів і формування їхньої пізнавальної активності. Сучасний урок уключає зміст, форми, методи і засоби навчання.

Отже, завдання сучасного уроку української мови такі:

1. Викликати в учнів інтерес до вивчення української мови.

2. Реалізація комплексної мети уроку: навчальної, виховної, розвиваючої.

3. Оптимальність змісту уроку, інноваційні технології.

4. Інтегральність уроку: використання міжпредметних зв’язків з уроками української літератури, історії, з народознавством.

5. Здійснення проблемно-діяльнісного підходу до вивчення мовних явищ.

6. Практична спрямованість уроку: всебічний мовленнєвий розвиток учнів.

7. Реалізація дидактичних принципів навчання і виховання школярів.

Вимоги до сучасного уроку української мови:

• до основних складників змісту уроку належить передусім теоретичний і практичний матеріал з української мови;

• крім засвоєння навчального матеріалу, до змісту мають входити уміння і навички, що формуються у процесі виконання вправ, а також методи , прийоми і засоби навчання;

• відповідна теоретична основа визначає науковий рівень змісту уроку, при його високому рівні забезпе­чується оптимальність змісту уроку;

• теоретичні відомості з мови в школі мають являти собою коротко і в доступній формі викладений науковий курс;

• дбаючи про науковість змісту уроку, слід користуватися лише достовірними відомостями, з яких відсутня розбіжність у поглядах вчених-мовознавців;

• не слід надмірно захоплюватися теорією, варто дбати про економне розкриття теми, щоб мати час на практичне засвоєння матеріалу;

• урок має бути містким, але не перевантаженим, порушення цієї умови призводить до механічного запам’ятовування матеріалу, послаблення інтересу, затримки загального розвитку;

• зв'язок змісту уроку із життям забезпечується не лише знаннями теорії предмета, а й інтенсивною прак­тикою - використанням системи різноманітних вправ і завдань;

• важливою передумовою ефективності заняття, показником якості є інтенсивна мовленнєва практика учнів, цілеспрямована і систематична робота над розвитком зв’язного мовлення;

• однією із провідних вимог до уроку з мови є єдність навчання і виховання, передба­чається, щоб зміст уроку сприяв вихованню (національному, розумовому, моральному, естетичному) особистості учня.