7. Історична освіта під пресом

ПАРТІЙНОГО КОНТРОЛЮ (Кілька архівних документів періоду 1920-1930-х років)

...Вся наша система освіти має своїм завданням бути державним знаряддям комуністичної пропаганди в руках Комуністичної партії.

З резолюції X з'їзду КП(б)У

«Про завдання культурного будівництва на Україні».

29 листопада 1927 р.

Радикальна перебудова історичної освіти як у середній, так і у вищій школі розпочалась разом із «наступом соціалізму на всіх фрон­тах», ініційованим Й.Сталіним у 1929 р. Всі зміни, що стосувались освіти, надзвичайно суворо регламентувались постановами ВКП(б) і РНК СРСР, іноді дублювались відповідними директивними доку­ментами КП(б)У і РНК УСРР. В 1931 р. були сформульовані нові завдання навчання суспільним наукам (надруковані в журналі «Ко­муністична освіта» №9-10 за 1931 р., Харків): 1) дати молоді знання і вміння виробити у собі комуністичні погляди; 2) сформувати умін­ня правильно осмислювати основні явища суспільного життя, кла­сової боротьби, міжнародного революційного руху; 3) з'ясувати, в чому полягає правильний шлях будівника соціалізму в СРСР і в чому значення диктатури пролетаріату; 4) виховати інтернаціоналіста, дати пролетарське розуміння національного питання, озброїти учня на рішучу боротьбу з націоналізмом; 5) виховувати войовничих атеїстів; 6) дати розуміння генеральної лінії партії і необхідності боротьби з ухилами; 7) виховати вміння і класову свідомість до праці.

В 1930-1932 рр. партійно-державні органи прийняли цілий пакет постанов щодо перебудови школи та викладання суспільних дисциплін у відповідності з новими завданнями «соціалістичного будівництва».

А завершилось формування партійних вимог до історичної осві­ти у відомих постановах ЦК ВКП(б) і РНК СРСР від 15 травня 1934 р. «Про викладання громадянської історії в школах СРСР» та ЦК КП(б)У від 18 травня 1934 р. «Про викладання громадянської історії та географії в політехнічній школі».

150

У літературі не завжди однозначно оцінювалась роль цих поста­нов. 3 одного боку, відзначалось як позитивний факт відновлення самостійного предмета історія у школах, але ж, з іншого боку, не слід забувати, що зміст історичної освіти повністю був підпорядко­ваний ідеологічним завданням правлячої партії. Перекреслювались здобутки вітчизняної дореволюційної історіографії, насаджувалась єдина загальноросійська схема розуміння історичного процесу, ук­раїнська історія попала під заборону, засобами історичної освіти здійснювалось духовне насильство над молоддю і всім українським народом.

В ці ж роки було створено величезну партійне-державну машину ідеологічного контролю за станом історичної освіти.

Вивчаючи архівні матеріали 1920-30-х років про діяльність органів освіти, навчальних закладів, найбільше зустрічаєш різного роду до­відки, інформації, донесення про викладання історії. Контроль був тотальним. Перевірялось все: методика викладання, робились «фо­тографії» уроків, ідеологічний стан шкіл, забезпечення підручника­ми з історії, благонадійність, лояльність до режиму викладачів су­спільних дисциплін і т.п. Згідно з постановою ЦК ВКП(б) «Про по­чаткову і середню школу» (25 серпня 1931 р.) перед комуністами було поставлено завдання «посилити методичну допомогу», що на­справді означало постійний дріб'язковий контроль за кожним кро­ком і словом учителя. В школи хлинула маса інструкторів. «Зобов'я­зати Наркомосвіти союзних республік, - відзначалось у цій поста­нові, - ввести в систему органів народної освіти інститут інструк­торів, починаючи з районних ланок, для постійної практичної допомоги вчителю в його повсякденній роботі в школі. Склад інструк­торів укомплектувати з досвідчених учителів, що добре знають шко­лу і її завдання, з розрахунку не менше двох на район». В результаті їх роботи («методичного характеру») в керівні органи посипались численні довідки-доноси.

Ось деякі архівні документи, що допомагають охарактеризувати суть та деякі риси так званого партійного контролю за станом істо­ричної освіти.

151

Документ № 1.

Дніпропетровський міськком КП(б)У. Секретна частина. Матеріали про викладання соціально-економічних дисциплін у Вузах та Втузах [1930 р.]

Цикл діалектичного матеріялізму та ленінізму.

Обстеження стану соцекдисциплін по десяти інститутах Дніпро­петровського, показало, що во всіх інститутах, курс діямату читаєть­ся. Ленінізм, що його введено НКП лише з другого півріччя цього року, в момент обстеження викладався лише в 3-х Вишах. [...]

3. Одвідання лекцій окремими бригадами та на підставі заяв сту­дентів виявлено низку хиб в роботі окремих особливо молодих вик-ладовців діямату. Помічається абстрактне тлумачення окремих про­блем філософії, що переходить в якусь схоластику, неуміння пов'я­зати проблеми істмату з сучасностью...

4. В цілому катедри діямату не стали ще осередком марксо-ленін-ської думки в інститутах і не охопили своїм впливом педагогічний персонал, особливо в технічних Вишах помічається розрив між дія-матом і спеціальними дисциплінами Вузів, базова робота - бороть­ба з буржуазною ідеологією з механістичними, ідеалістичними ухи­лами на підставі конкретного матеріалу данного Вузу в більшості Вишів ще зовсім не розгорнуто.

Державний архів Дніпропетровської області ДАДО.-Ф.18.-Оп.1.-Спр. 199.-Арк.11-13.

Документ №2.

Про стан викладання суспільствознавства та історії в політехнічній школі м. Дніпропетровського

15 серпня 1933 р.

...Треба констатувати неуміння складати пляни більшостю ви­кладачів.

Конспекти лекцій:

Знайдено не у всіх викладовців.

152

Характерний конспект, що його було продіктовано і учням за відсутністю підручника в школі ч.12 на тему «Современная совет­ская торговля». При порівненні його з текстом учебника по обще­ствоведению для 5-го года ФЗС (теж укр. видання) виявилось, що за змістом він є копією розділу підручника, але з пропуском окремих абзаців (іноді надзвичайно важливих за змістом) і всіх заголовків, що полегчують розуміння теми, себто це не конспект, а механичне списування...

Зміст лекцій.

Від лекції щодо її зміста ми вимагаємо науковости, методичної витриманости, конкретних фактів і висновків з них, пристосування матеріялу до розуміння учнів, класово-політичної чіткости викла­дання, більшовицької партійности. Лекція повинна дати не лише знання учням, але і зацікавити дітей, вплинути на них емоційно і стимулювати їх до участи в громадській роботі.

Які можна зробити висновки про викладання історії в 8 групах 35 І 22 шкіл?

Лише один - треба передати викладання в руки більш кваліфіко­ваних вчителів, лекції тт. Білоконенко і Смірнової, крім шкоди, нічо­го учням не принесуть.

Ще одне зауваження: викладачі Смірнова і Білоконенко, очевид­но, користуються з старого видання Руск. історії Покровського і навіть не читали статті тов. Покровського в журналі «Классовая борь­ба» 1931 р. № 2, хоч відповідні вказівки вчителям було дано.

Методи викладання.

На питання про форми, методи та прийоми викладання суспіль­ствознавства, а також історії викладачі відповідають майже однаково:

керівник методгрупи при Міськнаросвіті - викладач 9 ФЗС -тов. Поз так описує навчальний процес: «З початку вчитель сам читає лекції, потім задає дітям опрацювати за підручником матеріял вдо­ма, скласти конспект. На наступній лекції учні показують конспекта класному контрольору (один з учнів), щоб довести своє право на участь в конференції. Конференція проходить методом індивідуаль­ного опитання. Деякий матеріял опрацьовується в спосіб рефератів».

В багатьох лекціях чимало схоластики, наочного приладдя під час занять, крім географічної (не історичної) карти, ніде бригада не помітила. Книжність і абстрактна словесність панує.

153

Є вчителі, що зовсім з педагогічного боку не озброєні (Таран, Дьоміна, Пряхіна, Ведмедовський). Наведемо шматок з «фотографії» лекцій останнього: лекція з історії в VII групі.

«Зараз зробимо підсумки по тому матеріялу, що задано додому. Прочитали?» Учні - «Ні». «Я ж вам давав зробити дома. Ніхто не зробив». Учні - «Ні». «В плані все зрозуміло». Учні - «Все... Ні... Все... Одне питання не пойняв». Вчитель: «Питання й плян зро­зумілі». (В класі шум, вчитель стукає). «Треба давно почати роботу, а ви ще тільки заходите», (багато спізнилось на лекцію) і шумите. Працювали дома?» Учні - «Да». Вчитель: - «Всі проробили?» Учні - «Всі». Вчитель - «Скільки вас прочитало, підніміть руки» (рахує, декілька рук піднято, останні притихли). Вчитель - «Обліку прово­дити не можна, поставились до роботи неуважно. Сьогодні прогля­немо той план, що давав додому, щоб потім не зупинятись більше. На другий раз проробити краще...» ...

Учневі зошити.

Записи в зошитах учнів 2-х типів: або це плани, формульовки, конспекти, що їх продиктовано вчителем, або самостійні роботи учнів «конспекти», чи відповіді на запитання.

Ось зразок запису першого типу:

«Робота 15 жовтня 1932 р. «Зростання піднесення робітників та селян СРСР».

«Зростання трудової дисципліни з'ясовуємо свідомістю самих робітників та селян. Суперечності з капіталістичних країнах загост­ряються, це є приклад: світова криза, безробіття та велика експлуа­тація капіталістами робітничої класи. 12 пленум ВККІ констатує розвиток революційного руху всесвіту».

Це все, далі йде робота 17 жовтня в такому ж руслі й дусі (школа 2, група V, учень Карбо).

ДАДО. - Ф. 18. - Оп. 1. - Спр.869. - Арк.76-87.

154

Документ № 3.

Ідеологічний стан школи

(з доповідної записки про підсумки роботи ФЗС і підготовки до нового навчального року. 1933-1934 н.р.).

Минулий навчальний рік характерний особливим посиленням прагнень класово-ворожих сил використати дітей радянської школи у своїх антирадянських контрреволюційних цілях. Ряд фактів, що наводяться нижче, вилазок класового ворога служать до цього яск­равою ілюстрацією, наприклад:

По 36-й ФЗС (Кайдакський район) була розкрита контрреволю­ційна шкільна організація «Юні невільники», що ставила своєю ме­тою виявляти опір проведенню політичних кампаній, підривати дис­ципліну і бити шкільний піонерський актив...

В 26-й ФЗС (Амур) учень 6 групи Погребной на уроці з історії нама­гався довести, що у Махна під час громадянської війни була «правиль­на лінія». Після уроку Погребний в Червоному куточку школи залишив лозунг такого змісту: «Махновці, сідайте на коней і їдьте до Рад».

В 7-й групі Краснопільської ШКМ вчителем Сусідко (комсомо­лець) проводилось насаджування націоналістичних поглядів дітям (давалось для читання націоналістичний роман Куліша «Чорна Рада»). З боку Сусідко і іншого вчителя Шевченко також були анти-радянські виступи, що виражались в оголошенні голодування.

В Обухівській ШКМ викладач суспільствознавства Коробко (ком­сомолець) виступив проти хлібозаготовок.

ДАДО. - Ф.18. - Оп.1. - Спр.869. - Арк.92-93. Документ №4.

Стан викладання історії та географії

(зі звіту про діяльність Дніпропетровського

міського відділу освіти за 1933-1934 н.р.).

Незадовільний стан викладання історії особливо яскраво виявив­ся в час іспитів з історії.

155

Приклад 1. Викл. 35 школи по політ, економії, 8 кл. запитує в учня: «Коли робітники капіталістичних країн будуть похожі на на­ших?». Учень відповідає: «Соц. революція звільнить робітників від їх поганого становища».

Учитель: «А ще коли?»

Учень: «Тоді, коли вони вивчать політекономію»...

Часто викладання історії перетворювалось на досить загальне й схематичне базикання про історію, без конкретних історичних фактів, навіть без хронологічних дат.

Приклад. Тов. Неміровська, викл. 58 школи, подаючи учням 7 групи тему «Декабристи», не зупинилась на історичній ролі й кла­совій природі, як першого революційного, буржуазного руху в Росії, не подала хронологічних дат декабристського руху, прізвища декаб­ристів, а давала лише голу схему.

Всі ці факти сигналізують про недостатньо методичну й спе­ціальну озброєність викладовців історії.

ДАДО.-Ф.439.-Оп.1.-Спр.56.-Арк.12-13. Документ № 5.

Громадсько-політична робота (із звіту про діяльність міськвно за 1933/34 н.р.)-

Політ, виховна та громадсько-корисна робота шкіл велась протя­гом року по лінії участи школярських та піонерських мас в соц. бу­дівництві, в політичному житті країни...

Краснопільська НСШ - піонер, організація брала участь у боротьбі з сусликами, посадці дерев...

Сур. Літовська зр. сер. школа - зібрала 13 тонн утілля, 47 кгр. гусіні, знищила 1220 сусликів...

Але є й такі школи, які майже ніякої участи в громад.-політичн. роботі не приймали... Ми мали низку класово-ворожих проявів і контр­революційних вилазок серед учнів: як - розповсюдження пісень, фа­шистських значків, знущання над портретами вождів і т. інш.

В 47 школі учень 6 кл. Тоцкий нарисував фашистський значок на бюсті Леніна.

156

По Березнівській п.с.шк. учень III кл. на зборах учнів свого класу заявив всім, щоб учні не записувались в піонери, бо як прийдуть буржуї, то вчителі їх всіх будуть сіпати, передадуть всі списки піо­нерів буржуям.

В Сухачівській шк. учень Міхайло Смакато співав контррево­люційні пісні: «Когда Кирова убили, тогда книжки отменили, когда Сталина убьют, тогда даром хлеб дадут» і т. ін.

На ці школи звернено особливу увагу, було вжито цілу низку за­ходів до зміцнення ком. виховання: 1. Посилена робота кл. керів­ників. 2. Зміцнення пед. колективу кращими кадрами. 3. Посилення масової роз'яснюючої роботи серед учнів, зміцнення роботи піонер, організації та всієї політ, виховавчої роботи.

Внаслідок цього по школам прояви класово-ворожої ідеології на кінець учбового року майже припинились.

ДАДО. - Ф.439. - Оп. 1. - Спр. - 66. - Арк. 17-18.