- •Модуль 1. Україна в пореформений перiод (60–90-тi рр. Хiх ст.). Тема і. (заняття і). Буржуазні реформи в наддніпрянській україні у другій половині хіх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок з рескрипту Олександра іі від 9 березня 1858 р.
- •2. Уривок із Місцевого положення 1861 р. Про поземельне влаштування селян в губерніях малоросійських: Чернігівській, Полтавській та частині Харківської
- •3. Уривок із Положення від 1 січня 1864 р. Про земські установи
- •4. Уривок із Міського положення 16 червня 1870 р.
- •5. Уривок із Судових статутів від 20 листопада 1864 р.
- •Статут карного судочинства
- •6. Уривок із Статуту від 1 січня 1874 року про військову повинність
- •Тема іі. (заняття 2). Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині хіх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Дані про кількість сільськогосподарських робітників, які відходили в 90–х роках хіх ст. На заробітки в інші губернії, переважно південні
- •2. Переміщення головного центру виробництва зерна з середньочорноземних губерній у нижньоволзькі і степові
- •3. Концентрація промисловості Східної Галичини, Буковини (1902 р.) і Закарпаття (1900 р.) за типами підприємств
- •4. З офіційної довідки гірничого департаменту, в якій йдеться про утворення "Новоросійського товариства кам'яновугільного, залізничного і рейкового виробництва" Джона Юза (1875 р.)
- •5. Розвиток цукрової промисловості на Україні у другій половині хіх ст.
- •Тема ііі. (заняття 3). Формування модерної української нації (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. М. Грушевський про згубні наслідки колонізаторської політики російського царизму в Україні
- •2. Співвідношення міського й сільського населення на Україні в кінці хіх ст.
- •3. Склад населення України за рідною мовою (на 1897 р.)
- •4. Склад міського населення України за рідною мовою (на 1897 р.)
- •5. М. Грушевський про українські землі під владою Австро-Угорської імперії
- •6. Структура народонаселення Східної Галичини за етнічно-професійним складом на початку хх ст.
- •Тема іv. (заняття 4). Розвиток українського національного руху на НаддніпрянЩині у другІй половинІ хіх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва від 18 липня 1863 р.
- •2. Урядовий указ 1876 р.
- •3. Висловлювання європейських вчених з приводу "Емського акту" 1876 р.
- •З публічної полеміки лідера хлопоманів в.Антоновича з польсько-шляхетським публіцистом т. Падалицею
- •5. Програмові засади "Братерства тарасівців"
- •6. Проект програми "Братерства тарасівців"
- •7. Уривки з програми Української національної партії.
- •Тема V. (заняття 5). Загальноросійський і польський визвольні рухи на наддніпрянській україні (друга половина хіх ст.) (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок із "Грамоти сільському народові", яка поширювалася польськими повстанцями серед селян Правобережної України (1863 р.)
- •2. Уривок із фальшивої царської грамоти, поширюваної народниками серед селян Чигиринського повіту в 1875 р.
- •3. З донесення Одеського губернського жандармського управління в Третій відділ про діяльність "Південноросійського союзу робітників" (1875 р.)
- •4. Уривок із спогадів є.Н.Ковальської – одного з організаторів і керівників "Південноросійського робітничого союзу" у Києві
- •Тема VI. (заняття 6). Громадсько-полiтичне життя українців в Австро-Угорськiй iмперiї у другій половині хiх ст. М. Драгоманов (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок із праці Івана Франка "Що таке соціалізм?"( 1878 р.)
- •2. Критика м. Драгомановим ігнорування українського національного питання російськими й польськими революціонерами
- •Модуль 2. Україна на початку хх ст. Тема VII. (заняття 7). Виникнення та дiяльнiсть українських полiтичних партiй в Австро-Угорщинi на зламi хiх – хх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок із програми Русько-української радикальної партії
- •2. Уривок із програми Української національно-демократичної партії (1899 р.)
- •3. Газета галицьких соціал-демократів "Воля" про програмні засади усдп (1 січня 1900 р.)
- •Тема VIII. Виникнення та дiяльнiсть українських полiтичних партiй в Надднiпрянськiй Українi (6 год.) заняття 8. Українські національні партії соціалістичного напрямку (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. Нарис програми Революційної української партії
- •2. Відкритий лист Революційної української партії до міністра внутрішніх справ Синягіна
- •3. Уривок з програми Української соціал-демократичної робітничої партії (1905 р.)
- •4. Заява Української партії соціалістів-революціонерів
- •Заняття 9. Українські національні партії ліберального напрямку (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок з платформи Української радикальної партії (1905 р.)
- •2. Уривок з програми Української демократично-радикальної партії
- •3. Програма Української трудової громади в Другій Державній Думі
- •Заняття 10. "Самостiйна Україна" (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок з "Самостійної України" (1900 р.)
- •2. Уривок з програми Української народної партії
- •3. Десять заповідей унп
- •Тема iх. (заняття 11). Соцiально-економiчнИй розвитОк Наддніпрянської України на початку хх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. З тексту угоди п'яти металургійних заводів України про розподіл між ними замовлення на рейки (1900 р.)
- •2. Обсяг річного видобутку основних галузей добувної промисловості (в тис. Пуд.)
- •3. Виробництво сортового металу в Україні (залізо і сталь, в тис. Пуд.) в 1910–1914 рр.
- •4. Виплавка чавуну в Україні в 1910–1914 рр. (в млн. Пуд.)
- •6. Уривок із Столипінського указу від 5 листопада 1906 р. Про доповнення деяких постанов діючого закону в питаннях селянського землеволодіння і землекористування
- •7. Розподіл земельної власності на Україні між основними групами землевласників (в тис. Дес.)
- •8. Станова характеристика великого землеволодіння на 1905 р.
- •Тема х. (заняття 12). Культурні процеси в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст. (2 год.)
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Порівняльна характеристика місця української мови у шкільній освіті Російської та Австро-Угорської імперій (з виступу у ііі Державній думі депутата в.І. Дзюбинського)
- •2. З таємної інструкції куратора Київської шкільної округи керуючому дирекцією училищ Чернігівської губернії (24 липня 1866 р.)
- •3. Розвиток шкільної мережі в українських губерніях у 1905 р.
- •4. Із спогадів м.П. Старицького про розвиток українського театру та перешкоди, які чинив цьому царизм
- •Перелік запитань для контролю з кожного модуля і дисципліни в цілому
- •"Особливості українського національного руху хіх — початку хх ст."
- •Список рекомендованої літератури
- •Історія україни (1861 – 1917)
Витяги з джерел:
1. Уривок з платформи Української радикальної партії (1905 р.)
Сьогочасне становище українського народу таке тяжке, як досі ще не бувало ніколи.
Сила безземельних або малоземельних хліборобів ледве животіє; робітники фабричні й заводські, підпадаючи під всю вагу капіталістичного засобу продукції, не мають ні одної з тих полегкостей, які існують за такого ж ладу на заході Європи; політичних прав ніхто не має ніяких, і поліцейсько-жандармське розбишацтво чинить волю, як і чинило; освіті не поліцейсько-попівській нема змоги доступитися до людей… – через те маси стоять у такій темряві, яка не дає їм змоги визволитися з їх тяжкого становища; використовуючи сю темряву, уряд російський нацьковує темні маси на інтелігенцію, щоб винищити кривавим робом тих людей, які могли б вивести ці маси з їх тяжкого становища, і серед цієї вакханалії, розгнузданих темних сил слово "закон" стало порожнім словом більше, ніж коли попереду…
Не краще становище і як нації: нас поділено між трьома державами, наше національне ім’я як народу й краю офіціально не існує; маленьку волю наша мова має тільки в Галичині та на Буковині, в Угорщині жменька нашого народу ледве дихає; в Росії нашу мову скрізь заборонено, нас силкуються денаціоналізувати з найбезсоромнішою жорстокістю, і ми не маємо тут ні одної національної інституції.
Таке становище рідного народу й краю кладе на кожного свідомого й чесного чоловіка повинність стати в обороні прав на людське життя робочих мас і нашої нації. Першою потребою буде тут освідомити маси – і робочі, і так званих освічених класів, щоб вони зрозуміли становище і забажали боротися, щоб перемінити його; друге – потреба організуватися за для цієї боротьби, щоб зробити її систематичною та інтенсивною. Які форми візьме ця боротьба – це залежатиме від того, як поводитиметься з нами далі сьогочасній уряд; наша ж повинність – довести кожного до того, щоб він, у спілці з іншими, був готовий оборонити і оборонив своє право всіма залежними від нього засобами...
Щодо ладу на території України, то всіма справами має тут порядкувати Українська Виборна Народна Рада. Вона складається з послів, оплачуваних з краєвих коштів і вибраних на підставі: а) загального, рівного, безпосереднього виборчого права з таємним голосуванням; б) пропорціональності виборів. Право обирати і бути обраним належати має кожному громадянинові 21 року без різниці полу. Стоїмо за законодавчий період не довший як три роки, за народне законодавство (референдум та ініціатива) і за те, щоб вибори і голосування відбувалися в зазначені законом святкові дні.
Народна Рада сама виробляє краєву конституцію, яку не може ні відмінити, ні скасувати загальнодержавний парламент. Краєва конституція мусить дати право широкого самоврядування громадам сільським і міським…
Краєва Народна Рада, окружні сейми й громади доручають виконувати свої постанови людям, відповідальним перед тими зборами, які їх обирали…
Суд мусить бути безкоштовний, з присяжними, не може бути ніяких виняткових судів; скинути суддю з посади можна тільки судовим декретом за яке злочинство. Незалежні й виборні мирові судді. Інститут умовного засудження. Усі безневинно обвинувачені, чи засуджені мають право на виплату.
Щодо війська, то мета, до якої мусимо йти, се щоб міжнародні суперечки залагоджувалися третейським судом, а замість війська була народна міліція. Поки загальні міжнародні відносини дадуть змогу досягти цього, мусимо дбати, щоб полегшити вагу від мілітаризму, зменшуючи військо, скорочуючи службу в ньому та поділяючи його на загальнодержавну й краєву міліцію. Справи війни й миру може вирішувати тільки збір народних заступників.
Мова в урядових, освітніх та інших інституціях вживається українська. Людності іншої національності на українській землі забезпечується право вживати рідну мову в інституціях, до тієї людності належних.
Ніяка віра чи церква не може бути краєвою. Всі церковні інституції оплачують та ними порядкують ті, за для кого вони існують, ніякі краєві чи загальнодержавні уряди, не мають права втручатися до їх справ.
Освіта початкова має бути обов’язковою – безкоштовною й світською для всіх дітей. Підручники й їжа в школі усім дітям даються безкоштовно. В середніх та вищих школах дітям, що мають видатний хист до науки, безкоштовна освіта і коли треба, то й засоби до життя з краєвих або громадських коштів. Освіта нижча, середня та вища належить до краєвих справ, якими порядкують Народна Рада, окружні сейми й громади, але за згодою автономних одиниць можуть бути визначені загальні норми для державних екзаменів, які відбуваються в краєвих інституціях і краєвою мовою, але дають права на всю державу... (Платформа Української Радикальної Партії. – Львів, 1905.)