2. З таємної інструкції куратора Київської шкільної округи керуючому дирекцією училищ Чернігівської губернії (24 липня 1866 р.)

В Міністерство народної освіти повідомлено генералом від інфантерії графом М.М. Муравйовим, що в одній з гімназій Київської округи є вчителі, заражені нігілістичними ідеями й прагненнями.

Вважаю обов'язком з цього приводу ще раз запропонувати Вам, милостивий государю, звертати серйозну і пильну увагу як на напрямок викладання в цілому, і, зокрема, з точки зору морально-релігійної і політичної, так і на спосіб думок, на характер громадських дій і ставлення вчителів підвідомчих Вам навчальних закладів. Суворий, неусипний і пильний нагляд за викладанням учителів, спілкуванням їх з учнями і всім характером їх взаємин з останніми і виконанням свого обов'язку як вихователів юнацтва зможе не лише вчасно побачити ухилення від прямого шляху, але й попередити розвиток наслідків таких ухилянь...

...Особливо Ви повинні з особливою увагою спостерігати, щоб нігілізм ні у жодному з своїх виглядів заперечення дійсних основ і відносин життя або українофільство (хохломанство), яке часто підфарбовує себе під нігілізм, і в усякому разі по суті своїх наслідків є цілком спорідненим нігілізму явищем і подібно до нього складає паросток руйнівних і анархічних прагнень, – Ви повинні стежити, щоб той або інший напрямок під будь-якою благовидною і безвинною формою не прокрався у викладання чи у виховання юнацтва, або в приватні чи громадські взаємини учителів, які ніяк не можуть залишитися без впливу і на самий характер їх службової діяльності. Хто є у приватному і громадському житті нігілістом або хохломаном, той ніяк не може бути ні вчителем, ні вихователем корисним, хоча б і виробив у такій високій мірі мистецтво лицемірства, самообладання, що зумів би по можливості захистити галузь своєї офіційної діяльності від вторгнення своїх задушевних ідей і прихильностей. (Хрестоматія з історії України: ХІХ – поч. ХХ ст. – К., 2000. – С. 184–185.)

3. Розвиток шкільної мережі в українських губерніях у 1905 р.

Губернії	На скільки людей припадає 1 школа	На скільки кв. верст припадає 1 школа
Полтавська	3018	50.8
Чернігівська	3230	68.3
Харківська	3620	80.6
Катеринославська	3688	122.1
Херсонська	4140	132.9

(Євселевський Л.І., Фарина С.Я. "Просвіта" в Наддніпрянській Україні. Історичний нарис. – К., 1993. – С. 9.)

4. Із спогадів м.П. Старицького про розвиток українського театру та перешкоди, які чинив цьому царизм

У перший період утисків до 1872 року було заборонено цілком в Росії наше слово: ми вимушені були співати у концертах народні пісні на французькій мові. ...Отож з 1872 р. дозволено було український приватний спектакль: з того часу, крім перекладів, які дозволено було до друку, я узявся й до сцени, вважаючи її за могутній орудок до розвитку самопізнання народного. Склалося в Києві Товариство сценічних аматорів, і я став на чолі його режисером п'єс: отож і з’явилися тоді лібрета до музики – "Чорноморці", "Різдвяна ніч", "Утоплена", водевіль "Як ковбаса та чарка..."

Вертаючись до того руху, що спалахнув був у Києві в 1872 р., мушу додати, що він швидко й погас: скасував його височайший указ 1876 р. 18 травня. Тим указом українська мова була цілком заборонена, той указ не давав мені видати і моєї драми "Не судилося", яка була в 1876 р. викінчена й читана Матвієву, Косачці, Кониському, Комарову, а потім уже, по дозволі української сцени, читана в 1881 р. цілому гурту... Так ото до сього року все стояло облогом, а з 1881 р. знову стала дозволеною, хоч і тяжкими обставинами, рідна сцена, і я з гарячою вірою завзявся постачати для неї, а потім з 1883 р. і сам став на чолі трупи, поклавши на її розвиток усю свою спадщину... (Про мистецтво театру // Мистецтво. – К, 1954. – С. 108–110.)