- •Модуль 1. Україна в пореформений перiод (60–90-тi рр. Хiх ст.). Тема і. (заняття і). Буржуазні реформи в наддніпрянській україні у другій половині хіх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок з рескрипту Олександра іі від 9 березня 1858 р.
- •2. Уривок із Місцевого положення 1861 р. Про поземельне влаштування селян в губерніях малоросійських: Чернігівській, Полтавській та частині Харківської
- •3. Уривок із Положення від 1 січня 1864 р. Про земські установи
- •4. Уривок із Міського положення 16 червня 1870 р.
- •5. Уривок із Судових статутів від 20 листопада 1864 р.
- •Статут карного судочинства
- •6. Уривок із Статуту від 1 січня 1874 року про військову повинність
- •Тема іі. (заняття 2). Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині хіх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Дані про кількість сільськогосподарських робітників, які відходили в 90–х роках хіх ст. На заробітки в інші губернії, переважно південні
- •2. Переміщення головного центру виробництва зерна з середньочорноземних губерній у нижньоволзькі і степові
- •3. Концентрація промисловості Східної Галичини, Буковини (1902 р.) і Закарпаття (1900 р.) за типами підприємств
- •4. З офіційної довідки гірничого департаменту, в якій йдеться про утворення "Новоросійського товариства кам'яновугільного, залізничного і рейкового виробництва" Джона Юза (1875 р.)
- •5. Розвиток цукрової промисловості на Україні у другій половині хіх ст.
- •Тема ііі. (заняття 3). Формування модерної української нації (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. М. Грушевський про згубні наслідки колонізаторської політики російського царизму в Україні
- •2. Співвідношення міського й сільського населення на Україні в кінці хіх ст.
- •3. Склад населення України за рідною мовою (на 1897 р.)
- •4. Склад міського населення України за рідною мовою (на 1897 р.)
- •5. М. Грушевський про українські землі під владою Австро-Угорської імперії
- •6. Структура народонаселення Східної Галичини за етнічно-професійним складом на початку хх ст.
- •Тема іv. (заняття 4). Розвиток українського національного руху на НаддніпрянЩині у другІй половинІ хіх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва від 18 липня 1863 р.
- •2. Урядовий указ 1876 р.
- •3. Висловлювання європейських вчених з приводу "Емського акту" 1876 р.
- •З публічної полеміки лідера хлопоманів в.Антоновича з польсько-шляхетським публіцистом т. Падалицею
- •5. Програмові засади "Братерства тарасівців"
- •6. Проект програми "Братерства тарасівців"
- •7. Уривки з програми Української національної партії.
- •Тема V. (заняття 5). Загальноросійський і польський визвольні рухи на наддніпрянській україні (друга половина хіх ст.) (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок із "Грамоти сільському народові", яка поширювалася польськими повстанцями серед селян Правобережної України (1863 р.)
- •2. Уривок із фальшивої царської грамоти, поширюваної народниками серед селян Чигиринського повіту в 1875 р.
- •3. З донесення Одеського губернського жандармського управління в Третій відділ про діяльність "Південноросійського союзу робітників" (1875 р.)
- •4. Уривок із спогадів є.Н.Ковальської – одного з організаторів і керівників "Південноросійського робітничого союзу" у Києві
- •Тема VI. (заняття 6). Громадсько-полiтичне життя українців в Австро-Угорськiй iмперiї у другій половині хiх ст. М. Драгоманов (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок із праці Івана Франка "Що таке соціалізм?"( 1878 р.)
- •2. Критика м. Драгомановим ігнорування українського національного питання російськими й польськими революціонерами
- •Модуль 2. Україна на початку хх ст. Тема VII. (заняття 7). Виникнення та дiяльнiсть українських полiтичних партiй в Австро-Угорщинi на зламi хiх – хх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок із програми Русько-української радикальної партії
- •2. Уривок із програми Української національно-демократичної партії (1899 р.)
- •3. Газета галицьких соціал-демократів "Воля" про програмні засади усдп (1 січня 1900 р.)
- •Тема VIII. Виникнення та дiяльнiсть українських полiтичних партiй в Надднiпрянськiй Українi (6 год.) заняття 8. Українські національні партії соціалістичного напрямку (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. Нарис програми Революційної української партії
- •2. Відкритий лист Революційної української партії до міністра внутрішніх справ Синягіна
- •3. Уривок з програми Української соціал-демократичної робітничої партії (1905 р.)
- •4. Заява Української партії соціалістів-революціонерів
- •Заняття 9. Українські національні партії ліберального напрямку (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок з платформи Української радикальної партії (1905 р.)
- •2. Уривок з програми Української демократично-радикальної партії
- •3. Програма Української трудової громади в Другій Державній Думі
- •Заняття 10. "Самостiйна Україна" (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок з "Самостійної України" (1900 р.)
- •2. Уривок з програми Української народної партії
- •3. Десять заповідей унп
- •Тема iх. (заняття 11). Соцiально-економiчнИй розвитОк Наддніпрянської України на початку хх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. З тексту угоди п'яти металургійних заводів України про розподіл між ними замовлення на рейки (1900 р.)
- •2. Обсяг річного видобутку основних галузей добувної промисловості (в тис. Пуд.)
- •3. Виробництво сортового металу в Україні (залізо і сталь, в тис. Пуд.) в 1910–1914 рр.
- •4. Виплавка чавуну в Україні в 1910–1914 рр. (в млн. Пуд.)
- •6. Уривок із Столипінського указу від 5 листопада 1906 р. Про доповнення деяких постанов діючого закону в питаннях селянського землеволодіння і землекористування
- •7. Розподіл земельної власності на Україні між основними групами землевласників (в тис. Дес.)
- •8. Станова характеристика великого землеволодіння на 1905 р.
- •Тема х. (заняття 12). Культурні процеси в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст. (2 год.)
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Порівняльна характеристика місця української мови у шкільній освіті Російської та Австро-Угорської імперій (з виступу у ііі Державній думі депутата в.І. Дзюбинського)
- •2. З таємної інструкції куратора Київської шкільної округи керуючому дирекцією училищ Чернігівської губернії (24 липня 1866 р.)
- •3. Розвиток шкільної мережі в українських губерніях у 1905 р.
- •4. Із спогадів м.П. Старицького про розвиток українського театру та перешкоди, які чинив цьому царизм
- •Перелік запитань для контролю з кожного модуля і дисципліни в цілому
- •"Особливості українського національного руху хіх — початку хх ст."
- •Список рекомендованої літератури
- •Історія україни (1861 – 1917)
5. Уривок із Судових статутів від 20 листопада 1864 р.
1. Влада судова належить: мировим суддям, з'їздам мирових суддів, окружним судам, судовим палатам і урядовому сенату як верховному касаційному суду...
7. Для визначення у карних справах вини або невинності підсудних до складу судових місць у випадках, зазначених в статуті карного судочинства, приєднуються присяжні засідателі...
19. Мировими суддями можуть бути обрані ті з місцевих жителів, які: по-перше, мають не менше ніж 25 років віку; по-друге, здобули освіту у вищих або середніх навчальних закладах, або склали відповідний цьому іспит, або ж прослужили не менше ніж три роки на таких посадах, в процесі виконання яких могли набути практики у веденні судових справ; по-третє, якщо при цьому вони самі, або їхні батьки, або дружини володіють хоча б у різних місцях, або площею землі вдвоє проти того, яка визначена дня безпосередньої участі у виборах гласних у повітові земські зібрання... або іншим нерухомим майном ціною не менш ніж п'ятнадцять тисяч карбованців, і в містах – нерухомою власністю, оціненою для збирання податку в столицях – не менш ніж шість тисяч, а в інших містах – не менше ніж три тисячі карбованців...
23. Мирові судді, як почесні, так і дільничі, обираються на три роки.
24. Вибори мирових суддів проводяться на повітових земських зібраннях...
40. У столичних містах, Петербурзі і Москві обов'язки повітових земських зібрань у виборах мирових суддів покладаються на загальні міські думи…
81. Присяжні засідателі обираються з місцевих обивателів усіх станів: по-перше, з тих, що є російськими підданими; по-друге, що мають не менш ніж 25 років і не більше ніж 70 років віку, і, по-третє, що проживають не менше ніж два роки у тому повіті, де проводяться вибори у присяжні засідателі...
84. У загальні списки присяжних засідателів вносяться:
1) почесні мирові судді;
2) всі, що перебувають на державній громадянській службі, за визначенням від уряду на посаду п'ятого і нижче класів за винятком: а) членів судових місць, дільничих мирових суддів, обер-секретарів судових місць, судових приставів і нотаріусів; б) осіб прокурорського нагляду при судових місцях; в) віце-губернаторів; г) чиновників, які займають посади скарбників, а також лісничих державних лісів і д) чиновників поліції взагалі;
3) всі, що перебувають на місцевій службі у виборах дворянських і міських товариств, крім міських голів;
4) селяни, які обрані в чергові суди волосних судів або до волосних і сільських розправ і рівних з ними сільських судів, а також займали бездоганно не менше ніж три роки посади волосних старшин, голів, сільських старост або інші відповідні до цих посади в громадському управлінні сільських обивателів різних найменувань, або були церковними старостами;
5) всі інші особи, що володіють землею в кількості не менше ніж сто десятин або іншим нерухомим майном ціною в столицях – не менше ніж дві тисячі карбованців, у губернських містах і градоначальствах – не менше ніж тисячу, а в інших – не менше ніж п'ятсот карбованців або ж одержують платню чи доход від свого капіталу, заняття, ремесла або промислу в столицях не менше ніж п'ятсот, а в інших місцях – не, менше ніж двісті карбованців на рік.
85. Не підлягають внесенню в списки присяжних засідателів:
1) священнослужителі й ченці;
2) всі військові чини, які перебувають на дійсній військовосухопутній або морській службі, а також ті з громадянських діячів, які перебувають при військах або служать з військової справи у військовому і морському відомствах, і
3) вчителі народних шкіл.
86. У списки присяжних засідателів не можуть бути внесені всі ті, які служать у приватних осіб.