- •Модуль 1. Україна в пореформений перiод (60–90-тi рр. Хiх ст.). Тема і. (заняття і). Буржуазні реформи в наддніпрянській україні у другій половині хіх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок з рескрипту Олександра іі від 9 березня 1858 р.
- •2. Уривок із Місцевого положення 1861 р. Про поземельне влаштування селян в губерніях малоросійських: Чернігівській, Полтавській та частині Харківської
- •3. Уривок із Положення від 1 січня 1864 р. Про земські установи
- •4. Уривок із Міського положення 16 червня 1870 р.
- •5. Уривок із Судових статутів від 20 листопада 1864 р.
- •Статут карного судочинства
- •6. Уривок із Статуту від 1 січня 1874 року про військову повинність
- •Тема іі. (заняття 2). Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині хіх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Дані про кількість сільськогосподарських робітників, які відходили в 90–х роках хіх ст. На заробітки в інші губернії, переважно південні
- •2. Переміщення головного центру виробництва зерна з середньочорноземних губерній у нижньоволзькі і степові
- •3. Концентрація промисловості Східної Галичини, Буковини (1902 р.) і Закарпаття (1900 р.) за типами підприємств
- •4. З офіційної довідки гірничого департаменту, в якій йдеться про утворення "Новоросійського товариства кам'яновугільного, залізничного і рейкового виробництва" Джона Юза (1875 р.)
- •5. Розвиток цукрової промисловості на Україні у другій половині хіх ст.
- •Тема ііі. (заняття 3). Формування модерної української нації (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. М. Грушевський про згубні наслідки колонізаторської політики російського царизму в Україні
- •2. Співвідношення міського й сільського населення на Україні в кінці хіх ст.
- •3. Склад населення України за рідною мовою (на 1897 р.)
- •4. Склад міського населення України за рідною мовою (на 1897 р.)
- •5. М. Грушевський про українські землі під владою Австро-Угорської імперії
- •6. Структура народонаселення Східної Галичини за етнічно-професійним складом на початку хх ст.
- •Тема іv. (заняття 4). Розвиток українського національного руху на НаддніпрянЩині у другІй половинІ хіх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва від 18 липня 1863 р.
- •2. Урядовий указ 1876 р.
- •3. Висловлювання європейських вчених з приводу "Емського акту" 1876 р.
- •З публічної полеміки лідера хлопоманів в.Антоновича з польсько-шляхетським публіцистом т. Падалицею
- •5. Програмові засади "Братерства тарасівців"
- •6. Проект програми "Братерства тарасівців"
- •7. Уривки з програми Української національної партії.
- •Тема V. (заняття 5). Загальноросійський і польський визвольні рухи на наддніпрянській україні (друга половина хіх ст.) (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок із "Грамоти сільському народові", яка поширювалася польськими повстанцями серед селян Правобережної України (1863 р.)
- •2. Уривок із фальшивої царської грамоти, поширюваної народниками серед селян Чигиринського повіту в 1875 р.
- •3. З донесення Одеського губернського жандармського управління в Третій відділ про діяльність "Південноросійського союзу робітників" (1875 р.)
- •4. Уривок із спогадів є.Н.Ковальської – одного з організаторів і керівників "Південноросійського робітничого союзу" у Києві
- •Тема VI. (заняття 6). Громадсько-полiтичне життя українців в Австро-Угорськiй iмперiї у другій половині хiх ст. М. Драгоманов (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок із праці Івана Франка "Що таке соціалізм?"( 1878 р.)
- •2. Критика м. Драгомановим ігнорування українського національного питання російськими й польськими революціонерами
- •Модуль 2. Україна на початку хх ст. Тема VII. (заняття 7). Виникнення та дiяльнiсть українських полiтичних партiй в Австро-Угорщинi на зламi хiх – хх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок із програми Русько-української радикальної партії
- •2. Уривок із програми Української національно-демократичної партії (1899 р.)
- •3. Газета галицьких соціал-демократів "Воля" про програмні засади усдп (1 січня 1900 р.)
- •Тема VIII. Виникнення та дiяльнiсть українських полiтичних партiй в Надднiпрянськiй Українi (6 год.) заняття 8. Українські національні партії соціалістичного напрямку (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. Нарис програми Революційної української партії
- •2. Відкритий лист Революційної української партії до міністра внутрішніх справ Синягіна
- •3. Уривок з програми Української соціал-демократичної робітничої партії (1905 р.)
- •4. Заява Української партії соціалістів-революціонерів
- •Заняття 9. Українські національні партії ліберального напрямку (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок з платформи Української радикальної партії (1905 р.)
- •2. Уривок з програми Української демократично-радикальної партії
- •3. Програма Української трудової громади в Другій Державній Думі
- •Заняття 10. "Самостiйна Україна" (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок з "Самостійної України" (1900 р.)
- •2. Уривок з програми Української народної партії
- •3. Десять заповідей унп
- •Тема iх. (заняття 11). Соцiально-економiчнИй розвитОк Наддніпрянської України на початку хх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. З тексту угоди п'яти металургійних заводів України про розподіл між ними замовлення на рейки (1900 р.)
- •2. Обсяг річного видобутку основних галузей добувної промисловості (в тис. Пуд.)
- •3. Виробництво сортового металу в Україні (залізо і сталь, в тис. Пуд.) в 1910–1914 рр.
- •4. Виплавка чавуну в Україні в 1910–1914 рр. (в млн. Пуд.)
- •6. Уривок із Столипінського указу від 5 листопада 1906 р. Про доповнення деяких постанов діючого закону в питаннях селянського землеволодіння і землекористування
- •7. Розподіл земельної власності на Україні між основними групами землевласників (в тис. Дес.)
- •8. Станова характеристика великого землеволодіння на 1905 р.
- •Тема х. (заняття 12). Культурні процеси в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст. (2 год.)
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Порівняльна характеристика місця української мови у шкільній освіті Російської та Австро-Угорської імперій (з виступу у ііі Державній думі депутата в.І. Дзюбинського)
- •2. З таємної інструкції куратора Київської шкільної округи керуючому дирекцією училищ Чернігівської губернії (24 липня 1866 р.)
- •3. Розвиток шкільної мережі в українських губерніях у 1905 р.
- •4. Із спогадів м.П. Старицького про розвиток українського театру та перешкоди, які чинив цьому царизм
- •Перелік запитань для контролю з кожного модуля і дисципліни в цілому
- •"Особливості українського національного руху хіх — початку хх ст."
- •Список рекомендованої літератури
- •Історія україни (1861 – 1917)
2. Уривок із фальшивої царської грамоти, поширюваної народниками серед селян Чигиринського повіту в 1875 р.
Безупинна двадцятирічна боротьба Наша за вас з дворянством переконала нас, нарешті: що Ми одноосібно не в силі допомогти вашому горю і що тільки ви самі можете скинути з себе дворянське іго й визволитися від тяжких утисків та непосильних поборів, якщо одностайно із зброєю в руках повстанете проти ненависних вам ворогів і заволодієте всією землею. Керуючись цим переконанням, усім вам, селянам, а також міщанам, вірним Нам, а не недостойному наслідникові Нашому Олександру Олександровичу з його союзниками – дворянами і великими князями, повеліваємо: об'єднуйтеся в таємні товариства, що називаються "Таємні дружини", з тим, щоб підготуватися до повстання проти дворян, чиновників і всіх вищих станів. Кожний, хто готовий покласти життя своє за велику справу, повинен скласти присягу й тримати себе у найсуворішій тайні від дворянського начальства та попів, цих, здебільшого, шпигунів панських, а не гідних пастирів стада Божого. Зрадників не треба щадити, і кожен, хто умертвить зрадника, зробить добру й благородну справу.
Повеліваємо "Таємним дружинам" виконувати Наші затверджені статути; зберігати твердість і одностайність у своїй справі і не вірити ні попам, ні дворянам, які брехливими обіцянками і всякими іншими засобами намагатимуться посіяти між вами розбрат і тим ослабити ваші сили. В разі ж смерті Нашої або іншого нещастя, що може статися, заповідаємо "Таємним дружинам" не кидати своєї великої справи і невпинно з мечем у руці боротися з вічним ворогом свободи й благоденства Нашого, доки болячка ця з коренем не зникне з землі Російської.
Коли ж священна боротьба ваша з дворянами, цим хитрим, але слабким ворогом вашим, з Божою допомогою закінчиться для вас перемогою, – тоді вся земля з лісами і сіножатями буде таким самим безкоштовним добром вашим, як вода, сонячне світло і всякий інший дар Божий, створений для людини; не буде ненависного вам дворянського начальства, що не знає жалю до вас, і запанують тоді свобода і благоденство на землі Російській.
Отже, осени себе хресним знаменням, православний народ, і призови благословення Боже на святу справу твою. Пам'ятай, як заповідь, ці слова, сказані тобі царем – прихильником твоїм.
На оригіналі власна його імператорської величності печатка й підпис "Олександр II".
С-Петербург, 1875 року, лютого 19 дня. (Хрестоматія з історії СРСР. – К, 1953. – Т. 3. – С. 369–370.)
3. З донесення Одеського губернського жандармського управління в Третій відділ про діяльність "Південноросійського союзу робітників" (1875 р.)
...Дізнанням установлено, що головним організатором і керівником Товариства є Заславський, провинність якого цілком доведено... Заславський керував Товариством робітників: у залізничних майстернях... і фабриках... Пропаганда проводилася дуже обережно і послідовно; для маси робітників мета Товариства полягала в поліпшенні матеріального побуту фабричних робітників через асоціації, й збиралися між ними гроші для організації кас взаємодопомоги.
Тільки випробуваним і досить підготовленим членам відкривалися справжні революційні цілі Товариства, і, як один із допитаних посвідчив, воно складалося з ведмедів і вожаків. Таких ведмедів, або невтаємничених членів товариства, налічувалося кілька сот чоловік. Тільки небагато хто з них знав, що остаточна мета, якої прагнуло Товариство, полягала в поваленні існуючого соціального й політичного порядку, і що гроші, які збирали, призначалися для посилки депутатів в інші міста для посилення протиурядової пропаганди. Одним із таких депутатів був Микола Наддачин, якого відправили у місто Керч.
...Весною минулого року члени Товариства неодноразово збиралися в кількості до 40 і більше чоловік в околишніх садах і плантаціях, де їм роздавали і читали вголос з поясненнями книги і газети революційного змісту. Тут же читався доданий до справи статут Товариства під назвою "Статут Південноросійського союзу робітників".
Судячи із статуту і свідчень, що є в дізнанні, Товариство не мало виключно місцевого характеру, а такі самі Товариства існували в багатьох інших містах, куди час від часу посилалися особливі депутати для підтримування зв'язків... Під час проведених... обшуків у Ростові в одного з них (депутатів) знайдено революційні видання й проект статуту громадської для робітників бібліотеки, в якому... зустрічаються фрази і вислови, очевидно, взяті зі статуту "Південноросійського союзу робітників".
З деяких свідчень число членів цього Товариства доходило до 300 чоловік... (Хрестоматія з історії Української РСР. – К., 1961. – Т. 2. 1861–1917. – С. 196–198.)