- •1. Про основні ідеї історичної симптоматології
- •2. Про історичну альтернативу як наукову проблему
- •3. Про психоаналітичний підхід до історії
- •4. Про історію повсякденності
- •5. Про усну історію
- •6. Про філософську школу діалогу культур
- •7. Про регіональну історію як сучасний напрям історичних досліджень
- •8. Про європейський досвід
- •9. Про так звану об'єктивність історичної науки
- •10. Про деромантизацію історії як методологічну проблему
- •11. Про сцієнтизм іантисцієнтизм в історичній науці й освіті
- •1.«...А новітній фольклор невблаганно своє зазначає»,
- •1. Про Леніна, ленінізм, компартію, несприйняття населенням ідеології комунізму.
- •2. Про радянську дійсність, ставлення народу до нових «комуністичних цінностей», фальшивість ленінських лозунгів.
- •2. «Яке суспільство, такі й чутки...»
- •1. Гиппиус 3. Живые лица: Стихи. Дневники. - Тбилиси, 1991.
- •2. Пришвин м.М. Дневники. 1914 - 1917. - м., 1991.
- •3. Бунин и.А. Окаянные дни. - м., 1991.
- •4. Вернадский в.И. Дневники. 1917 - 1921. - к., 1994.
- •1. Єфремов с. Щоденники, 1923 - 1929. - к., 1997.
- •3. «...Доводиться товаришів українців
- •3 Промови м.М. Покровського при закритті конференції
- •4. Історія і філософія в україні у 1920-1930-х роках: трагічні долі, схожі сюжети...
- •5. Історична самосвідомість
- •6. Кілька документальних штрихів до долі музеїв в україні
- •7. Історична освіта під пресом
- •8. Задокументована історія в українському фольклорі 1920-1930-х років
- •9. Історична наука і освіта в дзеркалі періодики 1930-х років
- •1934 Р. - № 4 (квітень). - с. 1-7).
- •10. Ідейний зміст підручників з української історії у власній інтерпретації авторів
- •11. Про цінності справжні
- •1. Листи до й. Сталіна, г. Петровського, с. Косіора.
1. Гиппиус 3. Живые лица: Стихи. Дневники. - Тбилиси, 1991.
«25 жовтня 1917 р. ...Чутки, яких весь час - тьма-тьмуща. 26 жовтня... Всі газети ... вийшли було...але після виходу були у газетярів відібрані і на вулицях спалені. Ми відрізані від світу і нічого, крім чуток, не маємо...
Безперервні чутки про війська, що йдуть і т.д. - дуже похожі на легенду, що необхідна принишклим жителям завойованого міста...
27жовтня... Чутки, чутки про різні «нові уряди» в різних містах. Каледін, мовляв, іде на Москву, а Корнілов, мовляв, із Бихова втік... Уже не чутки - або теж чутки, але вперті, - що Керенський з якимись фронтовими військами в Гатчині. І Лузький гарнізон здався без бою». (С. 334).
2. Пришвин м.М. Дневники. 1914 - 1917. - м., 1991.
«28 жовтня [1917 р.]
- Більшовики побиті!
- Слава Богу, тепер буде цар...
29 жовтня... Козаки вночі перерізали червоногвардійців...
30 жовтня... Про Москву ходили темні слухи:
- В Кремлі засіли більшовики, а на Вороб'їних горах меншовики... Кажуть, завтра буде бій». (С. 379-380).
3. Бунин и.А. Окаянные дни. - м., 1991.
«9лютого [1918р., Москва]... Чутки про якісь польські, які теж нібито йдуть нас рятувати.
16лютого... Повертались з Чириковим. У нього самі достовірні і новітні відомості: генерал Каменев застрелився; на Поварській - головний німецький штаб; жити на ній дуже небезпечно, тому що тут буде самий жорстокий бій; більшовики працюють в контакті з монархістами і тузами з купецтва; за згодою із Мірбахом вирішено обрати на царювання Самаріна...
20лютого... Зустріли М. Каже, що тільки що чув, нібито Кремль мінують, хочуть підірвати при підході німців...
106
Чутки: через два тижні буде монархія і уряд з Андріанова, Сан-децького і Міщенка; всі кращі готелі готуються для німців.
23 лютого... У П. були полотери... Один казав:
- Ленін-де, кажуть, не справжній - цього давно вбили, справжнього...
24 лютого... Знову довбуть, що серед більшовиків багато монархістів і що взагалі весь цей більшовизм влаштований для відновлення монархії...
25 лютого... Чутка: союзники - тепер вже союзники! - дійшли згоди з німцями, доручили їм навести порядок в Росії...
26 лютого... Із редакції «Російських відомостей»: Троцький -німецький шпигун, був сищиком при нижньогородському охоронному відділенні...» (С. 12-23).
4. Вернадский в.И. Дневники. 1917 - 1921. - к., 1994.
«6/19. III. 1918. [Полтава]
Вчора ввечері поширилась чутка про повну поразку більшовиків біля Ромодана, про те, що вони йдуть і тікають і що вони випустили з тюрем ворів і анархістів. В дійсності все перебільшено - але, ясно, що їх дні закінчуються. Взагалі вони [більшовики] тут зустрічають дуже озлоблене відношення.
11/24. III. 1918. [Полтава]
...Місто наповнене чутками... По Полтаві їздили вчора і сьогодні автомобілі і наповнені Червоною Гвардією візниці і вивозять добро... Кажуть про вивезення третини мільйонів пудів цукру з Полт. губ., із Абазівки з заводу Монташова сіквестрували дорогоцінних коней...
У населення росте ненависть до більшовиків. І в той же час охоплює страх, коли подумаєш, що вони зробили з Росією!
...Жахливо, що місто чекає німців як визволителів. Немає суду, повне свавілля, не забезпечена честь близьких, життя. Живеш, як ілот.
... Кажуть, до українців, які йдуть сюди (і німців, яких небагато), приєднуються масами офіцерство і юнкери. Вони повні ненависті і горя. І глибоко відчувають почуття приниження.
Думка невільно зупиняється над ближчим майбутнім. З Україною буде важке, навряд чи здійсненне завдання. Створити держави, не опираючись ні на кого. Створити армію і відновити стару традицію? Але це вже зовсім тривко.
107
15/28.1111918.
...Полтава вся в нервовому настрої. Обидві сторони бояться. Всі головні діячі більшовиків давно втекли...
Яскравий ідеал ситих свиней: переїдання, пияцтво, видовища, весілля. Чисто буржуазний - але без праці. Неробство панує. Насіння, театри, кінематографи, хіроманти, зовнішній лоск, грабують, де можна, боягузтво перед озброєними і сміливість перед беззбройними.
Тяжка соціалістична революція своїм насильством і нерівністю... Боротьба ідейна повинна вестися проти соціалізму.
...Місто повне чуток. Йдуть зіткнення більшовиків з селянами.
Живеш, весь час відчуваючи насилля». (С. 60-64).
***
Домінуючою темою середини 1920-х рр., що фігурували в чутках, була загроза майбутньої війни. Тривога з цього приводу постійно наростала. Народ думав про війну, а війна ставала невичерпним джерелом чуток. Вся історія нашого народу заповнена або реальною війною, або чутками про майбутню війну.