1. Гиппиус 3. Живые лица: Стихи. Дневники. - Тбилиси, 1991.

«25 жовтня 1917 р. ...Чутки, яких весь час - тьма-тьмуща. 26 жовтня... Всі газети ... вийшли було...але після виходу були у газе­тярів відібрані і на вулицях спалені. Ми відрізані від світу і нічого, крім чуток, не маємо...

Безперервні чутки про війська, що йдуть і т.д. - дуже похожі на легенду, що необхідна принишклим жителям завойованого міста...

27жовтня... Чутки, чутки про різні «нові уряди» в різних містах. Каледін, мовляв, іде на Москву, а Корнілов, мовляв, із Бихова втік... Уже не чутки - або теж чутки, але вперті, - що Керенський з яки­мись фронтовими військами в Гатчині. І Лузький гарнізон здався без бою». (С. 334).

2. Пришвин м.М. Дневники. 1914 - 1917. - м., 1991.

«28 жовтня [1917 р.]

- Більшовики побиті!

- Слава Богу, тепер буде цар...

29 жовтня... Козаки вночі перерізали червоногвардійців...

30 жовтня... Про Москву ходили темні слухи:

- В Кремлі засіли більшовики, а на Вороб'їних горах меншови­ки... Кажуть, завтра буде бій». (С. 379-380).

3. Бунин и.А. Окаянные дни. - м., 1991.

«9лютого [1918р., Москва]... Чутки про якісь польські, які теж нібито йдуть нас рятувати.

16лютого... Повертались з Чириковим. У нього самі достовірні і новітні відомості: генерал Каменев застрелився; на Поварській - го­ловний німецький штаб; жити на ній дуже небезпечно, тому що тут буде самий жорстокий бій; більшовики працюють в контакті з мо­нархістами і тузами з купецтва; за згодою із Мірбахом вирішено об­рати на царювання Самаріна...

20лютого... Зустріли М. Каже, що тільки що чув, нібито Кремль мінують, хочуть підірвати при підході німців...

106

Чутки: через два тижні буде монархія і уряд з Андріанова, Сан-децького і Міщенка; всі кращі готелі готуються для німців.

23 лютого... У П. були полотери... Один казав:

- Ленін-де, кажуть, не справжній - цього давно вбили, справж­нього...

24 лютого... Знову довбуть, що серед більшовиків багато мо­нархістів і що взагалі весь цей більшовизм влаштований для віднов­лення монархії...

25 лютого... Чутка: союзники - тепер вже союзники! - дійшли згоди з німцями, доручили їм навести порядок в Росії...

26 лютого... Із редакції «Російських відомостей»: Троцький -німецький шпигун, був сищиком при нижньогородському охорон­ному відділенні...» (С. 12-23).

4. Вернадский в.И. Дневники. 1917 - 1921. - к., 1994.

«6/19. III. 1918. [Полтава]

Вчора ввечері поширилась чутка про повну поразку більшовиків біля Ромодана, про те, що вони йдуть і тікають і що вони випустили з тюрем ворів і анархістів. В дійсності все перебільшено - але, ясно, що їх дні закінчуються. Взагалі вони [більшовики] тут зустрічають дуже озлоблене відношення.

11/24. III. 1918. [Полтава]

...Місто наповнене чутками... По Полтаві їздили вчора і сьогодні автомобілі і наповнені Червоною Гвардією візниці і вивозять добро... Кажуть про вивезення третини мільйонів пудів цукру з Полт. губ., із Абазівки з заводу Монташова сіквестрували дорогоцінних коней...

У населення росте ненависть до більшовиків. І в той же час охоп­лює страх, коли подумаєш, що вони зробили з Росією!

...Жахливо, що місто чекає німців як визволителів. Немає суду, по­вне свавілля, не забезпечена честь близьких, життя. Живеш, як ілот.

... Кажуть, до українців, які йдуть сюди (і німців, яких небагато), приєднуються масами офіцерство і юнкери. Вони повні ненависті і горя. І глибоко відчувають почуття приниження.

Думка невільно зупиняється над ближчим майбутнім. З Україною буде важке, навряд чи здійсненне завдання. Створити держави, не опираючись ні на кого. Створити армію і відновити стару традицію? Але це вже зовсім тривко.

107

15/28.1111918.

...Полтава вся в нервовому настрої. Обидві сторони бояться. Всі головні діячі більшовиків давно втекли...

Яскравий ідеал ситих свиней: переїдання, пияцтво, видовища, весілля. Чисто буржуазний - але без праці. Неробство панує. На­сіння, театри, кінематографи, хіроманти, зовнішній лоск, грабують, де можна, боягузтво перед озброєними і сміливість перед беззброй­ними.

Тяжка соціалістична революція своїм насильством і нерівністю... Боротьба ідейна повинна вестися проти соціалізму.

...Місто повне чуток. Йдуть зіткнення більшовиків з селянами.

Живеш, весь час відчуваючи насилля». (С. 60-64).

***

Домінуючою темою середини 1920-х рр., що фігурували в чут­ках, була загроза майбутньої війни. Тривога з цього приводу пос­тійно наростала. Народ думав про війну, а війна ставала невичерп­ним джерелом чуток. Вся історія нашого народу заповнена або ре­альною війною, або чутками про майбутню війну.