3. Уривок з програми Української соціал-демократичної робітничої партії (1905 р.)

Українська с.-д. партія перш за все і головним чином вимагає:

1) демократичної республіки – в якій найвища державна влада у всіх міжнародних і тих внутрішніх справах, що стосуються всієї Російської держави, належить виключно одному виборному законодавчому зібранню народних представників;

2) автономії України з окремою державною інституцією (сеймом), якому належить право законодавства у внутрішніх справах населення тільки на території України;

3) загального, рівного, прямого виборчого права з таємним голосуванням для кожного громадянина старше 20 років; права кожного виборця бути обраним у всяку представницьку інституцію; пропорціонального представництва; плати (удержання) депутатам дворічного парламенту;

4) народного законодавства;

5) виборності й відповідальності чиновників, права для кожного громадянина притягти до суду всякого чиновника за його незаконні вчинки по службі, звичайним судовим порядком, минувши безпосереднє начальство чиновника;

6) права кожної нації на культурне й політичне самовизначення;

7) широкого самоврядування (автономії) місцевого крайового для всього населення держави;

8) необмеженої свободи слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків;

9) недоторканності особи, житла і листування;

10) права вільного переїзду, знищення паспортів, повної волі промисловості й розпорядження своєю власністю;

11) знищення усяких привілеїв класів, верств, станів, походження, статі, релігії й нації;

12) рівноправності всіх мов у школах, судах, у крайових, громадських і державних інституціях;

13) проголошення релігії справам кожного громадянина;

14) виборності й незалежності суддів; суду присяжних, знищення всіх виключних і спеціальних судів, безкоштовного судочинства та юридичної допомоги; знищення смертної кари, досмертного ув’язнення (замкнення в тюрму) і умовного осуду; матеріального забезпечення усім безвинно обвинуваченим, засудженим і заарештованим;

15) заміни постійного війська народною міліцією; вирішувати питання про війну і мир має право тільки народне представництво, а міжнародні конфлікти (сутички) – третейський суд;

16) безкоштовного обов’язкового світського, загального і професійного навчання для всіх дітей до 16 років; їжі, одежі і підручників – безкоштовно для всіх бідних; передачі всієї народної освіти на Україні Українському сеймові; відповідного числа шкіл для кожної нації;

17) знищення непрямих податків; заведення прогресивного податку на доходи й спадщину.

Резолюція про автономію України. Беручи до уваги:

1) що процес економічної централізації є тільки один бік економічного розвитку, а другий бік є економічна децентралізація, котра веде за собою політичну децентралізацію;

2) що політичні реформи прилагоджуються до індивідуальних, економічних, побутових і культурних особливостей кожної нації;

3) що демократизація державного ладу потребує децентралізації законодавства, адміністрації і суду;

4) що в інтересах знищення, наскільки це можливо в капіталістичному громадянстві, національного гніту, потрібно передати всі питання, в яких виявляються національні пригноблення до рук зібрання представників національно-територіальної одиниці, другий черговий з’їзд УСДРП для розвитку класової боротьби і продуктивних сил України приймає в свою програму домагання автономії України із законодавчим сеймом в справах того населення, що живе на території України.

Примітка. Україну з’їзд визнає тільки в етнографічних межах... (Багатопартійна українська держава на початку XX ст.: Програмні документи перших українських політичних партій. – К., 1992. – С. 9–10, 12.)